У пошуках «мільярдів Луценка». Чому їх складно рахувати, якщо ти знаєш математику
21.05.2017   //  

Перша причина, чому будь-який громадянин України не може перевірити статистичні  дані Генпрокурати щодо повернутих на користь держави і громадян коштів – це відсутність багатьох судових рішень у державному реєстрі.

Інша причина – більш вигадлива.

Скажімо, «Наші гроші» отримали судові рішення в паперовому вигляді. У результаті одні проблеми зникли, натомість з’явились інші.

Маємо на увазі поки що лише, скажімо так, технічні моменти. Давайте зупинимося на деяких з них:

  1. Повтор одних і тих же судових рішень.

Генпрокуратура всі свої здобутки оформила у 51 том. Це – понад 5660 судових рішень.

Ми виявили, що принаймні 128 рішення в «стосах ГПУ» повторюються двічі.

  1. До судових ухвал стосовно одного майна прикріплені дані стосовно вартості якогось іншого.

Наприклад, до короткого рішення про визнання за неповнолітніми права власності на житловий будинок у селі на Волині прокуратура прикріпила чомусь довідки про вартість двох земельних ділянок (87 тис грн), що належали їхньому померлому батькові, до того ж з помилкою в його імені. Разом з тим у держреєстрі є рішення, де вказана вартість саме успадкованого будинку (25 тис грн).

  1. ГПУ порахувала суму за рішенням, яке у подальшому було скасоване.

Ми помітили не один такий випадок серед переглянутих томів від Генпрокуратури.

Наприклад, у жовтні 2016 року госпсуд Харківської області стягнув з фермерського господарства на користь держави 207 400 грн шкоди, заподіяної внаслідок самовільного вилову товстолоба та коропа. ГПУ у своїх папках вказує лише це рішення і рахує вказану суму. Разом з тим у грудні 2016-го апеляційний суд це рішення скасував і у стягненні шкоди відмовив. А ВГСУ у березні цього року залишив постанову апеляції без змін.

Або інший приклад. У березні 2016 року особа була засуджена за ухилення від сплати податків. При цьому суд стягнув з неї на користь податкової інспекції у Дніпропетровську 806 524,81 грн несплачених податків. Але апеляція у стягненні цих 806,5 тис грн у червні того ж року відмовила, рішення набуло законної сили. У папках з ГПУ ви знайдете лише вирок першої інстанції і жодних даних про апеляційну ухвалу.

Є випадки і з більшими сумами, коли рішення першої інстанції у подальшому було скасовано.  Приміром, у грудні 2016 року суд визнав недійсним договір про передачу майнових прав на знак для товарів і послуг у співвласність, укладений між Івано-Франківським обласним держоб’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості і ТОВ «Самсон-ІФ». Вартість цих майнових прав – 7,6 млн грн. Та у квітні цього року апеляція рішення суду першої інстанції скасувала. Даних про касаційне оскарження у відкритих реєстрах немає.

Ще випадок, коли у 2016 році суд скасовує ухвалене того ж року рішення про стягнення на користь держави або громадян, а новий вирок ухвалюється вже у 2017 році. Відтак, ГПУ фактично двічі у різних роках рахує дані по одній і тій самі справі. Наприклад, у квітні 2016 року був засуджений начальник КП «Виробниче управління житлово-комунального господарства», з якого суд стягнув 620 550 грн шкоди за непоставлений автомобіль для прочистки каналізаційних та зливових мереж м. Переяслав-Хмельницький. У липні того ж року апеляційний суд вирок скасував і відправив справу на новий розгляд, який відбувся на початку цього року. Новим вироком з екс-начальника знову було стягнуто вказану шкоду у розмірі понад 620 тис грн.

Зауважимо, що серед порахованих прокуратурою судових рішень є багато таких, що не набули сили. І досить часто на великі суми. Наприклад, ще не набуло сили рішення про витребування від ТОВ «Антур Трейд» на користь ФДМУ приміщення по вул. Панаса Мирного, 28 вартістю 2,96 млн грн.

Також варто відзначити той момент, що суд може не лише повністю скасувати рішення про стягнення на користь держави, а і зменшити суму вимог.

Наприклад, прокуратура просила стягнути з ТОВ «Преса-Трейд» 1,86 млн грн боргу і штрафних санкцій по оренді приміщень на третьому поверсі терміналу «D» аеропорту «Бориспіль». Суд першої інстанції у жовтні 2016 року цей позов задовольнив повністю. А от апеляція – частково, зменшивши суму до 555 тис грн. ГПУ ж порахувала всі 1,86 млн грн. Наразі справа слухається у ВГСУ.

  1. Відсутність даних про вартість повернутого майна або стягнутої шкоди.

У наданих Генпрокуратурою документах є два десятки рішень, по яких ні у паперовому, ні в електронному вигляді жодних даних про суму позову немає.

Разом з тим, можемо навести приклад, коли навіть попри докладений документ вартість повернутого у власність держави об’єкту визначити важко.

Так, прокуратура включила до своїх томів ухвалу, згідно з якою було скасоване право власності приватної особи на гідроспоруду на території Мачухівської сільради у Полтавській області.

Чоловік у середині 2000-х років спочатку орендував цю споруду разом із штучним ставком, а потім заволодів нею, що узаконив через суд у 2014 році. Однак у 2015-му апеляційний суд це скасував, а на початку 2016-го суд скасував право власності особи на це майно.

У самій ухвалі, яку навела прокуратура, немає жодних даних стосовно вартості гідроспоруди. Тому прокуратура прикріпила до ухвали документ, а саме – «Акт рекогносцировочного обследования и отбора участия под строительство (восстановление) пруда» 1980-х років, у якому визначено орієнтовну вартість ставка у розмірі 180 тис рублів. Що рахувала у цьому випадку прокуратура – незрозуміло.

  1. У судовому рішенні вказана одна сума, а у прикріпленому висновку – інша

Якщо навіть у судовому рішенні є вартість майна, це ще не значить, що прокуратура рахує саме її. Ось наприклад рішення госпсуду м. Києва, який у червні 2016 року витребував на користь Київради приміщення у провулку Руднєва, 1-А. Ці приміщення у 2008 році були продані містом приватній фірмі за 3,56 млн грн. У 2013 році фірма, яка так і не виплатила місту ці гроші, перепродала нерухомість іншим компаніям за 350 тис грн. Ви могли б порахувати вартість приміщень у розмірі 3,56 млн грн, які зустріли у судовому рішенні. А от ГПУ порахувала 12 млн грн. Ця сума вказана у висновку оцінювача, який вкладено до переданих нардепу томів. При цьому зауважимо, що рішення по цій справі ще не набуло сили.

  1. Неврахування описок

У переданих Генпрокуратурою документах є рішення, по яких згодом суд окремою ухвалою вносив виправлення. Однак ГПУ порахувала першу невиправлену суму.

Наприклад, є рішення, за яким у комунальну власність м. Шумськ Тернопільської області було передано безхазяйні гідротехнічні споруди. При цьому прокуратура порахувала, що повернула майно вартістю 983 800 грн. Разом з тим у держреєстрі є ухвала про виправлення описки, у якій вартість цих споруд виправлено на 145 900 грн. Але цього враховано прокуратурою не було.

Або постанова про стягнення податкового боргу з Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія». Генпрокуратура порахувала 106 863,82 грн стягнутого боргу. Однак, не врахувала подальше виправлення, хай навіть і не дуже значне, на 105 802,99 грн.

  1. Включення до 2016 року судових рішень за інші роки.

Ми виявили понад два десятки судових рішень, які були прийняті у 2015 і не змінені чи не скасовані у подальшому. Також ми зустріли рішення, ухвалені у січні 2017 року. Загалом це рішення на суму близько 1,8 млн грн.

Якщо б ми йшли за логікою, щоб рахувати суми по рішеннях, які були затверджені у 2015 році, але набули силу у 2016 році, тоді нам довелося б не враховувати дуже багато ухвал грудня 2016 року, які набули силу у січні-лютому цього року.

Коротше, щоби перевіряти Генпрокуратуру, треба мати не тільки час і натхнення, а й вроджену недовіру. Бо все-таки ми не очікували такої кількості огріхів у документах організації, яка всіх нас береже.

Блог від: Ірина Шарпінська. Усі дані взято із документів, переданих народному депутату Віктору Чумаку Генеральною прокуратурою на підтвердження оприлюднених даних стосовно нібито повернутих 10 млрд грн.