Митна декларація на німецькі шланги для «Енергоатому» може свідчити про один з двох видів злочину, який мають розслідувати або фіскали, або детективи.
Нещодавно «Наші гроші» повідомили про тендерну цікавинку і отримали несподівано бентежну відповідь від героїв нашої публікації. На жаль, ми її помітили тільки зараз, оскільки не моніторимо корпоративні сайти. Однак, помітивши – вже не змогли не відреагувати. Тепер – деталі.
Отже «Енергоатому» знадобились запчастини до німецьких насосів «Hammelmann». Напряму з виробником наш гігант працювати ̶н̶е̶ ̶х̶о̶ч̶е̶ не вміє, відтак користується послугами посередників. У нашому випадку – дніпровської фірми «Атоменерго», яка вже досить давно імпортує «хаммельманівські» запчастини в Україну, і цього разу отримала підряд ціною 3,97 млн грн.
Ці запчастини – штуки досить рідкісні. У «Розетці» та «Епіцентрі» вони не продаються, бо самі насоси «Hammelmann» люди на дачах не ставлять. Тому знайти у відкритих джерелах «що по чому» – досить важко. Тож ми спробували з’ясувати хоча б за якою ціною ці запчастини «Атоменерго» заїжджають в Україну.
Наше джерело на митниці повідомило, що за півроку до «енергоатомного» тендеру, а саме у травні 2016 року «Атоменерго» ввезло купу «хаммельманівських» товарів. У тому числі шість шлангів високого тиску DN12 (артикул 04.04599.0668) на суму 125 тис грн.. Тобто по 21 тисячі гривень за штуку.
Однак на тендері така само кількість таких само шлангів від цієї ж фірми вже коштувала 362 тис грн. Тобто шланги вже коштували 60 тис грн. за штуку.
Звісно ми розуміємо, що на митниці шланги мали подорожчати на 10% мита та на 20% ПДВ. Тобто на третину. Однак не в три рази ж.
Тому і зробили новину з заголовком «Енергоатом» купив німецьких запчастин на 4 мільйони, які по дорозі від митниці подорожчали втричі [1].
На той момент у нас були різні версії. Зазвичай імпортери не дозволяють собі таких цінових вибриків: коли ціна на кордоні і на тендері відрізняється в рази. Зазвичай товар ще за кордоном по паперах проводять через низку офшорів і на український кордон товар вже потрапляє по ціні, яка з урахуванням мита, ПДВ та офіційного прибутку переможця тендеру вже і є близька до тендерної.
У нашому випадку «Атоменерго» ввозило насоси не відразу від виробника «Hammelmann» чи його офіційного дилера. В митній декларації було вказано, що дніпровці придбали шланги у словацького залізничного перевізника «T-Trans Pribenik s.r.o.». Тобто між німцями і словаками міг бути ланцюжок якої завгодно довжини з якими завгодно накрутками. Перевірити його українським журналістам неймовірно важко, чи неможливо взагалі.
Ок, вирішили «Наші гроші». Тоді мабуть мову слід вести про заниження митної вартості для «оптимізації» податків. Це настільки звична в наших пампасах особливість бізнесу, що про неї навіть широка суспільна думка не дуже то й матюкається. Тобто – це, звісно – теж гріх. Але, так би мовити – не смертний.
З огляду на такі роздуми, ми не стали піднімати великого шуму. Ну повідомили і повідомили, сподіваючись, що комплаєнс-служба «Енергоатому» спробує розібратись в цій історії і наслідком стане зниження тендерних цін завдяки переходу на більш прямі відносини з виробником запчастин.
Але не так сталося, як гадалося. «Розслідування» замовника звелось до того, що «Енергоатом» попросив свого постачальника прокоментувати нашу публікацію.
«Фірма «Атоменерго» повідомила, що у травні 2016 року взагалі не завозила в Україну згадані запчастини до насосів», – заявив [2] «Енергоатом» вустами свого прес-центру.
І як доказ оприлюднили митний документ по ввозу фірмою «Атоменерго» в Україну шлангів у липні за 242 тис грн., що з урахуваннями мита, податків та рентабельності і справді є близьким до тендерної ціни. І це вдвічі дорожче, від ціни травневого перетину кордону, якого за словами атомників не було.
Ок. Ми – звичайні досліджувачі і не наділені даром провидіння чи доступом до митних баз. Нам хіба що зрідка підказують якусь інформацію джерела, до яких ми часто-густо ставимось з недовірою.
Але, прочитавши, відповідь «Енергоатому» наш доброзичливець попросив поставити опонентам уточнююче питання:
«Якщо «Атоменерго» стверджує, що у травні 2016 року не ввозило шість шлангів високого тиску DN12 (артикул 04.04599.0668) на суму 125 тис грн., то чия тоді декларація під номером 125130013\2016\406375 від 6 травня 2016 року з митного пункту “Ужгород”? І чий автомобіль з номером АО 2486 ВЕ ввозив в Україну німецькі шланги, яких не було.
Оскільки ж, найімовірніше, відповіді на ці питання ми теж не отримаємо, то доведеться переправити їх в організації, які більше люблять факти подібного гатунку.
Бо вважаємо, що всяка літературна творчість має бути оціненою читачами. Навіть якщо це прес-реліз.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»