Топ-10 кримінальних справ в «Укроборонпромі»
Фіктивні контракти, закупівля неякісного обладнання, ухиляння від сплати податків, виведення грошей в готівку – неповний перелік підозр, які в останні два роки висунуті посадовцям підприємств «Укроборонпром».
Прихильники нинішнього керівництва концерну стверджують, що букети кримінальних справ – наслідок моніторингу ситуації та боротьби зі зловживаннями. Але проти цієї версії мізерний відсоток звинувачувальних актів в судах. Крім того, виникає підозра, що деякі кримінальні провадження використовуються в якості внутрішньої боротьби в самому концерні за управління процесами. Щоправда, описані в цих провадженнях історії дають змогу оцінити масштаби схем, їх цинізм та запідозрити справжніх організаторів.
Для складання цього огляду ми використали дані «Наших грошей», Держреєстру судових рішень та «Дзеркала тижня». Хіт-парад складений не за вибіркою вкрадених (як підозрює слідство) грошей, а за розповсюдженістю оборудок. Номер провадження допоможе кожному бажаючому більш детально познайомитися з історією оборонного комплексу країни в судовому реєстрі. Ну а вже після переліку схем у тексті йде «Порошенківсько-херсонське обличчя «Укроборонпрому» – прес-досьє на топ-менеджерів державного концерну.
- Макросхема на неіснуючих мікросхемах. Справа № 42015000000000080 від 28.01.2015.
Одне з найбільш потенційно резонансних розслідувань військової прокуратури, де і схемі постачання фіктивного обладнання було задіяно 24 оборонних підприємства. Це ДП «Київський бронетанковий завод», ПАТ «НВО «КЗА ім. Г.І.Петровського», ДП «Львівський радіоремонтний завод», КП СПБ «Арсенал», ДП «Завод 410ЦА», ДП ДГЗФ «Укрінмаш», ПАТ «ТРЗ «Оріон», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДВПТ «Граніт», ПАТ «Завод «Маяк», ПАТ «Київський завод «Радар», НДІ «Квант-Радіолокація», ДП «Радіовимірювач», ДП «МФ «Артем», ДП «НВК «Прогрес», ДП «Укроборонсервіс», ПАТ «Топаз», ДП «Завод «Генератор», ДП «НКВГ «Зоря-Машпроект», ДАХК «Артем», ДП «НДІКА», ДП «НВК «Фотоприлад», «НВК «Іскра», ЗДП «Радіоприлад», ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт».
Суть схеми така: підприємства замовляли мікросхеми та комп’ютерне обладнання удвох фірм – ПОГ «Брендоборонмаркет» та ТОВ «ВТС-пром». Але частина оплаченого обладнання на заводи так і не потрапила. А той товар, який все-таки було поставлено, без зрозумілого походження та якості.
Заплачені заводами гроші виведені через два «конверти». Збитки слідчими оцінені в 50 млн грн.
Відомо, що слідчі провели обшуки у низки фігурантів справи, але до суду вона направлена не була. Більш того, з листопада минулого року держреєстр не містить інформації про клопотання слідчих. Навпаки, адвокати фігурантів справи в останні місяці добилися зняття з майна арешту.
- Російська низькоякісна контрабанда по завищеній ціні. Справа № 12015100070005762 від 13.08.2015.
Частина з фігурантів вищезгаданого розслідуваннями є підозрюваними в іншій справі про закупівлю електрообладнання в 2014-2015 роках, яку розслідує податкова та поліція. Коло підозрюваних учасників цієї схеми тут дещо менше: НВО «КЗА ім. Г.І. Петровського», ТОВ «Радіовимірювач», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Авіакон», ДП «Запорізький авіаремонтний завод «Мігремонт», ДП «Новатор» та КП «НВК «Іскра».
За півтора роки ці підприємства уклали низку договорів з запорізьким ТОВ «Промелектроніка», яка контролюється Анастасією, Сергієм та Оленою Гусакам. Фірма поставляла мікросхеми, діоди, транзистори, контактори та інше електротехнічне устаткування. Всього з нею було укладено угод на понад 40 млн грн. Але слідство встановило, що в більшості випадків це була російська контрабанда низької якості, яке продавалася на оборонні заводи по завищеній вартості. При цьому, фірма спочатку виставляла одну ціну, а після перемоги на тендерах, вартість продукції збільшувалася.
З кінця минулого року держреєстр судових рішень не містить якихось клопотань по цій справі від податківців, чи поліції.
- Фіктивні агентські послуги. Справа № №52016000000000081 від 23.03.2016.
Фіктивними можуть бути не тільки товари, а й послуги. Особливо, коли мова йде про валютні агентські виплати.
НАБУ розслідує провадження про закупівлю ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» фіктивних агентських послуг за $1,95 млн. Минулого року це підприємство закупило у зареєстрованого у Британії «Fuerteventura Inter LP» посередницькі послуги з постачання патронів до Об’єднаних Арабських Еміратів. Загальна вартість контракту з ОАЕ склала $14,82 млн, а в якості виногороди «Fuerteventura Inter LP» отримала на рахунок в естонському «Versobank AS» майже $2 млн. Потім ці гроші були перераховані на рахунки інших фірм. «Fuerteventura Inter LP» зі статутним капіталом 2 фунта була зареєстрована в Шотландії на початку лютого 2015 року.
На момент укладання угоди з британцями в.о. гендиректора «Укрінмашу» був Володимир Омельянчук, а його заступником – Леонід Крючков. Останній відомий як власник офшора «Бейрок Файненс Лімітед», на який виводилися кошти колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького. Крючков – брат Дмитра Крючкова, який займає посаду голови правління ПАТ «ХК «Енергомережа» і його оголошено в розшук в справі про крадіжку на «Запоріжжяобленерго» 346 млн грн. Відомо, що у владу Крючкових привів перший замголови фракції БПП Ігор Кононенко – бізнес-парнер президента Петра Порошенка.
- Фіктивні агентські послуги фіктивних агентів. Справа № 22014080000000130 від 19.08.2015 р.
Ще більше за «агентською» схемою виплатило інше експортне підприємство «Укроборонпрому» – ДГЗП «Спецтехноекспорт». Ще в 2011 році «Спецтехноекспорт» та Казене підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у лютому 2011 року уклали угоду на продаж 4 радіолокаційних станцій 80К6 до Білорусі. За даними слідства, впродовж 2012-2015 років «Спецтехноекспорт» поставив станції замовнику, який повністю за них розрахувався. В цей же час за послуги з поставок станцій і Білорусь українці заплатили британській фірмі «Brasen Development LLP» $3,59 млн. Це майже 13% від вартості всієї угоди з білорусами. Останні на запит слідчих повідомили, що «Brasen Development LLP» взагалі не брала участь у переговорах по укладанню цього контракту, ніяких послуг не надавала. Більш того, сама «Brasen Development LLP» була зареєстрована вже після укладання «Спецтехноекспортом» угоди з нею.
Держреєстр судових рішень не містить інформації про клопотання в цій справі слідчих в останні півроку.
- Авіаобладнання, ФОПи і обнал. Справа№ 12015220000000939 від 24.11.2015 р.
Якщо попередня справа стосується схеми, яку започаткували ще при «злочинній владі», то інші оборудка «Спецтехноекспорту» стосується вже нової влади та нового керівництва концерну.
Поліція Харківської області з кінця минулого року розслідує взаємовідносини цього держпідприємства з ТОВ «Хартех». Слідство цікавить часовий період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року, коли фірма поставила авіаційного обладнання та надала послуг, за які їй було заплачено 59,17 млн грн. І які далі були перераховані на фізосіб-підприємців та переведені в готівку в касах банків.
В цій справі справі фігурують також ТОВ «Технокомплектація», ТОВ «НВП «Торгспецтех», ТОВ «НВП «Спецпостачзабезпечення». Само ж «Хартех» було створена влітку 2014 років – за декілька місяців до початку роботи з «Спецтехноекспортом». Її засновником був Андрій Юрчик, але з минулого вересня керівником та засновником фірми вказаний Артем Здоренко.
Слідчі вважають, що керівництво «Спецтехноекспорту» булу задіяно у схемі виводу коштів. Тоді «Спецтехноекпортом» керував Ігор Гладуш, який багато років пропрацював в оборонному секторі. Але відповісти журналістам звідки у нього спортивна BMW вартістю в понад $100 тис він відмовився.
- Авіаобладнання, ФОПи і обнал-2. Справа №32015100000000267 від 20.11.2015.
Схожу схему постачання обладнання для іншого «експортного» підприємства «Укроборонпрому» розслідує фіскальна служба. Слідство встановило, що ДК «Укрспецекспорт» в 2015 році закуповувало товари авіаційного призначення ТОВ «Авіа сервіс-Київ». Скільки за ці товари було заплачено – не відомо, але встановлено, що фірма проводила їх закупівлю через двох фізосіб-підприємців, яким за це було переведено 20 млн грн. Отримані від продажу товарно-матеріальних цінностей гроші підприємці зняли готівкою через касу ПАТ «Банк «Український капітал». При цьому ні один з ФОП не зміг надати жодних документів про співпрацю з «Авіасервіс-Київ».
В податковій допускають, що взагалі ніякого авіаційного обладнання не поставлялося, а угоди могли мати фіктивний характер.
Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» з 2016 року очолює Павло Букін, який спочатку був заступником директора, а з квітня минулого року виконував обов’язки керівника.
Засновниками ТОВ «Авіа сервіс-Київ» є Галина, Ірина та Микита Уваркіни.
- Неіснуюче російське озброєння для українських танків. Справа №52016000000000063 від 02.03.2016 р.
Про оборудки на підприємствах, що займаються ремонтом бронетехніки, танків та літаків написано багато, і відкрито безліч кримінальних справ. Тому в цей хіт-парад буде включено тільки деякі з кримінальних проваджень.
Так, НАБУ розслідує як минулого року ДП «Харківський бронетанковий завод» купляв озброєння російського виробництва для ремонту танків. ТОВ «Інрекс», ТОВ «ТБА» та ТОВ «Оптимумспецдеталь». Адже керівництво «ХБТЗ» достовірно знало, що у цих фірм не має ні обіцяного обладнання. Ні можливості його поставити. Тому, на думку НБУ, перераховані цих фірмам 37,5 млн грн – плата за фіктивні контракти.
З листопада 2015 року керівником ХБЗ є Олександр Глушко, який став переможцем кадрового конкурсу концерну «Укроборонпром», хоча виконував обов’язки директора ХБЗ з серпня 2015 року. Це сталося після того, як керівник концерну «Укроборонпром» Роман Романов повідомив про переведення Козонака на керівництво іншим заводом концерну – «Заводом ім. Малишева». Щоправда, сьогодні в.о. директора цього підприємства є Олександр Хлань – брат народного депутата Сергія Хланя (БПП «Солідарність»), який обрався до Ради по мажоритарному округу в Херсонській області.
- Знову Харківський бронетанковий завод. Справа № 42015220750000800 від 8.10.2015.
Ще одну схему на харківському бронетанковому розслідує військова прокуратура. Це також безтоварні операції, які на цей раз в 2014-2015 роках проводилися через ТОВ «Укртехмед», що завдало шкоди державі на суму понад 13 млн грн. В цьому провадженні фігурують також ТОВ «Балкантех», ТОВ «Делюкс ЛТД», які військова прокуратура вважає фіктивними. Цікаво, що в травні «Делюкс ЛТД» змогло відсудити у «ХБТЗ» 20,00 млн грн боргів за раніше поставлене обладнання для бронетехніки. Представник заводу в суді проти цього позову не заперечував, апеляцій підприємство не подавало.
На відміну від багатьох інших справ, цю військова прокуратура розслідує активно. Принаймні, слідчий постійно звертається до суду з різними клопотаннями.
- Претензії податківців до бронетанкових контрагентів. Справа № 42016060360000121 від 30.06.2016 і справа № 42015110350001275 від 31.12.2015р.
Згадане в попередній справі ТОВ «Оптимумспецдеталь» є фігурантом двох розслідування податківців про ухиляння від сплати податків на ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ДП «Київський бронетанковий завод». З червня цього року фірма зареєстрована на Романа Чубу з Київської області. Раніше вона називалася «Юридична компанія «Оптимум», її засновниками були Євген Зурнаджи, Микола Томчук та Катерина Ходаківська. Весною 2015 року засновником фірми став Володимир Волохач, тоді ж вона змінила свою назву.
За даними слідчих, в 2015-2016 роках ДП «Житомирський бронетанковий завод»ТОВ «Оптимумспецдеталь» та ТОВ «Дівітіс» і ТОВ «Булет Лайн» використовував для безтоварної закупівлі запасних та електронних приладів до військової техніки. Протягом липня та серпня податківці подали майже два десятки клопотань до суду про тимчасовий доступ до документів та речей фігурантів провадження, суд ці клопотання задовольнив.
В оприлюднених судових ухвалах сума ухиляння від податків посадовцями «ЖБТЗ» не вказана. Керівником цього підприємства з липня 2015 року є Бабіч Олексій Олександрович. Свою посаду він отримав за підсумками кадрового конкурсу. За даними ЗМІ, він брат Андрія Бабіча – заступника керівника апарату директора «Укроборонпрому».
Щодо справи про зловживання на ДП «Київський бронетанковий завод», то тут разом «Оптимумспецдеталь» фігурують ТОВ Фірма «Ренал», ТОВ «Интер Сталь ЛТД» ТОВ» та ТОВ «Промомаркетгруп». Слідчі підозрюють, що керівництво заводу використовувало фірми для заволодіння коштами шляхом проведення тендерів.
- Зниклі танкові двигуни. Справа 42016060360000008 від 12.01.2016
Загалом, про зловживання на бронетанкових заводах відкрито безліч справ. На закінчення хіт-параду одна з них про зникнення з «Житомирського бронетанкового заводу» 20 двигунів для БМП на суму 6,89 млн грн. ще в жовтні 2014 році директор заводу доручив працівникам вилучити зі складу непорушного запасу мобілізаційного резерву, пізніше вони взагалі зникли, а через певний час стали власністю ТОВ «НВК «Техімпекс».
Засновнками цієї фірми є Юрій Кравченко, Ігор Перехов та Євгеній Ващілін. Останній – син Віктора Ващіліна, який свого часу очолював Державну службу експортного контролю. Цій фірмі Міністерство оборони продавало стрілецьку зброю по заниженим цінам. Активне розслідування справи на початку року уже в квітні загальмувалося.
Порошенківсько-херсонське обличчя «Укроборонпрому»
Через після інаугурації президент Петро Порошенко 4 липня 2014 року призначив генеральним директором концерну «Укроборонпром» Романа Романова – керівника свого виборчого штабу в Херсонській області.
Педагог-фізик за освітою Романов до того займався торгівлею автомобілями, в тому числі, «Хюндай», які в Україні збирає корпорація «Богдан» Олега Гладковського (Свинарчука), співвласником котрої раніше був Порошенко. Гладковський сьогодні займає посаду першого заступника секретаря СНБО, а також керує Дерслужбою експорту зброї, через яку йде також ввезення в Україну озброєння та комплектуючих. Але крім цього, Гладковський має і вплив на кадрову політику в концерні і керівництво деяких оборонних підприємств – його креатури.
За даними «Дзеркала тижня», саме Гладковський сприяв призначенню Романова керівником «Укроборонпрому».
Заступником гендиректора по фінансовим питанням «Укроборонпрому» працює Хромець Світлана Вікторівна. Раніше вона очолювала ТОВ «Хюндай Мотор Трейд». Власником цієї фірми, яка позбулася слова «Хюндай» в назві, нині є Олег Зимін. Це єдиний з чотирьох перших співзасновників «Укрпромінвесту» (Порошенко, Кононенко, Гладковський, Зімін), який не пішов на держслужбу.
Після Хромець фірму «Хюндай Мотор Трейд» очолював Бельбас Станіслав Володимирович. А його брат Владислав, попрацювавши керівником «Хюндай Моторс Україна» Гладковського, тепер працює заступником керівника «Спецтехноекспорт» – ще одного підприємства «Укроборонпрому».
Вихідцем з Херсонської області є заступник гендиректора «Укроборонпрому» з питань розвитку Артур Херувімов, який разом з Романовим був в ГО «Відродження Херсону». А кум Херувімова та його бізнес-партнер Михайло Мосін призначений першим заступником директора ДП «Житомирський бронетанковий завод», хоча раніше був засуджений за службове підроблення. Тоді Мосін очолював комунальне підприємство в Херсоні.
Директором «Житомирського бронетанкового заводу» є Олексій Бабич – брат заступника керівника апарату директора «Укроборонпрому» Андрія Бабича.
З Херсонською областю пов’язаний ще один заступник гендиректора «Укроборонпрому» – Володимир Кострицький, який працював в керівництві обласної прокуратури Херсонщини.
Брат нардепа БПП від Херсонської області Сергія Хланя Олександр очолює харківський «Завод ім. Малишева».
Колишній керівник прес-служби Херсонської ОДА Вадим Штепенко був призначений начальником ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння».
З Херсонщини походять керівники бронетанкових заводів в Києві та Миколаєві Владислав Лисиця та Микола Істрін.
Раніше першим заступником Романова був ще один херсонець Сергій Пінькас, який став відомим завдяки призначенню свого батька директором ХДЗ «Палада». За даними ЗМІ, в кінці минулого року між Романовим і Пінькасом стався конфлікт, внаслідок чого посаду першого заступника скоротили і Пінькасу довелося шукати нову роботу. Наступного разу його прізвище спливло на початку року, коли тодішній міністр економрозвитку Айварас Абромавичус звинуватив першого заступника фракції БПП та бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка у втручанні в кадрову політику міністерства. За словами нардепа Сергія Лещенка, Кононенко пропонував Абромавичусу призначити своїм заступником саме Пінькаса. Все це закінчилося заявою міністра про відставку, а Пінькаса довелося перевести на роботу в Миколаївський морський порт.
Юрій Школяренко, «Наші гроші»