НОВИНИ

14.08.2017
11.08.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Топ-8 маніпуляцій захисту на суді по заставі Розенблату

20 Липня 2017

Чим більше таких адвокатів, тим більше шансів у корупціонерів сісти за грати.

Дев’ять годин із перервами тривав 18 липня суд по справі Борислава Розенблата. Народному депутатові, якого підозрюють в отриманні хабаря в особливо великому розмірі, обирали запобіжний захід. Верховна Рада не дозволила його арештувати, тож максимум, що могли просити прокурори в суду – застава. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила 10,2 млн грн., врешті суд призначив заставу в 7 мільйонів.

Значно скоротити судове засідання могли б адвокати Розенблата Петро Янченко та Андрій Пархета, прибравши з виступів паралелі про наші часи та перебудову Горбачова, а також хвалебні оди власній адвокатській компанії. Однак захисники, натомість, на багато годин затягнули суд, розповідаючи про те, що Генеральний прокурор – не Генеральний прокурор, а постанова, яка три години демонструвалася в прямому ефірі під час трансляції засідання Верховної Ради, не є постановою. Топ-8 маніпуляцій захисту Розенблата  ми зібрали в один список.

1. Генеральний прокурор України – не генеральний прокурор.

У документах щодо притягнення Розенблата до відповідальності: повідомленні про підозру, листі Луценка до голови Верховної Ради Парубія і в документах у регламентний комітет – було написано “Генеральний прокурор України».

Адвокати  заявили, що посадової особи «Генеральний прокурор України» не існує з червня 2016 року, коли внесли зміни до Конституції. Відтоді є посада «Генеральний прокурор». Тож Розенблат, через те, що в документах написано «Генеральний прокурор України», а не «Генеральний прокурор», не може бути підозрюваним, бо «відбулося грубе порушення закону» і «таке подання є очевидно незаконним».

Начебто, Генеральний прокурор і Генеральний прокурор України – не дуже велика різниця, – переконував адвокат Петро Янченко. –  А щоб була велика і очевидна – це ж наче ну, поряд – от Юрій Луценко, вчора він був народним депутатом, а потім став Генеральним прокурором України. От якби він на той час, будучи Генеральним прокурором України підписався під поданням «народний депутат України», це було б правильно чи ні? І який слідчий суддя прийняв би рішення, як би така підозра знаходилася в матеріалах справи? А це, фактично, одне й те саме, що людина одна, а посади різні, і немає, неуповноважена та особа, яка зазначена, на виконання таких функцій.

Прокурори відповіли, що Юрій Луценко був призначений Генеральним прокурором України на підставі чинного указу президента. Він продовжує виконувати свої повноваження на підставі Конституції та перехідних положень до Конституції, де чітко сказано, що Генеральний прокурор України здійснює повноваження Генерального прокурора.

2. Постанова Верховної Ради – несправжня

Адвокати стверджували, що постанова Верховної Ради від 11 липня щодо притягнення до відповідальності Розенблата, яку  прокурори надали суду та захисту –  копія, на якій немає підпису голови Верховної Ради Парубія. Тож ці «всі документи є неналежними, недопустимими доказами у провадженні, і на підставі цих документів не може бути встановлення факту доведеності, обгрунтованості» повідомленої Розенблату підозри.

Втім, на постанові, наданій судді Світлані Кушнір, була печатка апарату ВР, про що адвокати не згадали. САП пояснив, що діловодство ВР це дозволяє, посилаючись на офіційний коментар ВР.

– Ця постанова надана на офіційний запит НАБУ, – прокоментував прокурор САП Володимир Кривенко. – Щодо того, що немає підпису Парубія, нам було розяснено, що відповідно до регламенту Верховної Ради, діловодства Верховної Ради, документи які надаються стороннім організаціям та особам, посвідчуються лише печаткою».

До того ж, 184 стаття Кримінально-процесуального кодексу чітко говорить, що захисту мають надаватися копії матеріалів, і ніде не сказано про оригінали, а частина 4 ст. 139 закону «Про регламент» говорить, що всі постанови Верховної Ради є оригіналами і зберігаються в установленому порядку в Апараті Верховної Ради. А всі інші примірники постанов у будь-якому випадку є копіями.

3. Агент Катерина оббрехала Розенблата

Адвокати заявили, що агент Катерина провокувала хабаря, хоча це заборонено законом, і «нікому в Україні не дано права ходити, провокувати і вручати хабаря». Провокація, за версією адвокатів, не зафіксована в документах, бо «вести» «бурштинову справу» правоохоронці почали без фіксації технічних засобів –  агент Катерина та інші детективи НАБУ просто писали звіти «шляхом суб’єктивного викладення обставин».

– І я вважаю це невипадковим. Адже на цих перших зустрічах із Бабаєвою, Проскурко, Хецуріані, Любонько та Поляковим і відбувалося провокування зазначених осіб до вчинення кримінальних правопорушень, – переконував суд адвокат Петро Янченко.

Щоправда, доказів своїм словам захисник не надав. Натомість, САПівці пояснили, що відеофіксація відбувається вже тоді, коли для цього є підстави. А до цього перевіряється інформація про підготування до злочину. Використовувати оперативно-технічні засоби почали тоді, коли інформацію перевірили. До того ж, Розенблат і Поляков з’явилися у справі набагато пізніше, те, що фіксувалося лише документами – розмови з іншими людьми, а не з Поляковим та Розенблатом. Якщо агент Катерина спонукала, вмовляла, підкуповувала чи створювала інші обставини для того, щоб Розенблат вчинив конкретний злочин, то в захисту мають бути докази. В даному випадку нічого такого не було. «Пан Розенблат сам вийшов на людину, сам запропонував свої послуги, вимагав гроші, і не тільки для себе, до речі», – сказав прокурор Максим Кравченко.

4. Виривання з контексту діалогів

Те, що Розенблат не винен, адвокати підтверджували роздруківками розмов, які відбувалися між агентом «Катериною Сивокінь» та депутатом від «Народного фронту» Максимом Поляковим. Адвокат Петро Янченко, інтонуючи тоненько голос агента і грубо – Полякова, прочитав такий діалог:

Поляков: Ну что, рассказывайте, как вы докатились до такой жизни.

Сивокінь: Видите, бросили Вы меня.

Поляков: Хороший вариант вам не надо. Вам надо плохой, и подороже.

Сивокінь: Какой плохой, Максим Анатолиевич, скажите мне, пожалуйста? Видите, как у нас все призошло? К счастью, к сожалению – не знаю.

Поляков: Я вам предложил: давайте то, что надо. Я помогу, и ничего мне за это не надо. Вы нашли вариант там, где понятно.

Сивокінь: Ну Максим Анатольевич, пока вы туда-сюда, и тут появился господин Руденко.

Поляков: Не появился. Появились вы, и вы его нашли.

Сивокінь: Да, вот так меня свела судьба с ним.

Натомість прокурор САП Максим Кравченко зауважив, що, мовляв, не треба було зупинятися і дочитати до кінця, бо в матеріалах є й інші розмови, з якими захист теж міг би ознайомити суддю. Наприклад, Розенблат говорить агенту Сивокінь:

Розенблат: Катерина, мы запустили всю машину, просто понимаете, в чем проблема, все суды – тройки. Там не один судья решает, а вся тройка. Потому что государственная организация работает, и на личном контакте… то, что знакомые моего отца, то, что здесь и на всем… прокуратура. Надо же было, при том, что первый судья сразу же, хоть и голова суда, сразу же указал на все недостатки у прокурора, и у обласной рады. То есть, если бы мы зашли с тем позовом, как они его писали изначально, нам однозначно был бы отказ, сказали: идите нафиг. То есть, в интересах области сыграли все полностью силы. Ну а как они хотели? Против государственной машины не попрешь, Поэтому я говорю: да, затянулся процесс – жалко, обидно, долго. Кать, ну я тебя очень прошу, я вам говорю, что на этом все обойдется где-то порядка $ 200 тыс. Сейчас дали 65, правильно я говорю?

Також Кравченко зауважив, що Європейський суд з прав людини визначив, що спостерігання за особою, яка сама вчиняє злочин, не є провокацією хабаря.

5.Вручення хабаря Розенблату – незаконне, бо неясно, звідки гроші

Адвокати заявили, що нема законодавчо регульованих норм, якими НАБУ виділяються з держбюджету гроші «для дачі хабарів». Мовляв, всі гроші на такі випадки мають бути закладені в держбюджет. Адвокати не бачили видатків «на ці цілі», а якщо таких видатків не було, то як вони могли їх використовувати.  Кошти на неправомірну вигоду в «бурштинової справи» взяті з якогось «спеціального фонду Національного антикорупційного бюро України…, на яких підставах вони пішли на роздавання хабарів на ліво й направо, якщо це не передбачено законом?» Таким чином, дійшли висновку адвокати, вручення Розенблату хабара – незаконне.

Однак у державному бюджеті є стаття «фінансування Національного антикорупційного бюро».  А НАБУ вже саме визначає напрямки використання цих коштів.

6. Створення негативного іміджу прокурорам

Адвокати постійно намагалися виставити прокурорів нефаховими. Навіть те, що виступи прокурорів тривають 15-20 хвилин, було подано з натяком, що прокурорам нема що сказати. Були й інші моменти, серйозніші. Так, САПівці у повідомленні про підозру Розенблату посилаються на рішення у справі Європейського суду з прав людини «Мангурас проти Іспанії».

– Ваша честь, вивчивши дане рішення, стало цікаво, яким чином дане рішення має до конкретної справи? – патетично питав у судді Кушнір адвокат Андрій Пархета. – Ця справа проти капітана морського судна Мангураса, його дії призвели до катастрофи біля берегів Іспанії – корабель зазнав розрухи і була завдана колосальна шкода флорі і фауні іспанського узбережжя. У звязку з цим було десятки судових позовів, десятки потерпілих. У звязку з чим суд визнав, що йому можна вийти за межі іспанського законодавства при визначенні застави і призначити більшу. Але які збитки, які цивільні позови є в нашому кримінальному провадженні?

Прокурори відповіли, що послалися на цю справу, з огляду на те, що просили для Розенблата більшу заставу, ніж цього дозволяє закон – більше 300 мінімальних заробітних плат. Обвинувачення посилалося на практику ЄСПЛ, який сказав, що в окремих випадках це можливо. Національне законодавство Іспанії пердбачає розмір застави не більше 10 тис євро. До Мангураса було застосовано розмір застави 3 мільйони євро. І Європейський суд визнав, що у виняткових випадках суд може виходити в розмірах застави за розміри, встановлені національним законодавством.

Також адвокати заявили, що прокурори не надали жодних доказів ризиків, передбачених КПК, які мать бути, коли щодо людини обирається запобіжний захід.

Однак мета і застосування запобіжного заходу – це, зокрема, і  спроба запобігти переховуванню від органів досудового розслідування, знищенню важливих у справі  речей чи документів, незаконному впливові на свідків. У Розенблата є нерухомість у німецькому Дортмунді, його син вчиться в США, купа підозрюваних та свідків у справі проживають у Києві. Про що і говорили на судовому засіданні прокурори, зауваживши:

– Якби паном Розенблатом хоч одна з таких дій уже була вчинена, то ми б йому кваліфікували ще одну статтю, а не гралися тут з обранням запобіжного заходу, – сказав прокурор Володимир Кривенко.

7. Розенблат не дозволяв себе знімати

Адвокати заявили, що не передбачено законом способу щодо запису Розенблата, оскільки свого дозволу на зйомку він не надавав. Ухвали суддів були щодо контролю за місцем, а це місце «ходило на двох ногах, по всіх каптьорках, і до цього місця ще буде багато питань, коли її викличуть на перехресний допит».

Сапівці пояснили, що під час досудового розслідування проводили негласні слідчі та оперативно-розшукові дії. Дозвіл на них надавався Апеляційним судом міста Києва, а по тих, на які надає дозвіл прокурор  – прокурор, в установлений термін. Ухвали стосувалися контролю за грішми, і, якщо Розенблат опинився біля цих грошей, то це проблема Розенблата. Негласних чи оперативно-розшукових слідчих дій саме щодо Розенблата не було.

8. Вимагали надати суду нерозтаємнені ухвали

Адвокати наголошували на тому, що до матеріалів, поданих в суд, не долучені окремі ухвали, зокрема, щодо негласних слідчо-розшукових дій.

– Прокуратура неодноразово посилалась на рішення, нібито надані дозволи апеляційних судів, проте, ваша честь, із трьох наданих томів не міститься жодного відповідного рішення. Тобто, належність, допустимість доказу по проведенню негласних слідчо-розшукових дій ви маєте оцінювати, але дозволу, чи мало місце це проведення чи не мало, вам не надається. Ваша честь, особисто я не вірю органам прокуратури. Якби були відповідні документи, ми б про них говорили, а так як їх немає, то їх немає, – віщав Андрій Пархета.

Однак навіть журналісти в залі знали, що йдеться про нерозтаємнені документи. Як пояснили прокурори, станом на 18 липня суд таких ухвал ще не розсекретив, і зараз саме триває процедура розтаємнення.  Адвокати мали право звернутися до Апеляційного суду, взяти довідку, чи видавали такі ухвали. Однак своїм правом вони не скористалися.

Закінчити хотілося б словами прокурора САП Володимира Кривенка: за гроші, які отримали адвокати Розенблата за це судове засідання, можна було б утримати кілька сіл Олевського району, де незаконно видобувають бурштин. Але, зрештою, нема лиха без добра: чим більше таких адвокатів та їх маніпулятивних доводів, тим, в кінцевому результатів, у корупціонерів більше шансів сісти за грати.

 

Блог від: Аліна Стрижак, «Наші Гроші»

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

14.08.2017
11.08.2017
10.08.2017
09.08.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ