Кобольд у Вільногірську
22.12.2016   //  

koboНе зважаючи на кримінальне провадження НАБУ, у експортних схемах ОГХК Журила збереглась австрійська «прокладка» і з’явилась нова.

Деколи дійсність буває настільки дивною, що пояснити її можна лише потойбічними силами. Наприклад, переглядаючи дані про діяльність держпідприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» під керівництвом Руслана Журила, мимоволі згадався середньовічний гном-кобольд, який всіляко заплутував усіх охочих подобувати руду.

Можливо, у читачів буде й інше пояснення, залюбки прочитаємо це в коментарях. А поки що – ті факти, які нас здивували.

Завдяки джерелу у фіскальній службі, «Наші гроші» провели черговий огляд експортних цін на руду «ОГХК». Виявилось, що рутиловий концентрат з вмістом TiO2 до 96% (видобутий Вільногірським гірничо-металургійний комбінатом) продовжує експортуватись по всьому світу через різні «прокладки» з розльотом у ціні від 0,56 до 1,00 долара за кілограм.

Загалом у квітні-вересні ОГХК експортувало рутиловий концентрат на 484,79 млн грн.

Повний перелік за посиланням

Повний перелік за посиланням

Експортні контракти нерівномірно розподілились по трьом напрямкам. Через контрагента, зареєстрованого у Австрії, пройшли вантажі на 317,02 млн грн. З цієї суми вантажі на 288,60 млн грн. були задекларовані на митниці по 0,56-0,66 $/кг.

Раніше цим контрагентом з Австрії була і залишилась нині фірма «Bollwerk Finanzierungs – und Industriemanagement AG», яку пов’язували з екс-нардепом від «Народного фронту» Миколою Мартиненком.

З травня 2016 року значна частина рутилу почала йти через контрагента зі Сполученого Королівства. За даними Міністерства економічного розвитку, цим посередником є компанія «Adelis trade llp» (Лондон). Згідно британського реєстру, ця компанія була зареєстрована у січні 2015 року іншою фірмою «Viala trade limited». Згодом у фірми «Adelis» ще кілька разів змінювались номінальні власники, ними по черзі виступали офшори з Белізу та Панами «Gateno Ventures Inc», «Relton ltd», «Molton ltd». З 7 грудня 2016 року «Adelis trade llp» записано на офшори «Status grand limited» (Кіпр) і «Lanbert ltd» (Віргінські острови).

Отже через цього британо-офшорного контрагента за півроку пройшло рутилу на 141,77 млн грн. по 0,57 $/кг. Весь концентрат був призначений для компанії «Tioxide Americas LLC» (Вестлейк, штат Луїзіана, США).

Відтак руда лише на 52,14 млн грн. пройшла через інших контрагентів з Росії, Іспанії і Німеччини по цінам 0,80-1,00 $/кг.

Така різниця у експортних цінах може свідчити про недоотримання державним ОГХК експортних доходів через продаж своєї продукції по заниженим цінам. Різниця з ринковою ціною у цьому випадку залишається на посередницьких фірмах з Австрії та Сполученого Королівства.

Про можливість такої ситуації також свідчать дані про експорт рутилового концентрату у Росію. З нижченаведеної таблиці очевидно, що поставки в ту саму або сусідні дати, на однакових умовах FCA, але для різних російських компаній і через різних контрагентів відрізнялись по ціні у майже півтора рази.

Наприклад, 1 липня руда для компанії «Редметконцентрат» через російського контрагента перетнула митницю по ціні 0,81 $/кг. У цей же день аналогічна руда поїхала на «ЭСАБ-СВЭЛ» через австрійську «прокладку» по 0,60 $/кг, тобто на третину дешевше. Ще більшою різниця стає при порівнянні поставок на компанії «Регионпромсервис» і «Редметконцентрат», яким руда Вільногірсського комбінату обходиться від 0,90 $/кг.

Повний перелік за посиланням

Повний перелік за посиланням

Ну а тепер нагадаємо, що ми писали півроку тому про той самий експорт рутилу:

nasha-kvitneva-stattya

Тепер до ланцюжка безкарності залишається додати лише кілька речень.

«Дельта» у поставках руди ОГХК збереглась. Додався ще один контрагент зі Сполученого Королівства, який має аналогічну австрійській «прокладці» знижку на руду для поставок у США.

НАБУ вже майже рік продовжує вивчати обставини експортних контрактів ОГХК в рамках кримінального провадження №52016000000000005.

Однак ситуацію це кардинально не змінило. Тому ми й думаєм, що тепер до цього причетні якісь духи. Бо що кобольдам якесь НАБУ?

Юрій Ніколов, «Наші гроші»