[1]Фаворит дорожніх тендерів після загрози в’язниці віддав половину своєї фірми оточенню Коломойського, і тепер фірма отримає понад 200 мільйонів від мерії Філатова.
Є в Дніпропетровську «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС». Днями воно виграло суд першої інстанції про стягнення 204,64 млн грн. боргу з Департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міськради.
Здавалося б звичайний нудний спір господарюючих суб’єктів. Фірма виконала роботи, а мерія вчасно не розрахувалась. Однак все виявилось набагато феєричніше.
Виявляється, мерія програла справу по боргам часів Януковича, коли до вартості підрядів зашивали найнеймовірніші суми. А найпікантніше в цій історії те, що очолювана «приватівцем» Філатовим мерія заплатить сотні мільйонів фірмі, у якій напередодні судового вироку 50% статутного капіталу відійшло оточенню іншого конфідента Коломойського.
[2]Тарас Палій
Щоб оцінити всю красу історії варто розповісти її по порядку.
Колись співвласником «УПС» значилась польська фірма «ПУС», але вона вийшла зі складу засновників ще у 2006 р. Відтоді єдиним власником «УПС» був Тарас Палій. Це син Миколи Палія, який у першій половині 2000-х очолював ДП «Дніпропетровський облавтодор». Син пішов стопами батька і отримав бізнес, зав’язаний на ремонті доріг за бюджетні кошти.
З 2008 року компанія виграла держзакупівель на 2,25 млрд грн. Левова частка цих контрактів отримана у Дніпропетровській області у часи президентства Віктора Януковича. Після призначення губернатором Ігоря Коломойського компанія «УПС» та її партнери по-справжньому відчули зміну влади.
У червні 2014 р. відбулося гучне затримання [3] тодішнього начальника департаменту капбудівництва мерії Володимира Лисого і самого Тараса Палія. Зокрема було влаштовано обшук у розкішному будинку з басейном [4], власником якого при задекларованому річному доході у 80 тис грн. був комунальник.
[5]
За даними [3] місцевих ЗМІ, йшлося про епізод трирічної давності. Лисому і Палію інкримінували розкрадання 13 млн грн. на ремонті доріг у 2011 році, коли мерія офіційно приймала значно більші обсяги робіт, аніж було виконано.
[6]На затриманні Лисого тоді активно піарився замгубернатора Святослав Олійник (на фото) [7], який назвав розміри «відкатів» [8] на ремонтах доріг, які отримували облдержадміністрація, правоохоронні органи, казначейство.
«Гроші з міського бюджету, проходячи всього лиш одного переможця тендеру, одразу падають в «яму» – фіктивні фірми. Об’єм («відкатів» – авт.) тут 30% – 50% від суми, яка виділяється», – заявив Олійник.
Чиновник показав журналістам список переможців тендерів мерії і субпідрядників, через які виводились гроші.
[9]Також Олійник сказав тоді, що до самих переможців тендерів він начебто претензій не має. «Ми хочемо «відмити» всі ці структури, які мають реальні активи, і запустити їх на реальні, чесні тендери», – сказав Святослав Олійник.
Через півтора року з тих подій можемо констатувати, що Олійник свого слова дотримав. Структури «відмито» хто б що не мав на увазі.
Але не будемо поспішати і повернемося до карної справи проти Лисого і Палія. Коли вона дійшла до суду, то замість привласнення, розтрати і заволодіння майном через зловживання службовим становищем (це довгі роки тюрми з конфіскацією), підозрюваним «світила» вже тільки службова недбалість і сума збитків зменшилась до 2,85 млн грн.
А через рік після затримання, у червні 2015 року, Лисого і Палія взагалі амністували [10] і справу закрили.
[11]Володимир Лисий
Сталося це за клопотанням адвокатів підозрюваних. Адвокат Володимира Лисого апелював до того, що з моменту злочину минуло більше 4 років, його підзахисний покаявся, сприяв розкриттю злочину і відшкодував збитки, є особою похилого віку, хворіє на цукровий діабет, гіпертонію та серцеві захворювання, має престарілу матір на утриманні. Крім того, Лисий уже звільнився з посади начальника департаменту капбудівництва і перестав бути суспільно-небезпечною особою.
Тарасу Палію з фірми «УПС» також вдалося уникнути покарання, оскільки він має неповнолітню доньку, визнав свою вину і компенсував завдану шкоду.
Паралельно із цією справою на Палія з жовтня 2014 р. було відкрито ще одне кримінальне провадження щодо робіт по реконструкції мосту через річку Вовча у м.Павлоград на Дніпропетровщині. Палія підозрювали [12] у привласненні 1 млн грн. бюджетних коштів. Але слідчі з часом знову розм’якли, замінивши тяжкі підозри на «розбіжності між актами виконаних робіт і їх реальними обсягами» і зменшивши суму цих «розбіжностей» у сім разів – до 145 тис грн.
[13]
З реєстру судових рішень відомо [14], у вересні 2015 р. Палія та його адвоката повідомили про завершення розслідування і запропонували ознайомитись з матеріалами справи. Але Палій відключив телефон і просто зник. У зв’язку з цим власника фірми «УПС» оголосили у розшук.
За кілька днів Тарас Палій мабуть щось таки зрозумів про своє майбутнє. Бо він сам з’явився до правосуддя. І 2 жовтня 2015 р. суд звільнив [15] його від кримінальної відповідальності та закрив справу. Суд зважив на його щире каяття, відшкодування шкоди і допомогу у розслідуванні злочину. Крім того, суд вважав Палія таким, що притягується до кримінальної відповідальності вперше, бо не враховував попередню справу, оскільки він був амністований, а не кинутий за грати.
Погодимось, що у житті Тараса Палія 2015 рік був дуже бурхливим. І він, мабуть, був би неповним на пригоди без останнього штриха.
24 грудня 2015 р. багаторічний єдиний власник «УПС» Тарас Палій уступив половину свого підприємства словацькій фірмі «Ароґраф». І після цього на «УПС» нарешті посипались пряники.
Вже через тиждень після зміни власників «УПС» подав позов [16] у суд про стягнення з Дніпропетровської міськради 204,64 млн грн. боргу за будівництво автодороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ Луганськ Ізварине у 2011-2014 рр. А 16 лютого «УПС» отримав позитивне рішення [17] у першій інстанції. Чи подавалась апеляція поки невідомо, на подачу такої заяви міськрада мала 10 днів.
Однак після дослідження фірми, що стала новим співвласником «УПСу», у нас немає твердої впевненості, що мерія Філатова випнеться зі шкіри, аби перемогти у цій справі.
В українському реєстрі бенефіціаром словацької фірми записана громадянка Австрії Рафаелла Татарскі.
Однак це застарілі дані. Бо за даними словацького реєстру, фрау Татарскі була власницею фірми у 2007-2011 рр. А з червня 2012 року єдиною власницею «Арографу» є Ірина Гуназа з села Суданівка Дніпропетровської області.
[18] 
[19]
Ірина Гуназа – це контактна [20] особа дніпропетровської міської організації партії «Україна майбутнього» Святослава Олійника. Це той самий заступник Коломойського, який оприлюднив списки підрядників департаменту капбудівництва і обіцяв «відмити» ці контори для участі в чесних тендерах.
[21]Довідково:
Після призначення губернатором Ігоря Коломойського на Ірину Гуназу було оформлено кілька фірм на Дніпропетровщині.
Наприклад, крупний місцевий бізнесмен Олексій Зінов’єв (машинобудування) у 2015 році залишив на Ірині Гуназі фірму «Берег-А». Раніше вони спільно нею володіли з 2013 року.
Також з лютого 2015 року Ірина Гуназа є власницею ще одної словацької фірми «Proxima». Ця фірма виступає власником ТОВ «Долина Агро-СК», директор якого Людмила Третяк балотувалась [22] до Солонянської райради на Дніпропетровщині від партії «Відродження».
Ще у 2015 році Гуназа зуміла придбати чимало нерухомості – будівель і землі – у Дніпропетровській області:
житловий будинок 68 кв.м. у Дніпропетровську, Балашівський узвіз,1 і присадибна ділянка 0,05 га;житловий будинок (площа невідома) і 0,04 га присадибна ділянка у Дніпропетровську, Балашівський узвіз,1;
житловий будинок (площа невідома) і ділянка 0,12 га у м.Дніпропетровськ, вул.Солончакова,90а;
житловий будинок 64 кв.м., село Грушувато-Криничне, вул. Придніпровська,32;
земельна ділянка 0,06 га для ведення особистого селянського господарства у смт Ювілейне;
нежиле приміщення 313 кв.м. у м.Павлоград, вул. Дніпровська,1 і оренда 0,43 га землі за цією адресою під об’єкти туристичної інфраструктури, обслуговування кафе-закусочної і автобусно-транспортного парку;
земельна ділянка 0,25 га на території Башмачанської сільради.
Тобто маємо таку картину. Коли Філатов і Олійник були заступниками губернатора Коломойського у Палія, у фірми «УПС» виникла купа проблем з правоохоронними органами. Потім ці проблеми магічним чином зникли, а Палій віддав половину фірми панночці, пов’язаній з Олійником. І тепер мерія Філатова платитиме цій фірмі сотні мільйонів, і не тільки по старим боргам.
[23]
[24]
[25]
«УПС» залишається найбільшим підрядником по ремонту доріг у Дніпропетровську. За даними Порталу публічних фінансів, тільки у вересні-грудні 2015 р. Департамент комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міськради перерахував фірмі «УПС» 57,55 млн грн.
Відтак можемо зафіксувати, що оточення Ігоря Коломойського у боротьбі з корупцією не винайшло нічого нового замість того, щоб включити в систему своїх людей. Відтак на одного чесного підрядника на дорогах Дніпропетровська точно стане більше.
Мила дрібниця. Влітку 2014 р. Держфінінспекція виявила [26], що мерія переплатила фірмі «УПС» 46,76 млн грн. З тих пір ДФІ намагається повернути ці гроші в бюджет міста. Але проти цього виступає як фірма, так і профільний департамент міськради.
І ми навіть здогадуємось – чому.
Ірина Салій, «Наші гроші»