Карта скарбів Миколи Злочевського, Карла Волоха і Біллі Бонса
Найбільше не люблю Фейсбук, за те, що він краде вихідні. Зайшов сьогодні на півгодинки почитати, якими словами відмазують Мартиненка його міньйони. І серед усього іншого потрапив на сторінку «громадського активіста» Карла Волоха, а там – завис.
Око ковзнуло на інший його пост, а в результаті замість того, аби пити недільне пиво, довелось лізти в архів «Наших грошей», Google, вузькоспеціалізовані сайти і т.д. Коротше, розвага виявилась схожою на цілком робочий день.
Сам пост, до речі, виглядав скандально і без додаткових пошуків. У ньому автор хизувався, як завітав до якогось високопосадовця і почав просити його, аби той змусив іншого урядовця допомогти Волохові просунути якийсь проект.
Інформації про об’єкт лобіювання, як бачите, було небагато, точніше – лише два факти: 1. Це – «общественно важный проект»; 2. Пов’язаний він із лісовим кадастром.
Оскільки мене завжди цікавили громадські ініціативи людей, які краяли київську землю в часи Черновецького – довелось лізти в Google. А там – відкрився цілий світ.
Виявилось, що «цій темі» (як полюбляв казати Віктор Ющенко) – уже з півроку. І телеканалу «Еспресо» сам Волох розповідав це давно, тільки під дещо іншим кутом зору.
По-перше, це виявився не зовсім громадський проект. Цитата: «спілкується з представниками Держлісагентства, яке почало розробляти кадастр усіх українських лісів».
По-друге, гроші на це українська держава просить у західних країн – зокрема, в Австрії. Так що, «громадський проект» з бюджетними грішми виявився цілком у тренді зацікавлень «Наших грошей».
Ну, і по третє. Основна фішка нового «кадастру» – це контроль незаконних вирубок лісів за допомогою супутників.
А тут і виявилось найкумедніше. Річ у тому, що «тему» із супутниками і лісами ми вже спостерігаємо втретє. Мало того. Історія про те, як вкрали перших 6 мільйонів доларів – до цього часу очолює хіт-парад «НГ» у рубриці «маржа». Річ у тому, що вона була ідеальною, тобто стопроцентною. Бо 50 мільйонів гривень ще при курсі 8 грн/$ держава заплатила тоді за те, що в реальності коштує «нуль».
Про всяк випадок – кілька слів про ту історію. У 2011 році Міністерство екології з міністром Злочевським (так, той самий) провело тендер і заплатило австрійській (який прикрий збіг обставин) компанії 50 млн грн. за сателітні карти України, щоб слідкувати за незаконними вирубками. Пікантності додавало не тільки те, що австрійці взагалі-то займались цементом, а не космосом, а й те, що ціна конкурента – харківського державного інституту, якого викинули з торгів – була всього 250 тисяч гривень.
Довершеною ця історія стала після того, як телеканал “1+1”, який підтримав наше дослідження, виявив, що, якби Мінекології звернулось до Національного космічного агентсва , то йому би то все обійшлось це все задурно. Інший варіант – «халяви» – скачати карти з сайту Мічіганського університету.
Тоді в Мінекології журналістові «плюсів» відповіли, що наступного разу обов’язково скористаються безкоштовними можливостями.
Однак, оскільки на безкоштовних продуктах заробляти важко, то «халяви» не сталось і наступного разу. Уже через рік Мінекології витратило чергових 26 млн грн. на чергові карти. Навіщо двічі платити за ту саму роботу – міністерство так і не пояснило, хоча, зрештою, і так всім все було ясно. Принагідно: цього разу переможцем стала кіпрська прокладка з українським корінням і дуже цікавим бекграундом. Але, оскільки про неї можна писати цілий великий текст, то залишимо це для майбутнього.
Тим паче, що НАБУ, судячи з Реєстру судових рішень, усім цим добром все ще займається.
Найбільше цікавить, звісно, третій захід, тобто розвиток «теми» сьогодні.
Довелось лізти на галузеві професійні сайти лісоводів: а раптом щось змінилось в нанотехнологіях і лісники просто-таки мріють про новий інструмент пошуку бракон’єрів?
Виявилось, що «новий кадастр» у професійній спільноті настільки жваво обговорюється, що вже навіть отримав тег: «карта Біллі». Мається на увазі персонаж із «Острова скарбів».
А якщо серйозно, то можете почитати коментарі, наприклад, у цій гілці. Особисто мені сподобався оцей:
«У 2012 році ми вже таке проходили. Екоінспектори бігали по лісі з “космічними” чомусь чорно-білими, надрукованими на принтері, знімками і шукали незаконні рубки. Смішно було спостерігати, як вони пробували пояснити на Київ, що болото це зовсім не лісосіка незаконної рубки. Те саме було з водоймами, прогалинами городами, сінокосами та лісовими культурами. Так чи інакше, але виділені на знімки кошти були успішно освоєні».
Ми не знаємо, як будуть освоюватись гроші цього разу, скільки їх буде і які технології будуть запропоновані. Ще побачимо. На щастя в останні роки побудована така система контролю за державними фінансами, що непоміченою тема не просковзне.
Хотілось би зауважити тільки один нюанс, який різко вирізняє цьогорічний проект від попередніх. За словами блогера Карла Волоха, супутникова система буде показувати все, що твориться в лісах України. Практично в режимі онлайн і в безкоштовному доступі.
Цікавий проект для воюючої країни.
Думаю, якщо австрійці раптом не дадуть грошей Мінагро, то можна звернутись до ФСБ – ті цей проект охоче профінансують. Та й звітність там легша.
Блог від: Олексій Шалайський