Перемога. Мінус 18 млн для бюджету
02.04.2015   //   87 Переглядів

colorГенпрокуратура оголосила про початок боротьби за санаторій, який потрапив до рук коханки Януковича. Хоча насправді війна вже закінчилась. І не на користь держави

Кілька днів тому «Наші гроші» вирішили випустити оптимістичну новину, але, як завжди вийшов песимістичний текст.

Оптимізм почався із релізу Генпрокуратури, яка  заявила про початок повернення у державну власність оздоровчого комплексу «Славутич», що розташований на березі Канівського водосховища в Київській області. У своєму повідомленні прокуратура не забула нагадати читачам, що сьогодні цей дитячий санаторій через підконтрольні структури задешево  орендує коханка екс-президента Віктора Януковича Любов Полєжай.

Оптимізм наш закінчився тоді, коли виявилось, що кілька місяців тому в українських судах завершилась епопея, у результаті якої держпідприємство виявилось винним фірмі Полєжай 18 млн грн. І так виглядає, що розірвати договір оренди можна буде, лише заплативши відступного. А тепер два слова про те, як Україна докотилась до такої перемоги.

Договір оренди санаторію «Славутич»  був укладений ще на початку вересня 2010 року. Власником дитячого оздоровчого табору тоді була держкомпанія «Артем», яка відома  своїми протитанковими ракетами та ракетами класу «повітря-повітря». З 2004 року «Артем» здавав  табір в оренду підприємству ЗАТ «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич».

Серед його засновників –  три десятки мешканців Переяслав-Хмельницького, які, схоже, працювали в санаторії в попередні роки. Але контрольний пакет акцій був у компанії «Торговій дім «Укрбудматеріали», яка близька до корпорації «Укрбудматеріали» Анатолія Безуха та екс-народного депутата Ігоря Шарова.

На жаль, Судовий реєстр не показує, які кошти виручало держпідприємство за свою власність. Знаємо лише, що підприємство Полєжай орендувало його за…  2265 грн в місяць. Плюс комунальні.

«Співпраця» з нею у «Артема» почалась одразу в рік перемоги Януковича. У 2010-ому оборонне підприємство уклало черговий договір з постійним орендарем, однак той дивовижним чином вирішив подарувати своє право людям Полєжай. Сподіваємось, що без примусу і по добрій волі. Сталось це таким чином.

Через півроку після чергового укладання договору ЗАТ «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» самоліквідувався, а його правонаступником стало одноіменне товариство з обмеженою відповідальністю. Засновником ТОВки вже виступив благодійний фонд Любові Полєжай «Дорога Майбутнього».

До речі, Полєжай, схоже, готувалася до отримання контролю над дитячим санаторієм давно. Спершу навіть ввійшла  в список власників попереднього орендатора, але пізніше, вочевидь, вирішено було схему змінити.

Вирішивши всі юридичні питання, нові орендарі приступили до справ: провели ремонт в санаторії, після чого на їх рахунки потекли мільйони від виграних державних тендерів на оздоровлення дітей.

У 2013 році держава остаточно замела сліди, перекинувши право власності на санаторій з «Артема» на «УкрТІ «Промтехнологій». На орендареві це, звісно, жодним чином не відобразилось.

Зміни стались лише після Майдану. У червні 2014 року «УкрТІ «Промтехнологій» подало до суду на орендарів, вимагаючи від них погасити борг за грудень 2013 року – березень 2014 року у 7,9 тис, врахувавши в нього пеню та штрафи.

Однак уже через шість днів суд отримав від компанії Полєжай зустрічний позов. І вже в ньому сума претензій до державного підприємства була значно вагомішою – майже 18 млн грн. У стільки підприємство оцінило вартість ремонтних робіт в санаторї в 2011році.

Що саме було відремонтовано в санаторії – невідомо. Під час суду ДОЗТ «Славутич» стверджувало, що мусило було провести масштабні роботи, аби усунути ризики для життя та здоров’я дітей.

Господарчий суд Київської області встановив, що договір оренди передбачав, що Полєжай зможе отримати компенсацію за ремонтні роботи, якщо вони будуть проводитися за згодою держави. І дозвіл на такі роботи від орендодавця було отримано.  Крім того, залучене до процесу приватне підприємство «Український експертний будівельний центр» дійшло висновку, що проведені роботи не тільки покращили характеристику майна, а і поліпшили їх функціональні властивості. А тому, такі роботи, за висновками експертів, еквівалентні сумі в 18 млн грн.

Суддя повністю задовільнив позов ДОЗТ «Славутич» до державного підприємства. Натомість орендарі  пообіцяли погасити свої борги в 8 000 гривень. Сталося це ще в листопаді. Апеляції в Реєстрі судових рішень віднайти не вдалось.

Що в результаті? В результаті держава має шанс розірвати договір оренди через суд, сплативши 18 мільйонів. Хоча навіть з цим доведеться помучитись, адже договір  –  річ довготривала.

У позитивному балансі – лише  бадьорий прес-реліз про наміри, у якому, на жаль, нічого не сказано про гроші. Нічого також не сказано про відкриття кримінальних проваджень проти тих чиновників, які здавали за 2000 грн в місяць базу і проти тих, хто погоджувався на те, що ремонт коштує саме 18 мільйонів. Уже не говорячи про державних менеджерів, які без тендерів накачували санаторій державними грішми.

Ну, але ж не для того прокурори існують на світі, щоби зачіпати реальні інтереси поважаних людей. Головне – позитивні новини, адже їх так нам сьогодні бракує. А гроші – це так банально.

 

Юрій Школяренко, «Наші Гроші»