Як НАБУ і САП обіграли адвокатів Насірова з їх «лікарняною» стратегією
07.03.2017   //  

Прибічники Романа Насірова за останні три доби багато нарозповідали про різні «порушення» з боку НАБУ і САП у справі голови ДФС.

Зупинимось на двох аспектах.

Перший. Адвокати активно плодили слова про «непрофесійність» і «численні порушення» щодо того, що Насірову вручали підозру у непритомному стані. Вони провокували прокурорів в судовому засіданні, викликали «швидку» (при чому щонайменше двічі із різницею в кілька годин була помічена одна й та ж бригада «швидкої») і активно на камери тут же заявляли, що до Насірова (біля якого весь час були лікарі) не пускають медиків.

Адвокати навіть почали погрожувати свідку – голові комісії з Інституту кардіології ім.М.Стражеска, який прийшов в суд дати роз’яснення.

Адвокати постійно говорили про необхідність проведення судово-медичної експертизи стану здоров’я Насірова. Для експертизи потрібні б були ухвали суду на огляд, аналізи і т.д.

Але у випадку із Насіровим слідство не зобов’язане було її проводити (ст.242 КПК). Натомість, як відповідальні за затриманого (ст.212 КПК), детективи та прокурори надіслали у провідний в Україні профільний заклад направлення для встановлення стану Насірова, що оформлено відповідною постановою (ст.110 КПК). А підстави для цього створили адвокати, які заявляли про інфарктний стан глави ДФС, що потім спростували як лікарі, так і він сам. (До речі, як після таких гучних заяв і коментарів захисників надалі довіряти їхнім словам по цій справі?)

Отже, що зробили лікарі Інституту кардіології.

Вони встановили, що у Насірова немає гострих проблем із серцем і він може вставати, що він і зробив після закінчення строку його затримання. При підозрі на такі проблеми він справді мав би лежати до встановлення іншого. Підвищений тиск, як у нього, взагалі-то є у 12 мільйонів українців і вони на роботу ходять з таким діагнозом.

Висновок комісії Інституту кардіології – це не судово-медична експертиза. Лікарі інституту не мали встановлювати, чи може Насіров брати участь у слідчих діях. Разом з тим, завдяки цьому висновку, суд і громадськість отримали змогу об’єктивно зрозуміти, чому опівночі з неділі на понеділок глава ДФС був готовий встати і піти.

Другий закид стосувався часу затримання. Мовляв, усі знають скільки суддів чергує в неділю, про тактику відводу судді і т.д., і чому затримували пізно ввечері у четвер.

Ми не знаємо, яка інформація була у слідства і не можемо об’єктивно казати щось з цього приводу. Між тим, ст.186 КПК чітко вказує на те, що клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного (цей термін щодо Насірова закінчився 5 березня о 23:52).

Крім того, у Правилах внутрішнього трудового розпорядку Солом’янського райсуду вказано, що «для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні».

Тобто, все залежало від голови суду Людмили Шереметьєвої, яка була у Києві і знала про резонанс справи і невідкладність слідчої дії.

Тут не можна також не згадати повідомлення нардепа Сергія Лещенка про візит голови Апеляційного суду Києва до Шереметьєвої в суботу ввечері, 4 березня. Після цього візиту другий суддя, який мав би розглянути відвід судді Олександра Бобровника, у неділю на робоче місце не прийшов. А у підсумку – 72 години затримання Насірова збігли, а розгляд перенесли на наступний день.

До речі, про візити. У понеділок, 6 березня, просто перед тим, як суддя Бобровник відправився на засідання по Насірову, до нього в кабінет навідався заступник Шереметьєвої суддя Тарас Оксюта. Хтозна, може саме це вплинуло на зменшення розміру застави для глави ДФС з 2 мільярдів до 100 мільйонів гривень.

Суддя Оксюта нещодавно розглядав клопотання про запобіжний захід стосовно іншої фігурантки справи Онищенка, яка проходить по ще одній справі. Він відпустив під домашній арешт Мар’яну Гречанюк, яка напряму узгоджувала ціни на газ з Онищенком. Хоча прокурори в суді наголошували на брак електронних браслетів, тобто фактичну неможливість контролю за її пересуванням.

Це лише початок. Надалі важка і часто невидима для широкої громадськості робота прокурорів в судах. А поки давайте нагадаємо, у чому звинувачують главу ДФС Романа Насірова:

Блог від: Ірина Шарпінська