Вищий госпсуд легалізував забудову на Печерську, бо прокуратура нібито пропустила термін позову
05.06.2015   //   41 Переглядів

ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» повернула собі незаконно відведену земельну ділянку поблизу Національного ботанічного саду на Печерську, довівши, що прокуратура пропустила строки позовної давності. Про це повідомляється у постанові ВГСУ від 21 травня.

Йдеться про земельну ділянку площею 1,69 га вул. Вільшанській, 2-6 вартістю 28,72 млн грн. (кадастровий 8000000000:82:138:0098).

ІБК була зелена зона ІБК стало

Цю землю фірма взяла в оренду у 2007 р. під будівництво житлового, офісно-торговельного та спортивно-оздоровчого комплексу з вбудованою інфраструктурою та підземним паркінгом. У 2012 році тут почали будувати комплекс «Печерський Бастіон», пізніше роботи було заморожено.

При цьому більшу частину ділянки – 1,4 га – заради цього вилучили з переліку зелених зон: одним рішенням Київрада внесла зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року, викреслила ділянку з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування, і цим же рішенням передала землю під забудову.

У 2012 р. прокуратура подала в суд з вимогою визнати недійсним договір оренди на цю ділянку, наполягаючи, що рішення про землевідвід приймали з порушенням законодавства. Суди усіх трьох інстанцій задовольнили вимоги прокуратури: Київрада затвердила проекти землеустрою, які не були погоджені природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також органом охорони культурної спадщин та органом архітектури та містобудування. При цьому прокуратурі поновлювали термін позовної давності, бо за її твердженням про порушення дізналися тільки під час прокурорської перевірки у 2012 році.

Однак восени 2014 р. фірма подала в суд з проханням переглянути справу за нововиявленими обставинами.

Забудовник пред’явив суду документи від Управління з контролю за використанням та охороною земель та лист Головуправління земельних ресурсів КМДА. Згідно з ними перевірка землевідводу була здійснена ще в 2007 р. – відповідно до листів прокуратури і в зв’язку зі зверненням народного депутата Андрія Шкіля та мешканців району. Одразу після перевірки земельники поінформували Київраду про допущені порушення.

Про ці факти, пояснила фірма, вона дізналася нещодавно, від ТОВ «Прайм-Девелопмент» – інвестора забудови спірної земельної ділянки.

Суд прийняв такі докази й вирішив, що прокуратура, котра судиться від імені Київради, таки пропустила термін позовної давності.

Прокуратура оскаржила таке рішення, наполягаючи, що в результатах старої перевірки справді йшлося про певні порушення, однак такі, які не були підставами для скасування рішення. Підстави для визнання землевідводу незаконним були знайдені прокурорами тільки в 2012 р., і саме вони лягли в основу позову. Апеляцію вдалося виграти через процедуру – суд класифікував інформацію від фірми не як ново виявлені обставини, а як нові докази.

Однак ВГСУ назвав доводи апеляції непереконливими й остаточно повернув справу на користь забудовника.

Наразі в ВГСУ розглядається аналогічна справа про сусідню ділянку на 0,64 га. ЇЇ виділяли під той самий проект забудови і так само забрали через порушення законодавства. Остаточне рішення по цій справі поки не оприлюднене.

Власниками ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» є Автанділ Хачідзе, ТОВ «КУА «Капітал Інвест» (Владислав Головченка й Автанділ Хачідзе), кіпрська компанія «Гріффіт Лімітед», а також ТОВ «Український фонд розвитку регіонів», власниками котрого є всі вищеперпераховані.

Щодо інвестора забудови, «Прайм-Девелопмент», то раніше вона називалася «УКО-Інвест», потім «Сфера-Сіті», й належана до кінця 2012 р. особисто Анатолію Войцеховському, організатору низки будівництв по Києву, по яких відкрито кримінальне провадження за самовільне будівництво й відмивання грошей. Наразі власність «Прайм-Девелопмент» заведена на британську «Адвіум Інвестментс ЛТД». До кінця травня вона належала белізьському оффшору «Gevers Invest LTD». Тепер «Адвіум» переписано на номінального директора Пракаша Джанчандані (Prakash Gianchandani), на якого свого часу було оформлено близько двох десятків компаній.