Схема «докинути старих хабарів до звинувачення» деколи виглядає смішно
Час від часу в судовому Реєстрі можна наткнутись на творчий хід сторони звинувачення: доводячи один хабар, привести до суду кількох свідків, які нібито теж давали цій же посадовій особі хабарі, але давно.
Для чого це роблять? Ми поки що знайшли лише одне логічне пояснення: якщо посадова особа систематично брала хабарі, то тоді стосовно головного хабаря ( який саме і розглядається в суді) зникають підозри, що він був спрокований правоохоронними органами.
Можливо, є й інші варіанти відповідей. Нас більше в даному випадку цікавить практика. А вона буває досить кумедною.
Кілька днів тому у Львові пройшло чергове судове засідання у справі щодо обвинувачення заступниці головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні Наталії Ван Доеверен.
28 листопада минулого року її затримали за отримання хабаря в 6 тис. грн. Згідно з підозрою, яку їй вручили наступного ж дня, вона вимагала від мешканки села Нагуєвичі Галини Чаплі гроші за прийняття її троюрідного брата Дмитра Криворучишака на лікування.
Ще в день затримання у прес-релізі поліції йшлося, що вони «перевіряють зловмисницю у причетності до скоєння інших подібних злочинів». Через два місяці ці «інші подібні випадки» з’явились, і прокуратура відрапортувала про системність та «налагоджений механізм» отримання хабарів. 27 січня Наталії Ван Доеверен вручили повідомлення про нову підозру, де до основного випадку додали ще два.
У нових епізодах «хабарництва», зрозуміло, не було ні мічених коштів, ні аудіозаписів чи відео з моменту передачі грошей. Причому, один із них насправді дуже старий, трирічної давності.
Так, Дмитро Бадьора стверджував, що у травні 2014 року Наталія Ван Доеверен вимагала і отримала від нього $300 за те, щоб його хворій матері проводили гемодіаліз не вночі, а вдень.
Другий новоявлений випадок – річної давності. Трускавчанка Олена Маслей розповіла, що 11 травня минулого року заплатила Ван Доеверен 5 тис. грн за те, аби питання про надання їх батькові процедури гемодіалізу винесли на засідання комісії по відбору хворих. У протоколі її допиту написано, що рішення комісії було позитивним, однак процедуру діалізу так і не проводили через відсутність для цього медичних показів. А через п’ять днів, тобто 16 травня, батька взагалі виписали з лікарні.
У травні суд почав слухати розповіді свідків, яких адвокати, як і їх підзахисна Наталія Ван Доеверен, заганяли питаннями, включно про стрижку обвинуваченої на момент передачі хабара.
Невдача спіткала прокурора на першому ж свідкові. Під час засідання 5 травня стало відомо, що Олена Маслей повністю відмовилася від заяви, спростувавши свої свідчення в офіційному листові суду. Її планують викликати для пояснень на засідання 6 липня, а тому причина зміни курсу невідома.
Інший свідок, Дмитро Бадьора, на диво, детально пам’ятав події трирічної давності. Наприклад, місцерозташування кабінету обвинуваченої. Однак погано пригадував те, що з ним відбувалося цього року. Він також помилково кілька разів ствердив, що на дверях заступника головного лікаря було написано «Ван Доеверен», та відповідав на запитання, як правильно пишеться прізвище: одним словом чи двома. При тому, що на момент передачі «хабара» вона мала інше прізвище – Готь. І стала Ван Доеверен лише через 5 місяців після того – у жовтні 2014-го.
На руку захистові також зіграли його покази про те, чому Бадьора вирішив заявити про хабар тільки через три роки після його передачі. За його словами, він почув про затримання Ван Доеверен у новинах. Однак ЗМІ розповідали про це в листопаді, а він прийшов із заявою аж в січні. «Ми радились просто із дружиною, робити це – не робити. Дасть воно щось чи не дасть», – пояснив свідок судді.
За дивним збігом обставин, і Бадьора, і Маслей заявили слідчим про хабар в один і той же день – 16 січня цього року. Окрім того, Бадьора пішов із заявою не в головний офіс поліції або прокуратури, а одразу у слідчий відділ Прокуратури Львівської області, що на вул. Городоцькій у Львові.
«Я просто подумав, що це може бути тільки обласна прокуратура. Але я пішов у слідчий відділ, бо на Шевченка (обласна прокуратура знаходиться на проспекті Шевченка у Львові- ред.) у 2014 році у мене не приймали заяву щодо іншого лікаря, і відіслали в Личаківський райвідділ», – сказав Дмитро Бадьора.
Несподівано одне із найбільш підступних питань озвучили свідкові суддя та прокурор, а не адвокати. Згідно з показами Бадьори, його хвора мати дізналась, що гроші за переведення на денний гемодіаліз потрібно нести заступникові головного лікаря. Однак імені йому не повідомила. Враховуючи, що заступників в лікарні кілька, виникло логічне запитання, звідки він дізнався, якому заступникові нести гроші.
Відповідь Бадьори не клеїлась: «Та потім я взнав прізвище для себе. Та й всьо. Є медсестри… можна медсестру спитати, де тут заступник головного лікаря покажуть… Мама мені не казала. Прізвище я встановив, по-моєму, у медсестер. Іменно як прізвище. Але знав, що даже положити в лікарню, то можна рішити на довгий час, щоб не возити додому».
Також стало відомо, що батько свідка тривалий час працював лікарем на томографі в обласному діагностичному центрі, яким керував теперішній головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні Михайло Гичка. Саме його Доеверен називає замовником справи.
Провал прокуратури зі свідками у старих хабарах компенсувала свідок у головному і задокументованому епізоді Галина Чапля, яка повідомила суду деталі передачі коштів на останньому засіданні 26 червня. Натомість її троюрідний брат дуже часто відповідав «не помню» чи «не знаю», хоча саме він є головним потерпілим. До того ж, хворим він виписався з лікарні наступного дня після передачі коштів, тому що «боявся за своє життя».
Його допит планують продовжити на засіданні 6 липня. До їх показів також є запитання, однак не стільки, як до свідків у «нових старих епізодах», чиїм словам суд в результаті може «не йняти віри». Врешті, свідки, які відмовляються від показів або не можуть назвати правильне прізвище того, кому дали хабар, підривають довіру до всієї справи.
Олександра Губицька, «Наші Гроші»