Портовики пробивають чергове дно
20.04.2016   //  

sandЯценюківці планують закопати мільярд у поглиблення дня порту «Южний» за цінами у майже у чотири рази дорожче від прайсу Януковича-Азарова.

Ми вже писали, що у 2015 році Адміністрація морпортів України почала різко піднімати прайс на днопоглиблювальні роботи. Це співпало з призначенням директором АМПУ Андрія Амеліна, колишнього директора однієї з цукрових фірм з угрупування нардепа від «Народного фронту» Андрія Іванчука, який є одним з найвпливовіших друзів Арсенія Яценюка.

Як відомо, відставка Яценюка не вплинула на «фронтове» квотування Мінінфраструктури. Тому є сенс чекати на пробиття чергового дна в усіх сенсах цього виразу.

На 19 травня призначено розкриття пропозицій по тендеру Адміністрації морпорту «Южний» на поглиблення дна морського та внутрішніх підхідних каналів, акваторії причалів 5 та 6 на очікувану суму 1,01 млрд грн.

Ось так виглядає днопоглиблення - екскаватор черпає мул з дна, вивалює його на шаланду і та вивозить грязюку подалі в море.

Ось так виглядає днопоглиблення – екскаватор черпає мул з дна, вивалює його на шаланду і та вивозить грязюку подалі в море.

Планується, що два земснаряди екскаваторними ковшами за 30 місяців піднімуть з дна 3,44 млн кубометрів мулу, а грунтовідвозні шаланди відвезуть його за 8 кілометрів від порту і викинуть знову на дно морське.

Отже вся ця немудряща робота коштуватиме в середньому 293 гривні за один кубометр вивезеного ґрунту. Це на десять гривень дорожче, ніж попередній рекорд, встановлений цим же портом «Южний» півроку тому.

Звісно, портовики наведуть тисячу і одне виправдання новому рекорду. Розкажуть, що цього разу відвозити мул треба на півкілометра далі, ніж торік, і що солярка подорожчала разом з курсом долара, і фрахт суден на місці не стоїть.

Принаймні саме такими абстракціями без конкретних цифр портові піарники хотіли пояснити нам принципи днопоглиблення після минулої публікації.

Тому відразу перейдемо до тупого як лом порівняння з найкорупційнішим в історії України періодом президента Януковича.

У 2012 році уряд Азарова затвердив проект «Реконструкції морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів порту». І саме так звучить назва нинішнього тендеру.

У цінах лютого 2012 року було затверджено, що виїмка 14,33 млн кубометрів грунту коштуватиме 1,14 млрд грн.

Тобто азаровці планували вийняти з дна у чотири рази більше грунту за майже ті самі гроші, що зараз яценюківці.

Звісно з того часу долар подорожчав втричі. Але морські екскаватори та шаланди працюють не на доларах, а на дизельному паливі, яке і є основною видаткової частиною для таких робіт.

Так ось – дизпаливо у лютому 2012 в середньому по країні коштувало 9,71 грн, а зараз – 17,54 грн. Тобто літр палива подорожчав менше ніж вдвічі.

І гривневі зарплати в Україні з того часу виросли набагато менше від курсу валюти та інфляції.

А кошторис днопоглиблення одного і того самого порту виріс у 3,66 раза. Саме у стільки відрізняється очікувана ціна виїмки одного кубометру ґрунту на тендері-2016 від урядового розпорядження-2012.

Ось так ученик має шанс перевершити свого авторитетного вчителя. Якщо тендер пройде згідно очікувань, закладених у ціну саме урядом Яценюка.

Арсеній Яценюк: «Шановний Микола Яновичу, дорогі друзі! Нещодавно журналісти мені задали запитання про те, хто для мене є національним авторитетом. На превеликий жаль, я довго думав, але чіткого національного авторитета для країни так поки що не визначив. Але дуже важливо, Миколо Яновичу, що В МЕНЕ Є ОСОБИСТИЙ АВТОРИТЕТ. Я вам цього ніколи не казав, але ще в далекі 90-ті роки – це був кінець 90-х, коли Азаров очолював Державну податкову адміністрацію, вже з тих часів у мене почав формуватися образ справжньої державної людини. Він у мене безпосередньо асоціюється виключно з одним прізвищем. Я не хочу нікого прибільшити чи применшити, але ЦЕ ПРІЗВИЩЕ – МИКОЛА АЗАРОВ! Я хочу, щоб моїх 60 років було таких самих, як у вас».

Арсеній Яценюк: «Шановний Микола Яновичу, дорогі друзі! Нещодавно журналісти мені задали запитання про те, хто для мене є національним авторитетом. На превеликий жаль, я довго думав, але чіткого національного авторитета для країни так поки що не визначив. Але дуже важливо, Миколо Яновичу, що В МЕНЕ Є ОСОБИСТИЙ АВТОРИТЕТ. Я вам цього ніколи не казав, але ще в далекі 90-ті роки – це був кінець 90-х, коли Азаров очолював Державну податкову адміністрацію, вже з тих часів у мене почав формуватися образ справжньої державної людини. Він у мене безпосередньо асоціюється виключно з одним прізвищем. Я не хочу нікого прибільшити чи применшити, але ЦЕ ПРІЗВИЩЕ – МИКОЛА АЗАРОВ! Я хочу, щоб моїх 60 років було таких самих, як у вас».

Юрій Ніколов, «Наші гроші»