- НАШІ ГРОШІ - https://nashigroshi.org -

Маніпулятивна еквілібристика адвокатів. Кейс Мартиненка

[1]Два дні 21 і 22 квітня країна стежила, чи арештує суд Миколу Мартиненка, обвинуваченого у серйозному фінансовому злочині. Його відпустили на поруки, а люди при цьому почули дуже багато різної інформації. Варто зупинитися на тому, чим оперував захист Мартиненка.

Почати хотілося б з того, що замість юридичних баталій судова зала була наповнена маніпулятивними заявами, образами і аплодисментами після політичних виступів.

Загалом потік образ і рівень поведінки народних депутатів у судовій залі вражав.

[2]Наприклад, близький до Мартиненка нардеп Павло Пинзеник демонстративно звертався до судді по імені і по-батькові, замість сталого «Ваша честь». Інші народні обранці дозволили собі вигуки щодо судді, НАБУ і САП на кшталт: «Ви корупцію підтримуєте», «Ганьба НАБУ», «Ганьба прокурорам», «Мовчи, синок», «Це ваша суб’єктивна думка», «Какая позиция, сядь, не позорься», «Ви шо, хворий?», «На нари Бобровника» і т.д.

Така «парламентська» атмосфера у судовій залі розслабила і адвокатів Мартиненка, а їх у нього три – подружжя Ігор і Тетяна Черезови та голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко. Один із захисників дозволив собі навіть образливе висловлювання в бік судді, що суперечить «Правилам адвокатської етики».

[3]Це сталося після відхилення відводу судді Олександру Бобровнику, який, зокрема, обґрунтовувався поширеними в ЗМІ даними про вживання суддею алкогольних напоїв, адвокат Черезов після повернення судді і продовження розгляду справи дозволив собі сказати вголос фразу: «Закусив?», яку суддя, до речі, почув.

Крім того, не особливо підбирав слова і сам Мартиненко, який дозволив собі при згадуванні одного з прокурорів сказати «цей чоловічок», після чого заявити:

«Якщо за вас хоча б одна людина із тих, які за мене зараз в житті взагалі виступить, це для вас буде сама висока честь. Спочатку вирости, потім будеш так відзиватись».

Окремо хотілося б відзначити серед групи підтримки Мартиненка в судовій залі колишніх топ-менеджерів «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», що є підозрюваними у заволодінні держкоштами в іншій справі – Руслана Журила, який активно вступав у перепалки, і Юрія Перцева. До речі, Журило є підозрюваним також по «урановій» справі Мартиненка і, згідно з ухвалою судді Бобровника, Мартиненку заборонено з ним спілкуватися.

Серед заяв сторони захисту ми почули ряд маніпуляцій, на які хотілося б звернути окрему увагу. Отже, де лукавив захист Мартиненка:

1. Стосовно затримання Мартиненка і повістки

Підстави для затримання Мартиненка і прокурори в суді, і НАБУ у повідомленнях вже детально роз’яснило: напередодні вручення повідомлення про підозру Мартиненко фактично зник; йому була направлена повістка на 10 годину 20 квітня; оскільки він не з’явився (Мартиненко в суді голосно заявляв, що не отримував повістки), його почали шукати і з’ясували, що він у приймальні нардепа Дзендзерського, біля якої його і затримали після 6-годинних перемовин, а потім пред’явили підозру. Зауважимо, що відповідно до законодавства, НАБУ може затримувати особу в тому числі з метою попередження можливого уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим у суді адвокати як на безпідставність затримання почали вказувати на існування ще однієї повістки Мартиненку в НАБУ для вручення йому повідомлення про підозру – на 20 квітня на 17:00. «Факт існування цієї повістки був. Він доводить одне, про що ми хочемо сказати, що Мартиненка планувалося визвати для пред’явлення йому повідомлення про підозру на 17 годину. Скажіть, будь ласка, що сталося до 17 години, що у детектива з’явилася така думка, версія, що Мартиненко може втекти?», – запитував адвокат Бойко.

Прокурор Андрій Перов у суді наголосив, що незрозуміло звідки у захисту взагалі взялася ця повістка, яку Мартиненку ніхто не відправляв. А також, зауважив він, незрозуміло на яку норму закону захист посилається, вказуючи на цю повістку як на підставу для звільнення Мартиненка з-під варти.

Після запитань прокурорів про походження цієї повістки, адвокати розповіли дві різні історії.

Зі слів адвоката Черезова, йому цю повістку якийсь детектив НАБУ нібито залишив «у приймальні», звідки захиснику подзвонили і він за нею поїхав. Однак, адвокат Петро Бойко, спростовуючи версію колеги, розповів суду, що побачив цю повістку на столі детектива НАБУ, сфотографував її і приніс в суд роздруківку з телефону.

2. Стосовно обшуків, про які Мартиненку стало відомо ще до їх проведення

У ході засідання прокурор САП розповів про витік інформації: 19 квітня Мартиненку стало відомо про заплановані обшуки у нього вдома і в автомобілях ще до видачі детективу відповідних ухвал суду. Власне, після цього екс-нардеп фактично зник, а згодом був затриманий.

Прокурор у суді запитував, звідки Мартиненку і стороні захисту про це стало відомо, а у відповідь пролунало таке:

Прокурор Роман Симків: «Вчора стороні захисту стало відомо про обшуки, які не проводилися. Питання: звідки їм стало відомо? Це дуже цікаво. Я знав, знав детектив. Звідки сторона захисту дізналася?»

Адвокат Ігор Черезов: «Від вас».

Прокурор Роман Симків: «Це неправда. Від мене вам не стало відомо».

Надалі адвокат Черезов намагався пояснити це таким чином: «Мабуть, прокурор просто не знає, що я був на всіх майже обшуках. Мабуть, прокурор не знає, що в мене є ухвала, на жаль, ваша честь, за вашим підписом. Останній обшук був, я нагадаю прокурору, десь два тижні тому, і він був у Мартиненко вдома. Я був на цьому обшуку, в мене ухвала є».

[4]

Назар Холодницький і Роман Симків (фото УНІАН)

Фактично захисник згадав про обшук, який НАБУ і САП провели наприкінці березня у будинку, що належить підконтрольній Мартиненку компанії. Стосовно ж того, звідки їм стало відомо про заплановані слідчі дії 19-20 квітня – жодних виразних пояснень так і не прозвучало.

3. Стосовно обґрунтованості підозри Мартиненку

Ми зараз не будемо вникати у деталі висунутої Мартиненку підозри. А зупинимося лише на кількох позиціях, якими захист підкріплював їхні основні тези: ми не розуміємо, в чому Мартиненко підозрюється; закупівля уранового концентрату у грудні 2013 року була правомірною, контракт – законний.

Це маніпулювання, оскільки на початку повідомлення про підозру були перераховані статті по кримінальному провадженню, по якому крім екс-нардепа проходить ще ряд осіб. Разом з тим ст.277 КПК, де описується зміст письмового повідомлення про підозру, ні слова не каже про таке поняття як «висновки» у підозрі. Лише одну статтю наприкінці документу (ст. 191) захисник побачила тому, що по тексту вже було описано дані по ст.255, а наприкінці – по ст.191 КК.

Зауважимо, що Мартиненко підозрюється по статті 191 частині 5, де йдеться, в тому числі, про відповідальність за заволодіння майном, вчиненого організованою групою.

Дійсно, з літа 2012 року закупівлі державних підприємств за власні кошти були виведені з-під дії закону про державні закупівлі. Тендер підприємство могло не проводити. Однак, погодьтеся, закупівля на підставі конкурсу виглядає значно краще, ніж на підставі підпису одного директора держпідприємства.

[5]Як же пройшов цей тендер? Громадськості ніколи б не стало відомо пр. оце, якби не дане кримінальне провадження. Деталі тендеру, швидше за все ми почуємо вже під час розгляду справи в суді по суті. Адже з оголошення у «Віснику держзакупівель», про яке захист розповідав у суді, видно лише дані про призначення держпідприємством «СхідГЗК» на 19 грудня 2013 року розкриття пропозицій по тендеру на закупівлю 3000 т урановмісної сировини з терміном поставки у 2014-2018 рр. При цьому жодної конкурсної документації для потенційних учасників прикріплено не було. І жодних результатів цього тендеру, протоколу розкриття пропозицій у відповідному розділі “ВДЗ” не було оприлюднено.

У Міжнародних оголошеннях відповідне оголошення взагалі знайти не вдалося, хоча захист наголошував, що воно було. Так само як і даних про те, чим же ця закупівля закінчилася.

Таким чином, те, що закупівля була організована – ні про що не говорить.

[6]Тут варто відзначити те, на що звертають увагу представники НАБУ і САП. Державне підприємство «Схід ГЗК», маючи у своєму штаті юристів, найняв адвокатську компанію, де працюють адвокати Ігор та Тетяна Черезови, які замовили і принесли в суд аудиторський висновок приватної компанії про те, що жодних збитків держпідприємству завдано не було. Для того, щоб зробити висновок стосовно об’єктивності цього висновку, потрібно дізнатися хоча б на підставі яких документів і за який період він проводився.

4. Стосовно виклику свідків, на якому так наполягав захист Мартиненка

Захист Мартиненка наполягав на виклику на допит в судове засідання семи осіб: п’ять колишніх помічників Мартиненка, а нині народних депутатів «Народного фронту» (Павло Пинзеник, Олена Бойко, Владислав Данілін, Олена Ледовських та Ігор Гузь), члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського (рідний брат колишньої дружини Мартиненка) та міністра юстиції Павла Петренка (близький соратник Арсенія Яценюка, міністр за квотою «Народного фронту», входив до політради цієї політсили).

У клопотанні НАБУ ці особи згадуються серед ризиків. Що через них Мартиненко матиме змогу вплинути на свідків, суд чи експертів Мін’юсту.
Викликаючи їх в суд захист зманіпулював, оскільки що ці особи мали б повідомити? Звісно, всі вони б заперечили будь-яку можливість будь-якого впливу на будь-кого.

На цьому наголошували прокурори САП, які нагадали, що «є поняття обґрунтування ризиків, тобто про що йдеться, згадуючи певних осіб». Тобто, «це не свідки, які могли б розказати про обставини вчинення чи не вчинення кримінального правопорушення», «покази цих осіб не стосуватимуться ризиків». «Щодо яких фактів ми можемо допитати цих осіб? Як можна допитувати особу, що там у майбутньому буде?», – запитували прокурори.

Та адвокат Черезов продовжував: «Що зараз сказав прокурор? Він сказав, що ці свідки не мають жодного значення, що ризиків не існує.. Тоді, шановний прокурор, у клопотанні ви б написали одне єдине речення: Мартиненко може втекти, бо у нього є ноги».

На що прокурори заперечували, що це відверте перекручування, ризики є.

Очікувано, суд відмовився викликати в суд заявлених захистом депутатів, міністра і члена ВРП, бо ці люди не є свідками у даній справі.

5. Стосовно особистої поруки

У історії з видачею Мартиненка на поруки варто відзначити два моменти:

Адвокат Бойко: «Всі депутати, які брали на себе поруку, вони розуміли і знали в чому звинувачується Мартиненко. Я особисто збирав цю поруку, я все пояснював, вони всі тут в залі це можуть підтвердити, що на момент, коли вони брали на себе зобов’язання, вони чітко володіли інформацією».

[7]Нардеп Микола Княжицький: «Ваша честь, я не знаю суті цієї справи, і тому не хочу про неї говорити».

Нардеп Андрій Тетерук: «Окрім самого себе, я не можу давати гарантії ні за кого в цій кімнаті».

А це важливий момент. Ось, приміром, нещодавно суд відмовився відпустити на поруки гендиректора ДП «СхідГЗК» саме тому, що нардепи не в повній мірі були ознайомлені із характером повідомленої підозри.

Клопотання про взяття Мартиненка на поруки заявили не самі народні депутати, а саме захисники підозрюваного екс-нардепа. Тобто, попри те, що адвокати у своїх клопотаннях просили відмовити прокуратурі у взятті Мартиненка під варту, вони певною мірою визнали пред’явлену йому підозру, оскільки просили вжити щодо екс-нардепа запобіжний захід – особисту поруку.

6. Стосовно судді О. Бобровника

Є дві обставини, якими маніпулювали представники захисту Мартиненка:

[8]Це не так. Клопотання НАБУ і САП розглядають усі слідчі судді Солом’янського райсуду. І це залежить від графіку чергування суддів, а також результатів автоматизованої системи розподілу суду.

Давайте розглянемо, як система розподіляла справу на Бобровника 20 квітня. За даними системи у Солом’янському райсуді 11 суддів, яких визначено на відповідну спеціалізацію. З них 6 – були в той день у відпустці. Відповідно, система обирала суддю Бобровника із 5 суддів за випадковим числом. Стосовно роботи цієї системи – питання до суду і Судової адміністрації.

Це не так. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка здійснює процесуальний нагляд за усіма справами НАБУ, заперечив наявність кримінального провадження стосовно судді Бобровника. При цьому прокурор САП слушно відмітив, що після наведеного прокурорами спростування під час розгляду по суті заяви про відвід судді Бобровника захисники Мартиненка вже не заявляли про справу, яку НАБУ нібито розслідує проти нього.

7. Щодо встановлення особи Мартиненка

Адвокат Черезов певною мірою принизив свого підзахисного, коли почав допитуватися, чи впевнений суддя, що перед ним саме Мартиненко:

«Якщо ви спитаєте, на підставі якого документа була встановлена особа мого підзахисного, то ви не знайдете цього документа. До речі, і ви також не намагалися встановити особу. А ви знаєте, що це Мартиненко? На підставі чого ви вирішили, що це Мартиненко? У вас є його паспорт? У вас є його посвідчення? У вас нічого немає. Перед вами сидить особа, яка зовні схожа на Мартиненка. Тому я не знаю, чи це Мартиненко, чи особа, зовні на нього схожа».

Нагадаємо, на початку засідання, коли суд встановлював, хто з’явився в судове засідання, Мартиненко представився і назвав дату свого народження. Крім того, у клопотанні містяться всі дані, що посвідчують особу Мартиненка, в тому числі копія паспорту. І захиснику про це відомо.
________

НАБУ і САП просили суд взяти МиколуМартиненка під варту із альтернативою внесення 300 млн грн застави. Та слідчий суддя Олександр Бобровник, який наслухався образ на свою адресу за ці пару днів, вирішив відпустити Мартиненка на поруки 15 «народофронтівців», міністра сторту Ігоря Жданова і заступника глави ЦВК Андрія Магери.

Прокурори САП подавали апеляцію на це рішення, розгляд якої відбудеться 12 травня.

У чому підозрюється Микола Мартиненко

За версією слідства, державне підприємство «СхідГЗК» уклало контракт із австрійською компанією-посередником «Steuermann», підконтрольною екс-нардепу Мартиненку, на постачання уранового концентрату за завищеними цінами, внаслідок чого інтересам ДП у 2014-2016 роках було завдано збитків в розмірі $17,28 млн. Мартиненко підозрюється в організації злочинної групи, яка заволоділа коштами держпідприємства (відповідно до ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України).

Як вказує слідство, ДП «СхідГЗК» уранова сировина була насправді закуплена у казахстанського підприємства. У свою чергу австрійська «прокладка» «Steuermann» ніколи не займалася до цього будь-якими операціями з ураном.

Переплата посереднику за поставлену партію урановмісної сировини і склала ті $17,28 млн, у заволодінні якими підозрюється Мартиненко та ряд інших осіб. Ці збитки підтверджуються висновками експертиз.

При цьому слідство відзначає, що, по-перше, дана закупівля урану з-за кордону суперечила державним цільовим програмам і стратегічним планам України щодо розвитку цієї галузі, якими передбачалося збільшення власного видобутку. Натомість укладений контракт передбачав закупівлю з-за кордону аж до 2018 року.

По-друге, дана закупівля від початку не була передбачена у фінансовому плані держпідприємства, затвердженому міністром енергетики.

По-третє, слідство вказує на ряд порушень при проведенні конкурсу, відповідно закупівля і укладений у її результаті договір мають бути визнані недійсними.

І, по-четверте, закупівля урановмісної сировини у «Steuermann» призвела до збільшення ціни на урановий концентрат для «Енергоатома».

Нагадаємо, «Схід ГЗК» – єдине в Україні та найбільше в Європі підприємство з видобутку та переробки уранової руди. «Енергоатом» ще у 2008 році уклав зі «Схід ГЗК» контракт до 2018 року на закупівлю уранового оксидного концентрату з метою його подальшого використання в якості сировини для виробництва ядерного палива.

За даними нашого джерела, після перших поставок сировини за контрактом від імені «Steuermann», що відбулися у листопаді 2014 року, «Схід ГЗК» одразу відчув їх збитковість, оскільки «Енергоатому» урановий концентрат надалі продавався за старою ціною. Відтак, 14.01.2015 «Схід ГЗК» уклав із «Енергоатомом» додаткову угоду, якою ціну було збільшено з 1803 грн до 2450 грн за 1 т концентрату, тобто на понад 25%.

Скачок фінансових показників ДП «СхідГЗК» можна побачити, зокрема, у даних Рахункової палати [9]: у 2014 році збиток «Схід ГЗК» становив 233,6 млн грн, а у 2015 році держпідприємство отримало 13,3 млн грн прибутку.

Блог від: Ірина Шарпінська