НОВИНИ

17.10.2017
16.10.2017
15.10.2017
14.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Скарга на монополію «Таланлегпрому» на військові берці з литтєвою підошвою

12 Липня 2016

Орган оскарження: Антимонопольний комітет України, (Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель) 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45

Замовник, рішення, якого оскаржуються: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ: 00034022 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6 (Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони – м. Київ, пр. Перемоги, 55/2); www.mil.gov.ua Контактна особа замовника: Ковальова А.; тел. +380507055708

Суб’єкт оскарження: Фізична особа – підприємець Олександр Петрович Божагора; Адреса реєстрації: м. Львів, вул. Роксоляни, буд. 26, кв. 38 Адреса для листування: 01001, м. Київ – 1, а/с 65 Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців: 07.06.1993 № 2 415 017 0000 052168; Код з ДРФО: 2588600039; Телефон: +38067-5385123, Електронна пошта: bertsiuainfo@gmail.com

Скарга у порядку, встановленому статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі»

16.06.2016

Міністерство оборони України на веб-сайті Prozorro «Публічні закупівлі» (https://prozorro.gov.ua) оприлюднило оголошення (ID: UA-2016-06-16-000497-c) про заплановану закупівлю – Взуття різне, крім спортивного, захисного та ортопедичного (взуття різне, крім спортивного та захисного), код за ДК-016:2010 – 15.20.1, на загальну суму 203 062 860 грн., за процедурою проведення переговорів після завершення електронного аукціону, зокрема: Лот 1 – 4 260 060,00 грн.; Лот 2 – 7 100 100,00 грн.; Лот 3 – 14 200 200,00 грн.; Лот 4 – 14 200 200,00 грн.; Лот 5 – 21 300 300,00 грн.; Лот 6 – 28 400 400,00 грн.; Лот 7 – 28 400 400,00 грн.; Лот 8 – 21 300 300,00 грн.; Лот 9 – 21 300 300,00 грн.; Лот 10 – 7 100 100,00 грн.; Лот 11 – 14 200 200,00 грн.; Лот 12 – 21 300 300,00 грн.

Також Замовником оприлюднена інформація щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, зокрема визначено, що предмет закупівлі повинен відповідати технічними і якісними характеристикам, які вказані Замовником у Технічних вимогах (ТУ 15.2-072-00034022:2016) та відповідати зразку-еталону.

Ознайомившись із змістом Технічних умов на черевики з високими берцями (ЧБ) ТУ 15.2-072-00034022:2016, що були затверджені 20 квітня 2016 року, вбачається, що Замовником закупівлі встановлені дискримінаційні вимоги до потенційних учасників торгів через вимоги до предмету закупівлі, які розроблені під одного виробника, що у свою чергу робить неможливим мою участь та участь моїх партнерів у відповідній процедурі закупівлі, а також участь інших виробників військового взуття, які мають можливості виконати предмет закупівлі із постачання взуття українського виробництва.

Крім цього, зазначеними Технічними умовами встановлені вимоги, що не відповідають законодавству України, при цьому порушують законні права та інтереси потенційних учасників зазначених торгів, а також створюють умови (переваги) для перемоги одного учасника торгів – ТОВ «Таланлегпром» та/або його сателітів (пов’язаних суб’єктів господарювання), які не мають виробничих потужностей, чи суб’єкта господарювання, який виробляє (постачає) взуття під іншою торговою маркою, що пов’язаний із особою, яка впровадила вказані Технічні умови у систему речового забезпечення Міністерства оборони України під виробничі можливості вказаних суб’єктів господарювання.

У зв’язку з цим, з метою недопущення дискримінації учасників, а також недопущення порушення законодавства України з питань здійснення закупівель, запобігання корупції, слід зазначити таке. Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлені принципи здійснення закупівель, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; відсутність дискримінації учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Статтею 5 названого Закону встановлено, що Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Однак, Міністерство оборони України, всупереч принципам здійснення закупівель, у Технічних вимогах на взуття для військовослужбовців встановило технічні та якісні вимоги до предмету закупівлі, які були розроблені під виробничі можливості одного суб’єкта господарювання, який постачав аналогічне взуття протягом 2015 року, і такі вимоги є необґрунтованими та такими, що усувають конкуренцію та містять дискримінації ознаки для потенційних учасників процедури закупівлі.

Передумовою здійснення таких закупівель було затвердження Міністерством оборони України у квітні 2015 року Технічних умов на черевики бойові з високими берцями литтєвого способу кріплення підошви (ТУ У 15.2-00034022-072:2015), якими було визначено, що черевики бойові (ЧБ), Тип А – це демісезонні бойові черевики з високими берцями з верхом із нубука в комбінації із штучним матеріалом на основі «нейлону 6.6» литтєвого методу кріплення підошви, яке призначене для військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів та є невід’ємною частиною форменого одягу.

На підставі цього, у 2015 році Міністерство оборони України була проведена закупівля черевиків бойових з високими берцями (ЧБ, тип А) за переговорною процедурою з одним учасником – ТОВ «Таланлегпром» на загальну суму понад 296 млн. грн. (ціна за одну пару черевиків з високими берцями, тип А 1420,02 грн.).

Аналогічні закупівлі за переговорною процедурою були здійснені Міністерством оборони України у ТОВ «Таланлегпром» на початку 2016 року на загальну суму понад 70 млн. грн. В обґрунтування доцільності проведення у 2015 році таких закупівель за переговорною процедурою з одним учасником – ТОВ «Таланлегпром», який був і є чи не єдиним суб’єктом господарювання в Україні чиї виробничі можливості здатні виробляти взуття у відповідних обсягах згідно затверджених Технічних умов із застосуванням литтєвого способу кріплення підошви, Міністерством оборони було зазначено, що існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі черевиків хромових з високими берцями, тип А шляхом застосування переговорної процедури закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з особливим періодом з метою приведенням військ (сил) до повної бойової готовності та забезпечення Збройних Сил України речовим майном.

Наголошую на тому, що затверджені у 2015 році Міністерством оборони України Технічні умови на черевики бойові з високими берцями литтєвого способу кріплення підошви (ТУ У 15.2-00034022-072:2015) в точності відповідають опису технологічного процесу виробництва взуття на виробничих потужностях ТОВ «Таланлегпром», які на той момент мали декілька унікальних особливостей, що не дало можливості іншим вітчизняним виробникам виготовляти взуття та забезпечувати потреби Збройних Сил України та інших військових формувань у відповідності до ТУ 2015 року.

За наявною інформацією, у квітні 2015 року, до початку здійснення закупівель, керівником робочої групи по розробці взуття для військовослужбовців Міністерства оборони України громадянином Лесніком К.О. було подано Міністру оборони України на затвердження Технічні умови на черевики бойові з високими берцями литтєвого методу кріплення підошви (ТУ У 15.2-00034022-072:2015), які фактично були розроблені представниками ТОВ «Таланлегпром» під їх виробничі можливості, і передані Лесніку К.О. для їх впровадження у Міністерстві оборони України та інших військових формуваннях. П

ро те, що Технічні умови були розроблені ТОВ «Таланлегпром» свідчать наступні обставини: сам Леснік К.О. та склад його групи не є спеціалістами у відповідній галузі, також 29 – 30 грудня 2014 року під час виставки на Яворівському полігоні ТОВ «Таланлегпром» були представленні зразки черевиків бойових з високими берцями литтєвого методу кріплення підошви, аналогічні тим, що постачалися протягом 2015 року за укладеними Міністерством оборони договорами (що може бути підтверджено свідками та фото — відео матеріалами, які на вимогу органу оскарження будуть надалі під час розгляду цієї справи), також на нараді, що відбулась в МОУ за тематикою постачання військового взуття 22.08.2015 року представник ТОВ «Таланлегпром» проінформував присутніх про те, що його підприємство вже декілька років займається виготовленням взуття литтєвого методу кріплення двохкомпонентної (поліуретан і гума) підошви. Інші українські підприємства на той момент не володіли відповідними технологіями і застосовували інші методи кріплення двохкомпонентної підошви.

Крім того, взуття, що виготовляється у відповідності до вимог зазначених у вищеназваних ТУ 2015 року, було замовлено у рамках «волонтерського проекту», ініційованого громадянином Бірюковим Ю. ще у березні 2015 року, при тому, що перші підписи на відповідних ТУ датовані 8 квітня 2015 року, а остаточно ТУ затверджено 15 квітня 2015 року.

Більше того, при оприлюдненні відповідної інформації про «волонтерський проект» громадянин Бірюков Ю. повідомляв на публічних інформаційний ресурсах, що громадяник Леснік К.О. вже декілька тижнів ходить у відповідних черевиках, а це означає, що технологія виготовлення черевиків згідно відповідного ТУ, із можливістю вигтовлення товарних партій такого взуття, була реалізована ТОВ «Таланлегпром» значно раніше, ніж була офіційно затверджена МОУ у вигляді ТУ. Тобто, під можливості і за сприянням службових осіб ТОВ «Таланлегпром» були затверджені Технічні умови на взуття для військовослужбовців, що у свою чергу створило умови, за яких тільки один учасник міг реалізувати їх вимоги щодо литтєвого методу кріплення двокомпонентної підошви, в якій один шар є поліуретановим, а інший гумовим.

Відповідно, за умов відсутності конкуренції в Україні, виробник монопольно встановив ціну на свою продукцію, яка очевидно є завищеною та не відповідає задекларованій якості, про що свідчать оприлюднені військовослужбовцями та волонтерами фотознімки, описи і інші матеріали наслідків використання взуття, що поставлено до Міністерства оборони України, а також чисельні відгуки військовослужбовців, що намагались експлуатувати це взуття в польових і бойових умовах.

Таким чином, на відміну від нормативних документів (ДСТУ ГОСТ, які регламентують вимоги до військового взуття), Технічними умовами від 2015 та від 2016 років необґрунтовано та незаконно встановлено одну з основних безальтернативних вимог для військового взуття – виключно литтєвий спосіб кріплення двохкомпонентної підошви, а не різні методи, які за параметрами міцності кріплення відповідають вимогам державних стандартів, а з огляду, що такий спосіб кріплення підошви може реалізувати чи не єдиний суб’єкт господарювання під якого, очевидно, і затвердили виключно такий спосіб кріплення підошви, вбачається, що такі положення Технічних умов спрямовані на усунення конкуренції і реалізацію протиправного умислу на закупівлю взуття у одного учасника за необґрунтовано завищеними цінами.

Щодо прийнятності різних способів кріплення підошви під час виробництва спеціального взуття, що у свою чергу повинно відповідати виключно вимогам ДСТУ щодо параметрів міцності кріплення підошви, показовою є позиція Міністерства оборони України, яка була відображена у рішенні Постійно діючої комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 05.03.2014 у справі 267-р/пк-ск, де зокрема було зазначено таке: «ТОВ «Таланлегпром» у Скарзі зазначає, що Документацією передбачено, що взуття повинне відповідати, зокрема, ТУ У 19.3-26605723-001:2012, у тому числі, черевики повинні бути з високими берцями литтєвого методу кріплення. На думку Скаржника, зразок взуття, наданий ТОВ «Індастріал Девелопмент», не відповідає наведеним вимогам, а саме – ним надані черевики хромовані з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення. Також ТОВ «Таланлегпром» повідомляє, що ТОВ «Індастріал Девелопмент» надав зразок не власного виробництва, а виробництва ТОВ «ПроК-84». Змовник стосовно наведеного пункту Скарги зазначив, що згідно з ТУ У 19.3-26605723-001:201 (розробник – Скаржник) у Збройних силах України затверджено зразок-еталон черевика хромового з високими берцями литтєвого методу кріплення, а згідно з ГОСТ 447-91 у Збройних силах України затверджено зразок-еталон черевика хромового з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення. Затверджені зразки-еталони є еквівалентними за призначенням та термінами їх експлуатації.»

Важко не погодитись із позицією Міністерства оборони України у 2014 році про те, що взуття, яке виготовлене литтєвим і клейовими методами кріплення підошви є еквівалентами за призначенням та термінами його експлуатації, оскільки спосіб кріплення підошви під час виробництва військового взуття може бути різним, головне відповідність параметру ДСТУ щодо міцності кріплення підошви до взуття (має бути такий спосіб, який допускається ДСТУ, яким регламентовано вимоги до військового взуття), і Законом прямо заборонено встановлювати безальтернативні способи виконання предмету закупівлі, адже згідно частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація (в якості якої в цьому випадку запропоновано Технічні умови) не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, конструкцію, тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, а у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».

Це стосується і способів кріплення підошви, адже визначальним критерієм під час виробництва військового взуття має бути відповідність параметру міцності кріплення підошви до взуття, а не спосіб. Дійсно, метод литтєвого кріплення підошви є прогресивним і технологічно складним процесом. Ззовні готове взуття схоже на клейове, але до верху взуття не прикріплюється готова підошва, а відливається прямо на готовий верх взуття; мікрочастки підошви з’єднуються із верхом взуття в спеціальних формах, утворюючи цільний черевик, що дозволяє, зокрема, одержати суттєву економію шкіри, яка використовується для формування верху взуття.

Разом з тим, згідно вимог ДСТУ у виробництві військового взуття також використовуються (допускаються) інші методи кріплення підошви, зокрема клейові, клейово-прошивні методи, тощо. При цьому, використання інших, крім литтєвого, методів кріплення підошви для виготовлення взуття для військовослужбовців відповідає вимогам державних стандартів за параметрам міцності кріплення підошви до верху взуття, що має бути визначальним критерієм у питанні оцінки міцності та надійності кріплення підошви.

Про це, зокрема, свідчить практика використання у бойових і польових умовах військового взуття для військовослужбовців у країнах – членах НАТО, де широко використовується взуття, яке виготовлене з використанням інших, за литтєвий, методів кріплення підошви, що підтверджує прийнятність різноманітних методів кріплення підошви до верху взуття. Сучасні технології і матеріали забезпечують такі параметри міцності кріплення підошви при використанні клейового або клейопрошивного методу кріплення, що таке взуття не поступається якістю з’єднання підошви і верху черевику взуттю, яке виготовлене з використанням литтєвого методу кріплення підошви.

Наприклад, протягом січня-лютого 2015 року Міністерством оборони України був прийнятий гуманітарний вантаж з Канади, який складався з військового одягу та взуття, яке призначено для військовослужбовців, що перебувають в зоні АТО. Канадське військове взуття — військове взуття з країни – члена НАТО, було виготовлене шляхом клейового методу кріплення відомої у світі підошви торгової марки Vibram (для довідки — компанія Vibram щорічно виготовляє біля 35 мільйонів підошв і всі вони приєднуються до верху взуття не литтєвим методом кріплення). Крім цього, під час прийняття гуманітарного вантажу керівництвом Міністерства оборони України була відмічена висока якість наданих предметів речового забезпечення військовослужбовців, і це було підтверджено практикою їхнього використання.

Єдина проблема, яка виникала із взуттям із канадського гуманітарного вантажу — це проблема із параметрами роботи мембрани (у цих берцях використовувалась мембрана торгової марки Го́ртекс (англ. Gore-tex) ), яка за відсутності умов догляду за взуттям (сушка, чистка) швидко (протягом тижнів або навіть днів) втрачала свої експлуатації властивості, і при цьому, її вже практично неможливо було вилучити із черевика в силу конструктивного рішення. Вимоги щодо використання мембрани у військовому взутті у вигляді «вшитий мембранний панчох» вписані були і до ТУ У 15.2-00034022-072:2015, а також ТУ 15.2-072-00034022:2016. Але досвід експлуатації цього взуття в польових і бойових умовах виявив проблеми під час експлуатації взуття поставленого ТОВ «Таланлегпром» до Збройних Сил України у 2015 році, аналогічні тим, що мали місце із мембраною у канадському військовому взутті. І абсолютно незрозуміло, чому цей негативний досвід не було враховано під час розробки Технічних вимог для закупівлі взуття, тому що стан українських польових таборів з січня 2015 року суттєво не змінився.

Разом з тим, існує світова практика використання у військовому взутті мембранних шкарпеток, що принципово змінює вимоги до обслуговування такого взуття, оскільки мембранна шкарпетка вільно одягається і знімається з ноги, і ніяким чином не пов’язана з конструктивними елементами черевика. Зокрема, такий метод використання мембранних матеріалів у взутті застосовується у армії Великої Британії, яка, так само, як і армія США, практично постійно приймає участь у бойових діях. При цьому, армія Великої Британії – це єдина армія країни —члена НАТО, яка приймала участь у наземних бойових діях після Другої світової війни, що відбувалися у кліматичній зоні, подібній до кліматичної зони України (війна за Фолклендські — Мальвінські острови 1982 року). В той же час, армія США і армії їхніх союзників — членів НАТО – після Другої світової війни вели наземні бойові дії тільки в тропічній і субтропічній кліматичній зоні.

Вищевикладене, а також негативний досвід використання взуття, що виготовлене з «мембранним панчохом», в умовах АТО (у т.ч. взуття від ТОВ «Таланлегпром»), у зв’язку із відсутністю умов за його доглядом, свідчить про недоцільність масового використання такого взуття у випадку, якщо мембранна вставка є незйомним конструктивним елементом черевика, тому що під час сушки такого взуття, як правило на «буржуйках» та біля відкритого вогнища, мембрана плавиться і перетворюється у плівку, що не пропускає повітря, і таким чином заважає вентиляції ноги і робить неможливим подальше використання такого взуття із забезпеченням навіть мінімально необхідних експлуатаційних характеристик і комфорту.

Очевидно, розуміючи цю проблему, але не бажаючи допускати альтернативні можливості вирішення питання захисту ноги від вологи на відміну від тих, що вже технічно реалізовані на виробництві ТОВ «Таланлегпром» («вшитий мембранний панчох»), автори ТУ 15.2-072-00034022:2016 у розділі 6 «Вказівки щодо експлуатації» внесли пункт 6.6 «Вологе взуття необхідно сушити, вийнявши вкладні устілки при температурі не вище +40 °С подалі від опалювальних приладів, джерел тепла (не ближче ніж 0,5 метра до джерела тепла)». Будь який військовослужбовець, який перебував в українському польовому таборі на фронті або в навчальному центрі, підтвердить, що реалізація таких вимог є нездійсненною, тому що вимагає наявності спеціальних сушильних шаф у кожному приміщенні (наметі, землянці, підвалі, позиційному укріпленні, тощо), в якому вояки можуть розміститись для відпочинку, причому ємність таких сушильних шаф повинна бути достатньою для одномоментного розміщення там взуття всіх вояків, які відпочивають і можуть дозволити собі сушити взуття. В реальній ситуації для більшості таких місць відпочинку хорошою ситуацією вважається наявність пічки типу «буржуйка», а в багатьох випадках використовується відкрите вогнище.

Розробники ТУ 15.2-072-00034022:2016 є діючими офіцерами ЗСУ, з їхніх публікацій у відкритих інформаційних джерелах можна зробити висновок, що вони регулярно бувають в зоні бойових дій і в польових таборах ЗСУ, отже вони добре знайомі із можливостями з просушування взуття, які там є, і розуміють, що виконання вимог пункту 6.6 ТУ є нереальним практично для всіх місць відпочинку вояків. Отже, аналіз цього дозволяє стверджувати, що відповідні вимоги в ТУ стосовно використання тільки «вшитого мембранного панчоху» в якості засобу додаткового захисту ноги від вологи, внесено з метою створення антиконкурентних безальтернативних вимог, оскільки саме така технологія вже реалізована на виробництві ТОВ «Таланлегпром».

Разом з тим, інші виробники взуття, що постачають своє взуття на фронт, свідомо не реалізовували такого способу додаткового захисту ноги від вологи, оскільки аналізують досвід використання різного взуття на фронті в різних кліматичних сезонах, і переймаються тим, як взуття буде експлуатуватись в реальних бойових і польових умовах, а також не вважають за можливе включати до взуття конструктивні елементи і технологічні рішення, які призведуть до швидких негативних наслідків під час експлуатації взуття в бойових і польових умовах, створивши ситуацію, коли взуття стане фактично непридатним за рівнем комфорту і функціональними характеристиками для експлуатації.

Крім цього, ТУ 15.2-072-00034022:2016 містять конкретні вимоги щодо марки матеріалів, які мали бути використані під час виробництва взуття та/або вимоги до фізико-механічних показників таких матеріалів, що опосередковано вказують на конкретного виробника (постачальника) матеріалу без зазначення альтернативних варіантів (або «еквівалент»), що створює для виробників взуття дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, які співпрацюють з виробниками (постачальниками) таких матеріалів.

Наприклад, ТУ 15.2-072-00034022:2016 містять обов’язкові вимоги до матеріалів: тканина на основі «нейлону 6.6» – без зазначення альтернативи; типу шкіри – виключно безальтернативно «нубук» – без зазначення альтернативи (разом з тим, інші типи шкіри, що виробляються в Україні у достатній кількості, мають як мінімум не гірші експлуатаційні і функціональні властивості, а при експлуатації в жорстких умовах з підвищеною вологістю і великим перепадом температури мають додаткові переваги в силу технологічних особливостей їхньої вичинки в процесі виготовлення); матеріал «Мікрофібра» без зазначення альтернативи; колір шкіри «наближений до RAL 8017» – без зазначення альтернативи – або «еквівалент», чи хоча би діапазон допустимих відхилень від заданого кольору, оскільки процес виготовлення шкіри не може забезпечити гарантоване відтворення саме цього кольору, що класифікується як «шоколадно — коричневий» (разом з тим зазначено «Допускається зміна кольору за погодженням із замовником», відповідно, згідно цього ТУ важливим є саме «погодження кольору із замовником», що є непрозорою процедурою, а не критерії, які визначають допустимі кольори — наприклад — у тон кольорам камуфляжу певного типу, або в такому — то інтервалі діапазонів кольорів) (за наявною, але поки що не підтвердженою документально, інформацією проводиться процедура реєстрації ексклюзивних прав на використання шкіри типу «нубук» кольору RAL 8017 за ТОВ «Таланлегпром» в Україні), тощо.

Наголошую на тому, що частиною 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Технічна специфікація (яка у нашому випадку представлена Технічними умовами) не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, конструкцію, тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, а у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».

А з огляду на те, що ТУ 15.2-072-00034022:2016 у частині вимог до матеріалів, що вказують на конкретну торговельну марку (фірму), та/або джерело походження предмета закупівлі та/або виробника, не містять виразу «або еквівалент» (є безальтернативними), вважаю такі вимоги такими, що прямо не відповідають Закону, а отже підлягають перегляду Замовником.

Окремо звертає на себе увагу той факт, що Технічні умови містять невідповідності окремих параметрів діючим в Україні державним стандартам, внутрішні невідповідності між різними фрагментами документу, а також посилання на нормативні документи, які в Україні не діють або скасовані.

Наприклад:

1) в пункті 1.1. ТУ 15.2-072-00034022:2016 міститься посилання на ГОСТ 15.001, який в Україні скасований та згідно Наказу Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.12.2008 року N 495 «Про прийняття міждержавних стандартів як національних методів підтвердження та скасування відповідних міждержавних стандартів».

Даний документ прийнятий як національний стандарт ДСТУ ГОСТ 15.001:2009; при цьому в додатку А1 «Перелік нормативних документів, на які є посилання» зазначено вже ДСТУ ГОСТ 15.001:2009, на який посилання в тексті немає.

2) малюнок Б1 Додатку Б, яким визначається зовнішній вигляд черевиків, не відповідає малюнку Б9, оскільки на малюнку Б1 не відображено напливу підошви над пальцями, як зображено на малюнку Б9. При цьому, Технічними умовами вимагається, щоб взуття мало зовнішній вигляд відповідно до малюнку Б1 Додатку Б, оскільки в пункті 1.3 «Основні параметри та розміри», зокрема, зазначено: «Взуття за зовнішнім видом, конструкцією повинно відповідати Рисунку Б1 Додатку Б»;

3) додаток А містить посилання на ТУ 8153-001-21312198-96 «Шнурки обувные плетеные объемные с термически обработанными наконечниками». Єдиний виробник, якого вдалось знайти, і який колись працював згідно цих ТУ — це ТУ ООО НПФ МАЛЫЕ ТЕХНОЛОГИИ-М, 170032, Тверь, Московское шоссе, д.157, РФ, при цьому вимоги таких умов є невідомими, а ТУ в частині вимог до шнурків є обов’язковими до виконання. Як наслідок, з ТУ ми дізнаємось тільки про те, що шнурки мають бути довжиною 2000 мм, товщиною 4.0 мм, з синтетичних ниток, мають витримувати навантаження на розрив 550Н, і повинні мати термічно оброблені кінці. Наявність такої детальної інформації для шнурків фактично формують для них Специфікацію, згідно якої будь-який український виробник зможе реалізувати необхідні вимоги, спираючись на свої власні технічні умови, але чомусь стоїть явне посилання на технічні умови, якими колись послуговувались фірми з РФ;

4) у пункті 1.4.10 ТУ 15.2-072-00034022:2016 міститься вимога до складу та фізико-механічних показників двошарової підошви – «проміжний шар з поліуретану», що наведені в Таблиці 1.4.10, яка містить посилання на ГОСТ 267. При цьому, такого ГОСТу не існує, а у Додатку А міститься посилання на ГОСТ 267-73, який передбачає визначення густини для матеріалів і виробів із гуми, але не із поліуретану.

5) у Таблиці 1.3.4 ТУ 15.2-072-00034022:2016 містяться вимоги до підошви взуття зокрема, рівень опору ходової частини взуття до ковзання має відповідати стандарту ДСТУ EN ISO 20345 — рівень SRC. Але, це один із стандартів для робочого взуття. Рівень опору ковзанню SRC визначає оптимальний показник опору ковзання у приміщені і перевіряється шляхом визначення ковзання черевика на керамічній плитці, на яку нанесено миючий засіб, і на сталевому гладкому листі, змащеному гліцерином, але не призначений для визначення цього показнику на відкритому ґрунті та ще і при великому діапазоні температур. Відповідно, не зрозуміло, що саме закуповується – військове взуття, чи робоче взуття, яке не призначене до використання у бойових умовах, але буде стійко триматись на керамічній плитці, политій мильним розчином? Крім цього, мені не відомі українські сертифікаційні лабораторії, що проводять відповідні випробування. Відповідно, не зрозуміло, яким чином буде визначатись відповідність цим вимогам для зразків — еталонів, і як це може бути зроблено під час поставок замовленого взуття, а тим більше в процесі підготовки до участі в процедурі закупівель у відведені для цього стислі терміни. Разом з тим відомі не поодинокі факти проковзування підошви взуття, поставленого до збройних сил відповідно до ТУ 2015 року, у холодну погоду і під час роботи на броні;

6) … тощо.

Вищенаведене призводить до проблем у реалізації вимог щодо проведення сертифікації виробів і матеріалів, що мають бути використані під час виробництва взуття, а також до неможливості сертифікаційних лабораторій встановити відповідність виробів та матеріалів вимогам затверджених Технічних умов, і, відповідно, виробники взуття позбавлені можливості виконати встановлені вимоги до взуття для військовослужбовців і документально підтвердити виконання цих вимог.

Таким чином, з урахуванням вказаних вище обставин, вбачається, що колишній керівник робочої підгрупи Міністерства оборони України громадянин Леснік К.О. із групи причетний до групи «Волонтерського десанту» в Міноборони, та інші причетні особи, які, фактично, працювали над питанням розробки і впровадження в систему забезпечення Міністерства оборони України взуття від ТОВ «Таланлегпром», під керівництвом колишнього заступника Міністра оборони України громадянина Гусева Ю.В., було організовано умови для здійснення закупівель взуття для військовослужбовців за неконкурентною процедурою у одного учасника, що очевидно завдало державі збитків в особливо великих розмірах.

Особливий цинізм цих дій полягає в тому, що практично усю другу половину 2014 року представники «Волонтерського десанту» в Міністерстві оборони України висловлювали обґрунтовані претензії до якості черевиків від ТОВ «Таланлегпром», які постачались до війська за контрактами 2014 року (так звані «чорні берці», які, у зв’язку із їх низькою якістю, незручністю і травмонебезпечністю самі ж «волонтери – реформатори» назвали «берці — тисяча кроків»).

Але, навесні 2015 року представники «Волонтерського десанту» і, зокрема, заступник міністра громадянин Гусев Ю.В., ніяк не відреагували на закупівлю у травні 2015 80 тисяч пар тих самих «берців – тисяча кроків» від ТОВ «Таланлегпром», при цьому за процедурою переговорів з одним учасником (сама закупівля відбулась через місяць після того, як вже були прийняті нові Технічні умови на взуття для військовослужбовців (ТУ У 15.2-00034022-072:2015)).

Зазначена обставина свідчить про те, що Міністерство оборони України за сприяння представників «Волонтерського десанту» придбало у ТОВ «Таланлегпром» залишки взуття, виготовленого у 2014 році і можливо на початку 2015 року, якість якого була незадовільна і нещадно критикувалась декількома місяцями раніше фактично тими самими особами, що пізніше сприяли здійсненню цієї закупівлі за неконкурентною процедурою переговорів з одним учасником. На той момент це взуття не відповідало вже затвердженим новим технічним умовам, отже це свідчить про систематичне сприяння ТОВ «Таланлегпром».

Крім того, ціна закупівлі однієї пари цього взуття більше ніж на п’ятнадцять відсотків перевищувала ціну, яку одержало СБУ на одну пару взуття при закупівлі 5 тисяч пар в процесі проведення переговорної процедури із шістьма учасниками, що здійснювалась в червні 2015 року. І це при тому, що вимоги до шкіри для взуття, що постачалось до СБУ, були суттєво вищі, ніж до шкіри, яка використовувалась ТОВ «Таланлегпром» в «чорних берцях».

З весни 2015 року відбулись невідомі мені події, внаслідок яких представники «Волонтерського десанту» почали всіляко вихваляти виробничі можливості ТОВ «Таланлегпром» і експлуатаційні властивості нових черевиків з високою халявою, виготовлених згідно ТУ У 15.2-00034022-072:2015, які вояки назвали «руді берці», і робили це протягом усього 2015 року і першої половини 2016 року. Паралельно була оприлюднена очікувана ціна черевиків у 1420 — 1500 гривень за пару, що на той момент було еквівалентно ціні в 62 — 65 доларів США (це суттєво, оскільки в черевиках використовується дуже багато матеріалів, які потрібно імпортувати до України).

Ціна в 1420 гривень потім і стала контрактною ціною для закупівлі черевиків в загальному обсязі 280 тисяч пар тільки у 2015 році у ТОВ «Таланлегпром» за переговорною процедурою з одним учасником.

В той самий час, вояки фактично відмовляються носити ці черевики (за проведеними дослідженнями станом на початок весни 2016 року відсоток тих, хто носив «руді берці» в зоні бойових дій, складав не більше 25 – 30% від тих, хто їх мав (за різними дослідженнями, які проведено методами аналізу інформації з відкритих джерел у спосіб, який не впливає на прийняття рішення вояками про те, яке саме взуття одягати в той момент, коли це його рішення буде зафіксоване в масиві для проведення аналізу), а волонтери продовжували забезпечувати вояків взуттям, у якому можливо ефективно нести службу і виконувати бойові задачі).

З початку 2016 року активну діяльність із продовження справи створення дискримінаційних антиконкурентних умов для виробників військового взуття здійснювали вже представники Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (керівник Марченко Д.), ідеологами створення якого була група осіб – Бірюков Ю., Леснік К., Гусев Ю.

Для інформаційного прикриття діяльності, спрямованої на створення (посилення) антиконкурентних умов для виробників військового взуття, були використані обговорення, що відбулись на нараді з тематики військового взуття, що проводилась у жовтні 2015 року в Міністерстві оборони України з виробниками взуття і постачальниками комплектуючих та матеріалів для його виробництва.

З посиланням на цю нараду на сайті Міністерства оборони було розміщене «Технічне завдання» на розробку дослідної партії продукції «Черевики бойові з високими берцями». Цей документ фактично відтворював технологічні вимоги, викладені в ТУ У 15.2-00034022-072:2015, але в ньому було передбачено можливість кріплення підошви не тільки литтєвим методом, але і іншим. Так, у пункті 5 «Технічного завдання» було визначено мету – «Виготовлення та випробування дослідних зразків нової чи модернізованої продукції, що відповідала б вимогам ТУ У 15.2-00034022-072:2015 за виключенням методу кріплення підошви з метою подальшого опрацювання питання, щодо розширення дозволених вище зазначеними технічними умовами до використання еквівалентних або альтернативних методів кріплення деталей низу до заготовки верху.»

Разом з тим, це Технічне завдання в повній мірі відтворювало вимоги ТУ 2015 року, за виключенням вимоги щодо способу кріплення підошви, як приклад можна навести, зокрема такі положення: у пункті 7.7.1 було передбачено, що «не допускається наявність на деталях верху взуття сировинних дефектів, зазначених в таблиці 17, а саме: підпункт 9: раковини, міхури, тріщини, здуття, сліди текучості, інорідні включення та їх локальні скупчення, підтьоки, що утворюються в процесі лиття, загальною площею см. кв. більше 3 підпункт 10: вм’ятини, недоливи, що утворюються в процесі лиття завглибшки більше 1 мм, та загальною площею більше 2.5 см.кв.; що безпосередньо вказує на опис дефектів при використання литтєвого методу кріплення підошви.

Тобто, вимоги «Технічного завдання» свідчили про те, що посилання на можливість використання не литтєвого методу кріплення підошви внесено тільки з формальною метою — створити уявне реагування на зауваження, що були висловлені в процесі проведення наради, зокрема щодо способу кріплення підошви (а це зауваження було далеко не єдиним).

Але, використати інший спосіб кріплення підошви за вказаним технічним завданням технологічно не було можливим (недоцільно чи вкрай нетехнологічно) у зв’язку із закладеною технологію виготовлення взуття (конструкцією) під литтєвий способі кріплення підошви у інших частинах «Технічного завдання».

Так, наприклад, у Технічному завдані» було передбачено (Таблиця 15, Устілка основна), що в якості основної устілки використовується антипрокольний штучний матеріал товщиною 3.2 – 4.5, який має опір проколу 1100 Н.

При цьому, при клейовому методі кріплення підошви затяжна кромка верху взуття і основна устілка приєднуються до колодки, на якій відбувається остаточне формування верху взуття, методом проколу всіх цих елементів. Це означає, що згідно вимог технічного завдання виробникам, які використовують у виробництві військового взуття інші, за литтєвий, методи кріплення підошви, необхідно було проколювати антипрокольну устілку для того, щоби виконати стандартну процедуру технологічного процесу виготовлення черевика (!).

Така вимога вказаного «Технічного завдання» була абсурдна, і була одною з тих, яка не дозволила багатьом виробникам створити зразки військового взуття, що відповідали би вимогам цього «Технічного завдання» (разом з цим, ці виробники продовжували і продовжують виготовлення військового взуття і постачання його на фронт через волонтерські канали з метою забезпечення вояків взуттям, в якому можна ефективно вирішувати бойові задачі).

Як наслідок, у листопаді 2015 року тільки ТОВ «Таланлегпром» передало до Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України нові зразки черевиків з високою халявою литтєвого способу кріплення підошви (які у 2016 році визнані «зразком-еталоном»), але більше ніхто із інших виробників передати не зміг, з підстав, що зазначені вище, відповідного так званого «Технічого завдання», яке містило здебільшого опис технологічного процесу і переважно безальтернативних вимог до матеріалів і комплектуючих (аналогічно вищенаведеній інформації стосовно таких безальтернативних вимог в ТУ за 2015 рік, на базі якого це «Технічне завдання» і розроблялось), і, фактично, не4 містило загальних вимог до споживчих і експлуатаційних вимог до взуття, а також опису режимів його експлуатації і обслуговування, що власне і має бути основною інформацією в документі, який може називатись «Технічне завдання».

Вищевикладене означає, що виробники, які потенційно могли підготувати зразки у відповідності до цього «Технічного завдання», повинні були зосередитись не на тому, щоби їхній зразок максимально відповідав споживчим і експлуатаційним характеристикам, висунутим Замовником, або, іншими словами, максимально задовольняв потреби вояків, що виконують задачі на фронті і під час підготовки в польових таборах, а на тому, щоби максимально відповідати вимогам до матеріалів і конструктивних рішень (орієнтованих на литтєвий метод кріплення підошви), описаних в «Технічному завданні».

Для будь — якого виробника, мета якого забезпечити українських вояків якісним українським бойовим взуттям необхідної функціональності при адекватній ціні, що дозволяє ефективно виконувати поставлені перед вояками задачі, такий підхід до визначення ключових результатів розробки моделі бойового взуття є абсурдним і абсолютно неприйнятним, оскільки спотворює саму мету процесу розробки і сенс очікуваних результатів.

Важливим є також те, що, зразки, які були надані Центру ТОВ «Таланлегпром» наприкінці 2015 року згідно «Технічного завдання», мали одну дуже цікаву конструктивну особливість — загин частини підошви, що створював наплив підошви аж над пальцями ноги. А вже у квітні 2016 року затверджується нова редакція Технічних умов на взуття для військовослужбовців (ТУ 15.2-072-00034022:2016), якими зазначена конфігурація носочної частини підошви є обов’язковою на безальтернативній основі, а в усьому іншому ТУ 15.2-072-00034022:2016 практично відтворюють технічні умови 2015 року, які містили описані вище антиконкурентні вимоги до предмету закупівлі.

Паралельно із цим, представники «Волонтерського десанту», зокрема громадянин Бірюков Ю, на початку червня 2016 року розпочали інформаційну кампанію, основними ідеями якої було те, що варіант «рудих берців», що постачались ТОВ «Таланлегпром» згідно Технічних умов 2015 року виявляється був не таким якісним і мав багато вад, але взуття для військових, яке планується до постачання згідно ТУ 15.2-072-00034022:2016 (яке знов таки орієнтовано на технологію виробництва ТОВ «Таланлепром») — це буде просто «ідеальне взуття».

Таким чином, основне антиконкурентне обмеження, що міститься в ТУ 15.2-072-00034022:2016, це безальтернативна вимога використання під час виробництва військового взуття виключно литтєвого методу кріплення двохкомпонентної підошви (поліуретан + гума) із обов’язковою реалізацією конструктивного елементу у вигляді напливу частини підошви на фрагмент шкіри носка черевика над пальцями ноги.

Примітка: наплив підошви такого типу не використовується в жодній армії світу. Він напряму заборонений у взутті для армії США (регламентний документ AR 670-1, який, зокрема, визначає, яким може бути військове взуття в армії США, де допущено для використання у війську біля ста моделей взуття, прямо забороняє наплив підошви із загином над пальцями. Захист шкіри в носковій частині може виконуватись за допомогою накладок або спеціального напилення із забезпеченням реалізації необхідної функціональності.

Із світових виробників такий конструктивний елемент має, фактично, тільки взуття торгової марки LOWA, яке не закуповується централізовано для Збройних Сил країн НАТО, а також реалізував ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ» (якщо, звичайно, зразки, передані до Центру наприкінці 2015 року, реалізовані на його виробничих потужностях), яке, очевидно, в черговий раз сприяє тому, щоби Міністерство оборони сформувало вимоги до військового взуття під виробничі потужності ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ».

До речі, «реформатор» з «Волонтерського десанту» громадянин Леснік К.О. («розробник» ТУ 2015 року) активно реалізує взуття марки LOWA на території України через афільовані з ним торговельні підприємства, і чи не під них, часом, саме такий наплив!?

Якщо взяти, наприклад, проведену СЗР України наприкінці травня 2016 року процедуру допорогової закупівлі UA-2016-05-24-000055-c, то там у вимогах чітко прописані моделі Lowa Zephyr GTX MID TF і Lowa Innox GTX MID TF без будь-яких альтернатив, і переможцем став ФОП Ковальчук Олексій Анатолійович, який запропонував ці моделі за роздрібними цінами з українських інтернет магазинів — біля 4,5 тисяч гривень за пару, а пропозиції інших двох учасників, які пропонували альтернативні варіанти, не було прийнято до розгляду.

Також звертають на себе увагу обставини, які свідчать про передумови створення уявної конкуренції, а також інших перешкод для реальних учасників, зокрема:

І. Замовником в оголошенні встановлено, що для підтвердження відповідності цінової пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам учасник у складі цінової пропозицій повинен надати сканований висновок щодо відповідності Зразка предметів речового майна нормативним документам та зразку-еталону, який видається Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.

Тобто, зразок-еталон згідно ТУ-2016 року виготовлений ТОВ «Таланлегпром» заздалегідь і він є в наявності у Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, а умовами закупівлі передбачено, що інші виробники мають у тижневий строк виготовити аналогічний зразок відповідно до ТУ, які містять крім способу кріплення підошви інші складні технологічні вимоги та специфічні вимоги до матеріалів.

Зазначаю, що у такі короткі строки виготовити зразок черевиків з високими берцями, на який ще потрібно отримати висновок про відповідність, технологічно неможливо, а ті суб’єкти, які нададуть такий висновок і зразок, очевидно діють узгоджено із виробником зразка-еталона (ТОВ «Таланлегпром»).

Це наводить на думку, що для імітації конкуренції для участі в цій процедурі будуть залучені учасники, які надали (нададуть) зразки, які вони не в стані виготовити на своїх виробничих потужностях, а можуть це зробити тільки на потужностях ТОВ «Таланлегпром», тобто фактично ТОВ «Таланлегпром» буде конкурувати сам із собою.

Відомо, що подібна ситуація вже мала місце при здійсненні закупівель. Так, наприклад, 10 травня 2016 року Державна установа «Інститут спеціального зв’язку і захисту інформації» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» уклала угоду із ТОВ «Таланлегпром» на закупівлю бойових черевиків з високою халявою типу А на суму 724 тисячі 210 гривень за 510 пар черевиків. Ціна за одну пару черевиків склала 1420,02 копійки (саме стільки за одну пару в партії з 510 пар скільки було в 2015 році для партії в 280 000 пар).

Але цього разу не було переговорної процедури з одним учасником, а у ТОВ «Таланлегпром» був, так би мовити, конкурент – відоме Приватне підприємство «Виробнича – комерційна фірма Олександра», яка пропонувала ті самі 510 пар взуття за 765 тисяч гривень, що складає 1500 гривень за пару.

При цьому, яким чином ВКФ «Олександра» змогла надати зразок, що відповідає вимогам ТУ, ніхто з виробників взуття не розуміє, тому що це підприємство не має відповідного технологічного обладнання, хіба що у ВКФ «Олександра» субпідрядником був ТОВ «Таланлегпром».

В будь-якому разі, це імітація конкуренції, і таке можливе спотворення реальної конкуренції мало би стати предметом окремого розгляду.

ІІ. Замовником в оголошенні встановлено, що для підтвердження відповідності цінової пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам учасник у складі цінової пропозицій повинен надати висновок (висновки) Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на сировину (з якої буде виготовлено товар), виданий установами Міністерства охорони здоров’я України, та інформацію у встановленій формі.

Однак, Технічні умови містять невідповідності окремих параметрів діючим в Україні державним стандартам, а також посилання на нормативні документи, які в Україні не діють або скасовані, зокрема нормативні документи Російської ФЕДЕРАЦІЇ.

Така вимога Замовника створило проблему у реалізації вказаних вимог (у т.ч. щодо проведення сертифікації виробів і матеріалів, що мають бути використані під час виробництва взуття), а також створило умови, за яких сертифікаційні лабораторії не мають можливості встановити відповідність виробів та матеріалів вимогам затверджених Технічних умов. Тобто, і в цьому випадку Замовником штучно створена умова, за якої виробники взуття позбавлені можливості виконати встановлені вимоги до взуття для військовослужбовців.

Крім цього, в установлені строки таку вимогу Замовника виконати неможливо. Таким чином, історія із формування вимог до взуття для військовослужбовців свідчить про системні дії групи осіб, що мають або мали вплив на проведення державних закупівель взуття для потреб Збройних Сил України, яка призвела і призведе до вкрай неефективного використання бюджетних коштів під час проведення державних закупівель взуття, оскільки основним критерієм вдалості чи не вдалості моделі військового взуття є ефективність його використання, що визначає, фактично, вартість володіння цим елементом речового забезпечення під час експлуатації.

Якщо ж навіть взуття має високі заявлені характеристики, але його використовує менше 30% власників, то вартість володіння цим елементом речового забезпечення стає просто астрономічною, а неефективність використання бюджетних коштів зростає у рази, при цьому українські воїни не можуть воювати босі і змушені витрачати додаткові ресурси на придбання взуття, що задовольнить їхні потреби (світлин із зони АТО, які свідчать про використання не «рудих берців» від ТОВ «Таланлегпром» вояками у підрозділах, які повністю забезпечені «рудими берцями» у ЗМІ безліч, у тому числі неодноразово приверталася увага до цієї проблеми представниками телебачення; до речі, а ні Міністр оборони, а ні начальник Генерального штабу, а з ними вище керівництво силового відомства не використовують взуття від ТОВ «Таланлегпром», мабуть тому що «дуже якісне» це взуття).

При цьому, внаслідок затвердження Технічних умов на черевики бойові з високими берцями литтєвого методу кріплення підошви (ТУ У 15.2-00034022-072:2015, а також ТУ 15.2-072-00034022:2016), встановлені дискримінаційні положення до виробників взуття, а також були штучно створені умови, за яких ТОВ «Таланлегпром» мав і має можливості вільно реалізувати їх вимоги щодо методу кріплення підошви, у т.ч. нового напливу над носочною частиною черевиків, як результат, монопольне, без конкуренції в Україні, встановлення цін на продукцію.

Крім цього, вищевикладені обставини також свідчать про вчинення державним органом антиконкурентних дій, які призвели до обмеження конкуренції, а також дій, спрямованих на неправомірне сприяння суб’єкту господарювання у здійснені ним своєї діяльності, які містять ознаки корупції, та які, очевидно, завдали збитків державі в особливо великих розмірах. Законом України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) – це змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Також, названим Законом встановлено, що органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Таким чином, вважаю, що положення Технічних умов ТУ 15.2-072-00034022:2016 є незаконними і такими, що порушують права та інтереси суб’єктів господарювання, які є виробниками військового взуття, а також звужують економічну конкуренцію. З урахуванням вищевикладеного вбачається, що дії Замовника порушують вимоги Законів України «Про публічні закупівлі», «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та основні принципи здійснення закупівель, оскільки вимоги до предмету закупівлі, а також до потенційних учасників не повинні бути такими, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації суб’єктів господарювання, а отже в такі технічні умови мають бути внесені зміни відповідно до вимог ДСТУ, що визначають вимоги до військового взуття.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що окремі умови, які встановлені Замовником, не відповідають вимогам законодавства з питань здійснення закупівель, а також вимогам ДСТУ, створили дискримінаційні умови для виробників взуття в Україні, які мають бажання та можливості прийняти участь у вказаній процедурі, керуючись статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» – ПРОШУ:

організувати та здійснити перевірку викладеної у скарзі інформації, за результатами якої прийняти правове рішення щодо наявності порушень Замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі», та, за наявності підстав, вжити заходів реагування, спрямованих на усунення будь-яких дискримінаційних умов, що містяться у вимогах Замовника до предмету закупівлі – взуття різне, крім спортивного та захисного (код за ДК-016:2010 – 15.20.1) (умов під одного виробника), зокрема щодо способу кріплення підошви, а також інших технічних та якісних вимог до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку (фірму), конструкцію, тип предмета закупівлі, джерело його походження та/або виробника;

зобов’язати Замовника привести вимоги до предмета закупівлі – взуття різне, крім спортивного та захисного (код за ДК-016:2010 – 15.20.1) у відповідність із вимогами законодавства України, зокрема вимогами ДСТУ, які регулюють питання виготовлення військового взуття (взуття для військовослужбовців Збройних Сил України); призупинити процедуру закупівлі на час розгляду питань, порушених у скарзі. Про результати розгляду скарги, а також про вжиті заходи реагування, просимо повідомити в установленому порядку.

Додатки:

  1. Копія документу Технічні умови (ТУ У 15.2-00034022-072:2015), на 38 аркушах.
  2. Копія документу «Технічне завдання» на розробку дослідної партії продукції «Черевики бойові з високими берцями», на 20 аркушах.
  3. Копія документу Технічні умови (ТУ 15.2-072-00034022:2016), на 44 аркушах.
  4. Рішення Постійно діючої комісії АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель № 267-р/пк-ск від 05.03.2014, на 7 аркушах.
  5. Квитанція, що підтверджує сплату за подання скарги, на 1 аркуші.

З повагою, О. П. Божагора 26 червня 2016 року

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

17.10.2017
16.10.2017
14.10.2017
13.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ