Юриста, через фірми якого вивели 80 мільйонів «Повітряного експресу», залишили в СІЗО
Іван Радик у режимі відеоконференції вочікує на рішення суду Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційний суд міста Києва 25 січня залишив директора ТОВ «Сапфір Фінанс» Івана Львовича Радика під вартою у Київському слідчому ізоляторі до 20 лютого, встановивши альтернативу у вигляді застави у розмірі 13,21 млн грн. Про це повідомляє журналіст «Наших грошей» із зали суду.
Радик перебуває в СІЗО вже п’ять місяців, починаючи з 3 вересня, коли Солом’янський райсуд столиці видав відповідну ухвалу. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури двічі продовжували строк тримання підозрюваного під вартою.
Захисник Радика Ярослав Яцишин подавав скарги, однак безрезультатно. Вчора адвокат просив замінити Радику перебування під вартою на домашній арешт із носінням електронного браслету. Що викликало здивування суду, оскільки висунуту йому підозру Радик не визнає, називаючи її необґрунтованою і побудованою на припущеннях.
Іван Радик разом з колишнім в.о. директора ДП «Нацпроект «Повітряний експрес» Геннадієм Дьяченком є головними підозрюваними у кримінальному провадженні про заволодіння 81,95 млн грн держпідприємства.
Слідство встановило, що Дьяченко у грудні 2014 року без проведення тендеру обрав фірму «Сапфір Фінанс» для розміщення у неї вкладу строком на один рік під 22% річних. Надалі він здійснив обмін $6,8 млн, які лежали на депозиті держпідприємства у банку, на гривні, і, отримавши 81,95 млн грн, переказав їх на рахунок «Сапфір Фінансу». Ці гроші, як і відсотки, ніхто повертати не збирався. Одразу після перерахування коштів виходець з Криму Дьяченко втік, і зараз перебуває у міжнародному розшуку.
Між тим слідчі встановили, що Іван Радик, отримавши 81,95 млн грн від ДП «Повітряний експрес», перерахував їх на рахунки підконтрольних компаній, де гроші у подальшому були зняті і розподілені між учасниками схеми.
Для цього були використані такі фірми: ТОВ «Фондовий Форекс», ТОВ «Нафтопромсервіс», ТОВ «Омніслеш», ТОВ «Експрес Конект», а також фіктивні товариства з обмеженою відповідальністю – «Понса», «Мерез», «Мінкар», «Надус», «Алхіба», «Олберс», «Альбир», «Вузен», «Северн», «Темпел», «Аркис», «Канос», «Лифрид» і «Шедарс».
На думку слідства, Радик може виїхати за кордон або ж на непідконтрольні Україні території, де зараз перебувають пов’язані з ним особи, з якими вони раніше нібито вели бізнес. Крім того, по справі призначено економічну експертизу, і слідство вважає, що підозрюваний може здійснювати тиск на експерта.
Станом на сьогодні слідство встановило у Радика більшу кількість майна, ніж та, про яку було відомо станом на вересень 2016 року. Значна частина цього майна оформлена на його родичів.
Розслідування цього кримінального провадження було продовжено до 3 березня. На даний час ще проводяться слідчі дії, в тому числі допит свідків, оскільки не встановлено місцезнаходження грошей.
Іван Радик є юристом за фахом. Раніше працював адвокатом, проте був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю. Відомо, що Радик співпрацював з групою братів Ярослава і Богдана Дубневичів, нинішніх народних депутатів від Блоку Перта Порошенка. Радик також відомий як засновник понад 400 підприємств.
Богдан Дубневич нині є керівником парламентського комітету з питань транспорту (БПП). Керівником «Повітряного експресу» у 2013 році був Андрій Галущак, якого у 2016 році обрали державним секретарем Міністерства інфраструктури. Дьяченко кілька разів призначався в.о. директора держпідприємства у 2013 році на короткі періоди для підписання документів про виведення грошей. Після чого до керівництва «Повітряного експресу» Каськів знову повертав Галущака.