У пошуках «мільярдів Луценка». Історія про оцінку
17.05.2017   //  

Ось вже близько двох місяців «Наші гроші» підраховують «мільярди Луценка». Йдеться про дані, які генпрокурор Юрій Луценко оприлюднив на початку цього року. За його словами, у 2016 році прокуратура через суди повернула державі та громадянам 10 млрд грн.

Після цього народний депутат Віктор Чумак попросив ГПУ підтвердити ці цифри. І у відповідь отримав 51 папку із судовими рішеннями в паперовому вигляді.

Ну, от ми й попросили у депутата ці папки, і читаємо.

Різних історій, звісно, понавилізало багато. В один фінальний текст це все не влізе. Тому, аби добро не пропало, вирішили публікувати також окремі цікаві фрагменти.

Як правило, вони стосуватимуться тих  кейсів, де прокуратура вважає, що збагатила чимось державу, а ми вважаємо – ні. Отож, перша історія.

Як із 660 тисяч стало нуль

Справа з Дніпропетровської області.

Жовтоводська місцева прокуратура просить розірвати договір оренди спортзалу ДЮСШ площею 170 кв м у м. П’ятихатки, який з 2011 року орендує підприємець і використовує його під склад для промтоварів. Мотивація: це не має нічого спільного із системою освіти і вихованням дітей.

У свою чергу райрада і ДЮСШ повідомили, що приміщення 1933 року, для занять не підходить, було в аварійному стані, а підприємець там відбудував зруйновану стіну, вставив вікна і двері і платить орендну плату.

Результат: суд припинив провадження у цій справі через відсутність предмету спору. Це сталося завдяки тому, що у вересні 2016 року, після звернення прокуратури в суд, райрада вивела спортзал з навчально-тренувального фонду ДЮСШ і він більше не задіяний у навчально-тренувальному процесі, а отже і проблеми з його використанням під склад немає.

Ми поняття не маємо, чому ГПУ записало цей судовий вирок собі у здобутки. Підприємець як орендував спортзал, так і продовжив. Мало того. Навіть якби вдалось розірвати оренду, то який від цього прибуток казні? Зал як був комунальний, так і залишився.

З логіки здорового глузду – це нуль повернутих гривень, з логіки прокуратури – 662 тисяч. Бо саме така ринкова вартість спортзалу вказана в ухвалі.

І тут з’являється інша цікава подробиця. Як рахують вартість? Це виявилось досить несподівано.

Не зрозуміло, який методичний підхід використовував оцінювач, якого найняла прокуратура. У довідці він посилається виключно на дані OLX. При цьому невідомо, скільки оголошень він взяв до уваги, адже у довідці вказав лише одне посилання; сума вказана з ПДВ чи ні.

Цей же оцінювач по іншій справі, по якій за неповнолітнім було визнано право власності на частину житлового будинку, надав не менш цікавий висновок. Він, також посилаючись лише на дані OLX, визначив середньостатистичну вартість аналогічного будинку у районі, а потім цю ж суму вказав як ринкову вартість присудженого майна.

При цьому було додано фото цього «аналогічного житлового будинку», який, до речі, був виставлений на продаж за заниженою ціною (Sale).

Для порівняння, ось інші висновки оцінювачів з тієї ж Дніпропетровської області стосовно майна, по якому прокуратура судилася:

Або ж приклад із Волинської області, де оцінювач теж брав інформацію з інтернет-сайтів. Але ж не з одного.

Коротше, у кожної прокуратури – своя фантазія. А особливо яскраво вона проявляється в інших судових рішеннях. Але про це в наступних блогах.

Блог від: Ірина Шарпінська. Усі дані взято із документів, переданих народному депутату Віктору Чумаку Генеральною прокуратурою на підтвердження оприлюднених даних стосовно нібито повернутих 10 млрд грн.