Недоторканні шляховики Януковича
Міліція розслідує справу щодо махінацій «живої» будівельної фірми «Онур», але впритул не бачить криміналу у шляховиків Колеснікова, Пшонки, Труханова, товариша Медведчука та інших.
Кримінальне провадження по «Онуру» з одного боку дуже тішить. Бо не надто багато є випадків, коли слідчі беруть за фінансові проводки когось з тендерних улюбленців часів Януковича. Нагадаємо, фірма «Онур Конструкціон Інтернешнл» турків Онура і Ісхана Ченінджевізів вигулькнула в Україні в 2008 році і за два роки виграла підряди на ремонт доріг на 190 млн грн. Нібито й немалі гроші, однак вони меркнуть перед тендерними успіхами часів Януковича – 2,71 млрд грн. за чотири роки.
В кримінальному провадженні проти «Онуру» фігурує теж видатна сума – фірма перерахувала чверть мільярда гривень, які їй виділив «Київавтодор» на ремонт столичних проспектів Бажана и Перемоги, були відправлені на так звані «прокладки» – фірми з мізерними статутними капіталами та кількістю робітників від нуля до одного.
Але з іншого боку справа проти «Онуру» ставить низку питань:
- Чому справу на чверть мільярда веде слідчий відділу міліції при столичному… метрополітені, а не Генпрокуратура, не СБУ, навіть не слідче управління МВС;
- Чому в судових матеріалах розкрито кому перераховував гроші «Онур», але немає їх подальшого перерахування, хоча потужності податківців і Держфінмоніторингу дозволяють відслідкувати такі проводки як два пальці об асфальт?
- Чому слідчий подає запити на виїмку документів «прокладок» зі швидкістю раз на три місяці, мотивуючи це тим, що якщо документи не забрати у банків, то їх можуть знищити? Не здається, що з такою швидкістю роботи слідства по справі на чверть мільярда, всі документи вже давно знищено і поховано?
- Якщо слідчому підозрілий факт перерахування коштів фірмам «Статус-Софт Консалтинг», «Інтек трейд», «Тандем-Оіл», «Виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект», то може ще когось з правоохоронців зацікавить те, що ці фірми за часів Януковича особисто виграли державні тендери на 560 млн грн.? Тобто держава платила безпосередньо «прокладкам», без складних посередницьких схем, але по ним та замовникам тих тендерів (перелік тут) не чутно жодних «відпрацювань».
- А чи нема у когось з правоохоронців зайнятись ще й іншими шляховиками, які пиляли десятки мільярдів(!) за часів Януковича? «Наші гроші» зібрали дані про фірми, які отримали левову долю підрядів на ремонт доріг у ті часи. І перше, що впало в вічі, це те, що дуже небагато з януковичевських фаворитів перейшли у новітні часи. Одним з небагатьох, хто зберігся, і є «Онур» – за півтора роки після втечі фірма виграла тендери на 1,19 млрд грн. При чому зробила це виключно на Львівщині, де «Онур» раніше вже ловили на використанні безкоштовної солдатської праці для зменшення витрат, але все рівно з турками продовжили мати справу.
Тож пропонуємо вашій увазі хіт-парад:
«Улюблені шляховики влади Януковича (тендерні підряди 2010-2013 років)»
13,12 млрд грн. «Альтком» збирав гроші на тендерах через кілька юридичних облич – «Альткомкиївбуд», «ШБ «Альтком», корпорація «Альтком». Фірми, які формально контролював донецький красунчик Олександр Тісленко, насправді розквітли лише по призначенні віце-прем’єром Бориса Колеснікова. За два роки до доленосного 2010 р. «Альтком» натендерив 1,2 млрд у донецькій «резервації», а потім за три роки роботи Колеснікова в уряді – 13,12 млрд грн.! Це безумовний рекордсмен нашого хіт-параду. І з огляду на стан української економіки можемо бути впевнені, що цей рекорд ще не скоро буде побитий.
Після падіння Партії регіонів, у якій Колесніков був дуже впливовим пальцем Ріната Ахметова, «Альтком» потрапив у кримінальні провадження. Зацініть:
-ухиляння від сплати ПДВ на 7 млн грн.;
-завищення вартості будівництва аеропорту «Львів» на 4 млн грн. і 84 тис грн.;
-всьо. Це всі судові справи по кримінальним статтям, в яких за нової влади фігурує «Альтком». По всім справам вироків нема.
4,62 млрд грн. «Уманьавтодор» благополучно тендерив і до Януковича, але його останній тендер був у лютому 2014 року. Тобто при новому керівництві «Укравтодору», в системі якого і паслась ця фірма, жодної копійки старим фаворитам не попало. А фаворити знані – власником «Уманьавтодору» є Бахтіяр Сапаєв, колишній керівник держкомпанії «Автомобільні дороги України», що об’єднує всі облавтодори країни.
При цьому з «Уманьавтодором» боролись ще при Януковичу – МВС на сайті Кабінету міністрів оприлюднило дані про відмивку фірмою 34 млн грн. через «конверт». Звісно, це могло бути свідченням боротьби за сам «Укравтодор» (Сапаєв був бізнес-партнером Володимира Демішкана, якого звільнили з посади директора «Укравтодора» через кілька місяців після оприлюднення карної справи проти «Уманьавтодору»). Однак за нової влади і за таке не чутно – у судовому реєстрі нема жодних даних про карні справи зі згадкою фірми Сапаєва.
3,11 млрд грн. «Південьзахідшляхбуд» також почав тендерити задовго і без будь-якого зв’язку з Януковичем. Ця фірма входила до корпорації «Золоті ворота» Сергія Самусєва, який був близький до Віктора Медведчука, коли той очолював Адміністрацію президента Кучми. Однак у розпал підготовки до Євро-2012 ринком пішли чутки, що реальні власники фірми змінились, і це дозволило збільшити її тендерний потік. А вже після втечі донецького президента стало відомо, що «Південьзахідшляхбуд» отримував фінансову підтримку від однієї з ключових компаній Януковича – ТОВ «Танталіт».
У цьому випадку слідчі були б теж доречні, оскільки шляховики переєструвались у окупованому Криму (саме там кум Путіна – Медведчук має нічогенький палац) і пірнули у процедуру банкрутства, не повернувши українським банкам кредити на півмільярда гривень. В судовому реєстрі з цього приводу – нуль криміналу.
2,71 млрд грн. «Онур Конструкціон Інтернешнл». Про неї вже розповіли вище.
2,08 млрд грн. «Автомагістраль-Південь» живе у своєму вимірі. До Януковича фірма набиралась досвіду по субпідрядам, а як генпідрядник мала лише 100 мільйонів за два роки. При Януковичу вже мала солідні 2,08 млрд грн., після Майдану – не менш пристойні 0,97 млрд грн. Фірма веде мільярдні справи з будь-якою владою, маючи статутний капітал лише 40 тис грн., а засновниками є мешканці одеських сіл Валерій Коротков і Олег Наливаний.
1,88 млрд грн. «Ростдорстрой» – це флагманська компанія групи «Рост», чиї авторитетні власники перебувають за кордоном: Олександр Жуков (загалу відомий як батько моделі Даші Жукової – нинішньої супутниці життя того самого Романа Абрамовича) і Леонід Мінін (правоохоронцям Італії відомий як міжнародний торговець зброєю). За даними «Слідства.інфо», нинішній мер Одеси Геннадій Труханов раніше був відомий як Генадіас Озопулос і охоронець Мініна. Тож після Майдану «Ростдорстрой» продовжив тендерити і має менш ніж за два роки ще 0,32 млрд грн.
1,84 млрд грн. «Коммунтранс» дуже хотілося б бачити об’єктом різноманітних розробок правоохоронних і контролюючих органів.
По-перше тому, що ця фірма належить найближчому оточенню біглого генпрокурора Пшонки (серед акціонерів фігурували Буров і Тухта). При цьому її першим засновником був син екс-губернатора Донецької області та екс-міністра ЖКГ Анатолія Близнюка, однак зі зростанням авторитету Пшонки в вертикалі Януковича змінився і склад власників «Коммунтрансу», і кількість навалених фірмі підрядів – з 60 мільйонів за два роки «до Януковича» до 1,84 млрд грн. при Пшонці.
Але найбільш противне «по-друге». Незважаючи на те, що про причетність фірми до Пшонки знали навіть журналісти, але «Коммунтранс» продовжував вигравати тендери і за нової влади. На широкий жест у грудні 2014 року сподобилась Служба автомобільних доріг у Київській області, віддавши «пшонкиним» підряди на 30 мільйонів на утримання місцевих доріг Бориспільського і Броварського районів.
На цьому фоні не дивно і те, що «Коммунтранс» за нової все-таки фігурував у карній справі. Але як фігурував… Директор «Коммунтрансу», який у судовому реєстрі зашифрований як ОСОБА_4, у 2010 році працював начальником Донецького управління тресту «Донбассдорстрой». І у цій якості підписав акт виконаних робіт по ремонту дороги Ялта-Кременівка, який його компанія нібито виконала за 7 млн грн. Не зважаючи на те, що дорога насправді не була дороблена до кінця, цей же акт підписав і керівник Донецької служби автодоріг ОСОБА_5, який і оплатив «бенкет» з державної кишені. І в квітні 2014 року кримінальне провадження вже добігло вироку, за яким обидві ОСОБИ були звільнені від кримінальної відповідальності через закінчення строку давності.
Та й чи міг інакше вирішити долю менеджера Пшонки Володарський районний суд вже після референдуму про відділення Донбасу від України, який тоді знаходився на підконтрольній бойовиками ДНР частині Донеччини і був повернутий у лоно України лише в травні…
1,81 млрд грн. «Трест Дніпродорбуд» належить екс-міністру транспорту Леоніду Костюченку та його брату Сергію, який свого часу очолював Дніпропетровську службу автодоріг та був секретарем Дніпропетровської міськради. Наймолодшим є син Сергія Андрій Костюченко, який з 2013 року очолює Дніпропетровський облавтодор.
1,36 млрд грн. «Південшляхбуд» розшукати вже неможливо, бо це головна компанія з кримської групи Аржанцева-Кірюшко-Чікіна. Вони майже монопольно тендерили в Криму, і зі зрозумілих причин результати їх роботи зараз недоступні для українських слідчих. Однак питання до них виникло у російських правоохоронців через паршиве будівництво об’їзної дороги навколо Сімферополя.
1,22 млрд грн. це спільні здобутки фірми «Дор-Строй» і її дочірнього підприємства «Юнікобуд». У цьому випадку маємо справу з угрупування Володимира Демішкана, який при Януковичу і керував «Укравтодором», і при якому ці фірми і заробили свої гроші. на початку 2013 року Демішкана почали випихати з крісла, тому пов’язані з ним фірми потрапили у поле зору ГоловКРУ. Однак ревізорів не вистачило більше ніж на повідомлення про збитки на суму 4,5 млн грн. від недобросовісного ремонту доріг цими фірмами. А правоохоронці в цю царину навіть не пхалися.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»