Як відмазують попередників з «Нафтогазу»
Яресько не побачила хто отримав 28 мільйонів за аудит «Нафтогазу» часів Януковича. Аваков – і поготів.
Нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько зробила гучну заяву, яка однак залишилась недооціненою. Аналізуючи фундаментальні причини економічної кризи в Україні, вона назвала першим кроком до змін перетворення «Нафтогазу України» з чорної корупційної діри в беззбиткове підприємство. І у цьому місці прозвучало наступне:
«Ніхто не проводив аудит “Нафтогазу”. Ми випустили доповідь з аудиту компанії за 2012 та 2013 роки. Аудит за 2014 рік буде готовий упродовж кількох місяців. Сьогодні НАК “Нафтогаз” вже не є чорною корупційною дірою. Уряд швидко вжив заходів, щоб виправити ситуацію і заклав новий фундамент для діяльності цієї компанії у майбутньому».
Виділені нами слова міністра фінансів змушують нас хапатись за голову від #всепропало і #насзливають. Аби всі могли зрозуміти наш розпач введемо в курс справи.
У Яресько є всі підстави говорити про чорну діру у «Нафтогазі» за часів попередників. Подробиці цієї діри з’ясували аудитори «Делойт енд Туш ЮСК», яких «Нафтогаз» минулої осені найняв за 17,88 млн грн. для перевірки звітності за 2012-2014 роки. Мова йшла про те, що у «Нафтогазі» зникали всілякі матеріальні цінності, але по документам нічого не можна було зрозуміти:
«Ми НЕ мали можливості отримати достатні та належні аудиторські докази, що формували б підставу для висловлення аудиторської думки щодо консолідованого фінансового стану Групи», – йдеться у висновку аудиторів, які намагались розібратись у справах «Нафтогазу», у якого звідкись намалювався дефіцит бюджету у розмірі 107 млрд грн.
Тобто «Делойт енд Туш» зрозумів, що з грошима «Нафтогазу» щось не так, але що саме – бозна. Про це мали б більше знати аудитори, які аналізували звітність «Нафтогазу» безпосередньо за часів Януковича. Однак за словами Яресько тоді «ніхто не проводив аудит».
Тобто міністр фінансів підводить нас до думки, що у «Нафтогазі» раніше крали по-чорному, але не дуже зрозуміло хто і як, тому не будемо дуже цим перейматись і будемо дивитись у майбутнє – головне що зараз мудрий уряд Яценюка все це зупинив і виправив.
Прикро це чути саме від Яресько, вирощеної на традиціях американської демократії. На неї були більші сподівання, ніж на Арсенія Яценюка, пророщеного на традиціях української корупції.
Прикро тому, що Яресько свідомо чи не свідомо, але промовчала про те, що з 2011 року «Нафтогаз» регулярно замовляв послуги аудиторів у компаній «БДО» і «Грант Торнтон легіс», уклавши з ними угоди на 19,97 і 8,34 млн грн. відповідно.
Тобто двом фірмам злили більше 28 млн грн. ($3,5 млн за курсом тих часів), аби тепер найняти справді крутих аудиторів за $1,2 млн (по курсу на вересень 2014, коли було найнято «Делойт енд Туш») і зрозуміти, що попередники аудит не проводили.
На відміну від Яресько у «Наших Грошах» працюють не буддисти, які можуть вічність чекати, доки равлик не вилізе на велику Фудзі. Тому ми радо нагадаємо, хто розпиляв 28 млн грн. ($3,5 млн) «Нафтогазу» на аудиті, який «ніхто не проводив»:
- ТОВ «БДО» – засновниками фірми є киянин Сергій Балченко і жителька Дніпропетровщини Алла Савченко, яка і є президентом компанії.
- ТОВ «Грант Торнтон Легіс» – основними власниками є Клавдія Чосова та Інна Новак, дружина заступника голови Секретаріату президента Віктора Ющенка Олександра Чалого, колишня депутатка Київради від БЮТ.
Усі вказані фірми відомі, у них є сайти, їхні засновники є публічними персонами. Тобто немає жодних проблем провести з ними розмови (дискусії, бесіди, допити, – непотрібне викреслити) на предмет проведення аудитів «Нафтогазу». І якщо аудит був проведений – то де його результати (у відповідному розділі на сайті «Нафтогазу» оприлюднено результати аудиту від «БДО» за 2010-2011 роки. Дані про аудиторські висновки «Грант Торнтон Легіс» знайти не вдалось). А якщо ні – то де гроші?
Звісно, такі розмови мали би радше провадити не клерки Яресько, а «орли» Авакова. Але навіщо міністрові від міліції напружуватись, якщо міністр від фінансів цього не потребує?
Міліція взагалі непогано влаштувалась на темі «Нафтогазу». Свою бездіяльність аргументує залізобетонним аргументом: документи щезли, нема чого розслідувати. Деколи доходить до абсурду. Минулого року ми писали, що Держфініспекція не змогла провести розслідування про те, як щезли 3 млрд грн. «Нафтогазу» на геологорозвідку через те, що документація була вилучена слідчими Печерського районного управління МВС. Де благополучно щезла.
Окрім того. Так видається, що якби було бажання, то й тієї документації, яка існує у відкритих джерелах – правоохоронцям вистачило б на якісне розслідування.
Он Генпрокуратура, пояснюючи свою бездіяльність у справі по «вишкам Бойко», розповіла, що корупціонери після повалення Януковича вивезли документи «Нафтогазу» до анексованого Криму і тому не можна проводити розслідування. Разом із тим у «Віснику державних закупівель» лишилась базова інформація про укладання угод з виконавцями. Записи податкової і фінмоніторингу про рух коштів знаходяться теж зовсім не у Сімферополі.
Але про це «борці із злочинністю» воліють не згадувати. Бо як забагато пообіцяєш, то потім виходить забагато ганьби. Як, приміром, сталось із затриманням Євгена Бакуліна, який очолював «Нафтогаз України» на момент афер з «вишками Бойко» і розквіту кооперативу ім. Сергія Курченка.
Цим затриманням дуже хизувався Аваков, однак згодом Печерський суд відпустив Бакуліна під незначну заставу, а Генпрокуратура Яреми взагалі закрила справу «у зв’язку з відсутністю складу злочину». Публічно відмазка була саме про вивезення документів до Криму.
Відтак Бакулін отримав змогу балотуватись до Верховної Ради по округу Луганщині, а саме по Сєвєродонецьку, неподалік від Рубіжного, де він раніше працював на казенному хімічному заводі разом з Юрієм Бойко. (До речі, на потужностях заводу вже працює приватна ТОВка, пов’язана з менеджером Бойка Чернецовим, яка продовжує тендерити десятки мільйонів по приємним для неї цінам).
Бакуліну вдалось легко виграти вибори з трикратною перевагою над найближчим переслідувачем з двох причин. Він йшов від «Опозиційного блоку», а на Луганщині Майдан і проукраїнські настрої не є дуже популярними. А другу причину назвав Аваков:
«Следственным отделом Северодонецкого городского управления внутренних дел возбуждено два уголовных производства. В обоих случаях речь идет о попытке подкупа. Предлагается денежное вознаграждение 200 гривен в обмен на голосование за кандидата Бакулина на выборах 26 октября», – повідомив міністр у своєму фейсбуку.
Слідчі МВС так вели справу щодо підкупу виборців на користь Бакуліна, що той без жодних проблем пройшов до Верховної Ради і отримав депутатську недоторканність.
Всі ці історії ми ведемо до одного. Механізми для ефективного полювання на корупціонерів в Україні є. Але у відповідальних правоохоронців і суддів немає відповідного бажання. Та ще й у нових керманичів є бажання витіснити із свідомості будь-які спогади про корупціонерів минулого, аби займатись будівництвом майбутнього і створювати замкнене коло – не караючи за корупцію попередників, ти створюєш всі умови аби займатись корупцією самому зараз, сподіваючись що наступники тебе не посадять у тюрму, як ти не посадив своїх попередників.
Нагадаємо, після низки гучних арештів 2014 року, якими хизувались Порошенко, Яценюк, Аваков і Ярема, у тюрму з реальним строком не потрапив жоден(!) високопоставлений злочинець. І не тільки із системи «Нафтогазу».
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»