Скандальні годувальники солдатів-2/1. «Генерал-Єнакіївські»
29.03.2015   //   217 Переглядів

1,8 млрд грн для фірм: «Босна», «Органіка Плюс», «Європродуктінвест», «Мезон-К», «Провідна Продовольча Компанія ЗС», «Метобстар-ХК», «Оптукрпром-ВР», «Ректан», «Адмет-Груп», «Перша компанія Максимум», «Люкс Про Форм», «Геус-Груп».

Місце № 2 у рейтингу найскандальніших постачальників харчів для силовиків отримує група фірм, яких прийнято називати «єжелівськими» через їх активність за часів екс-міністра оборони та нинішнього посла України в Білорусі Михайла Єжеля, або «єнакіївськими», через причетність до їх діяльності оточення довіреного соратника екс-президента Януковича та колишнього нардепа від ПР Юрія Іванющенко, у певних колах відомого як Юра Єнакіївський.

Останнє визначення видається більш точним, адже група успішно діяла і за попередника Єжеля Анатолія Гриценка, і за його наступників. Нині фірми цієї групи так само причетні до тендерних історій із армійським харчуванням.

Основні особи групи: Микола Тиліпайло, Володимир Терещенко, Андрій Березкін, Михайло Мартиненко, Дмитро Медведєв, Олександр Савченко, Павло Максімов, Олександр Горбенко, Андрій Усенко, Аркадій Генкін, суддя Одеського госпсуду Геннадій Лепеха.

Однак найважливішим діячем видається Володимир Терещенко, заступник міністра оборони Анатолія Грищенко у 2005-2007 роках, коли впроваджувалась схема по харчуванню армії приватними фірмами.

Також слід зазначити, що на відміну від тієї ж сімейної білоцерківської групи, «єнакіївські» не є єдиним структурованим утворенням. Певні компанії, вочевидь, просто перехоплювалися «єнакіївськими». Також, до орбіти групи деякі фірми та людей заносило тимчасово.

Наприклад, ті ж «білоцерківські» певний час явно перебували у вкрай інтимних стосунках із «єнакіївськими». Надалі їх взаємини, схоже, охолонули.

Також, на відміну від тих же «білоцерківських», «єнакіївські» не концентрувалися виключно на освоєнні харчових грошей. Чимало їх фірм займалося поставками палива – в тому числі й до армії.

Втім, паливо для силовиків – тема окремого рейтингу, і паливні пригоди «єнакіївських» тут детально не наводитимуться.

Загалом, з моменту заснування «Вісника державних закупівель» у 2008 році «єнакіївці» були допущені до «освоєння» 1,8 млрд грн.

«Босна» (21 млн грн.)

Хоча скандали навколо «єнакіївських» найбільше спалахнули вже за міністра Єжеля, їх тендерно-армійська історія тягнеться з часів міністра оборони Анатолія Гриценко.

Одним з витоків групи була одеська громадська організація інвалідів «РАД». Інваліди заснували щонайменше три фірми, які активно долучалися до освоєння коштів Міноборони. Підприємство «Артєль» та підприємство «Меркурій» змагалися за поставки палива.

А засноване у 2006 році одеським РАДом «Підприємство «Босна» ГОІ «РАД» у 2007 році, ще в «пізньо-гриценківський» період Міноборони отримало підряди на харчування армійців на 20,81 млн грн.

У 2008 році до Міноборони зайшла команда наступника Гриценка, Юрія Єханурова.

До «нової команди» входили радник президента Ющенко Михайло Єжель, а також соратники Ющенка Богдан Буца та Василь Бартків. В останніх були підлеглі Олександр Савченко та Олександр Уманець, яких тодішні годувальники публічно звинувачували у здирництві (16% «відкату»).

Того ж року Міноборони розриває контракти із «гриценківськими» постачальниками ТОВ «Анна-Марія», ТОВ «Босна», ТОВ «Сава», ТОВ «Південна продовольча компанія», СТОВ «Деркачі», ТОВ «Візит», ТОВ «Авіка» та ДП «Білоцерківський військторг».

(Втім, той-таки «Візит» та вся «білоцерківська» група зрештою лишилась у пулі військових годувальників).

Для «боснійців», схоже, теж все закінчилося добре. За повідомленнями «керівника ТОВ «Ганна-Марія», «Босна» заснувала два інші підприємства – ТОВ «Європродуктінвест» та ТОВ «Мезон-К». Після цього вдесі військовий прокурор намагався стягнути з фірми кошти за комуналку. Але фірма встигла збанкрутувати, «пробачивши» прокурору всі борги. Цікаво, що суддя, який приймав у прокурора позов та суддя, який моментально ліквідував «Босну» – одна й та сама людина, суддя Одеського госпсуду Лепеха Геннадій Анатолійович, котрий оформив банкрутство переважній більшості проблемних фірм «єнакієвських». Представником кредитора-ліквідатора «Босни» є Походін А.М., який в цій ролі часто допомагав судді Лепесі банкрутувати «єнакіївські» фірми.

«Органіка плюс» (н/д)

Ще годувальником з групи «єнакіївських» часів Гриценко було ТОВ «Органіка Плюс». Саме ця фірма наочно продемонструвала зв’язок Єжеля та Юри Єнакієвського на ґрунті армійського харчування. Її власниками були дружина тоді ще майбутнього міністра оборони Єжеля Наталія Єжель, а також ТОВ «Міжрегіональний інвестиційний союз» – ключове підприємство групи «Вік-системс» з бізнес-імперії Іванющенка. Цей факт вперше оприлюднив у 2010 році Дмитро Менделєєв у «Дзеркалі Тижня».

Втім, історія успіху фірми в армії починається значно раніше приходу Єжеля до вищих постів. Зареєстрована в Києві 14 грудня 2005 року «Органіка Плюс» за два тижні після народження виграє тендер армії на харчування солдат. Фірму очолював не чужий військовому тилу Микола Тиліпайло. Тиліпайло під час миротворчої місії в Іраку у 2003-2004 роках очолював відділення тилу українського контингенту та був головним героєм публікації на тему «як підполковник Тиліпайло налагодив харчування військових в Іраку». Крім «Органіки Плюс» Микола Тиліпайло надалі засвітиться як керівник іншої фірми групи – ТОВ «Мезон-К».

До «Органіки Плюс» мав претензії прокурор через отруєння солдат у 2006 році. Суд встав на сторону фірми, яка тоді годувала армійців спільно з «Хутровиком» Глиняної з «білоцерківських». До «Органіки Плюс» (цього разу у компанії із «Босною») також мало претензії КРУ – щодо махінацій із харчуванням у 2007 році.

Нині підприємство закинуто, хоча й не числиться ліквідованим.

«Європродуктінвест» (н/д)

ТОВ «Європродуктінвест», зареєстроване у серпні 2007 року в Києві. Фірма мала зв’язок з ТОВ «Мезон-К» через спільних засновників, телефони, адреси та керівника та явний зв’язок із постачальником палива для армії ТОВ «Анчар Груп», зокрема через керівника «Європродуктінвесту» та «Анчару» й співзасновника «Мезону» Андрія Березкіна. Це викликало перший масштабний скандал на тему корупції в харчуванні Міноборони. Однак фірма все ж потрапила до єхануровського пулу годувальників армії, отримавши підряди на 74,5 млн грн.

За інформацією «Дзеркала тижня», в Міноборони та військових частинах «Європродуктінвест» просував Володимир Іванович Терещенко. Зазначена так само особа фігурувала керівником ТОВ «Мезон-К» та як представник ТОВ «Оптукрпром ВР» та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС».

ПІБ та фото комерсанта Терещенко повністю співпадає із даними одного військового високопосадовця з часопису «Військо України». У 2005-2007 роках Терещенко був беззмінним заступником міністра оборони Гриценко. Тож попри всі скандали фірмам, які представляв генерал-лейтенант, колишній замміністра оборони та екс-командувач Ракетних військ та артилерії ЗСУ було забезпечено успіх на армійських кухнях.

Крім того, того ж року «Європродуктінвест» тихо та без скандалів освоїв понад 65 мільйонів за гас для Держрезерву.

У травні 2009 року «Європродуктінвест», вже з одеською пропискою, банкрутує у судді Геннадія Лепехи за позовом іншої «єнакіївсько-єханурівської» фірми ТОВ «Укрпринтбуд», якого представляв Бурлака Р.А. В іншому процесі представником ТОВ «Укрпринтбуд» був Походін А.М.

В подальшому всі судові бурі обходили ліквідоване ТОВ «Європродуктінвест» стороною. Включно із цікавою кримінальною справою щодо екс-заступника міністра з надзвичайних ситуацій в уряді Тимошенко Віктора Баранчука, який провів вкрай сумнівний тендер на трьох учасників з «єнакіївсько-єханурівського» кубла – ТОВ «Анчар Груп», ТОВ «Укрпринтбуд» та ТОВ «Європродуктінвест».

До слова, ТОВ «Укрпринтбуд», постачальник пального для армії більш як на 140 мільйонів та головний фігурант справи Баранчука, швидко переїхав в Одесу та був збанкрутований у червні 2010 року суддею Лепехою та представником кредитора Бурлакою Р.А. за неспроможність сплатити борг у 3000 гривень перед ФОПом

«Мезон-К» (55 млн грн.)

Клон «Европродуктінвесту», ТОВ «Мезон-К», зареєстроване у лютому 2008 р. Крім спільних із «Європродуктінвестом» співзасновників, зокрема Андрія Березкіна та лобіста-генерала Володимира Терещенко, «Мезон-К» мав керівником Миколу Тиліпайло.

У травні 2009 року навколо закупівлі палива Єхануровим у «єнакієвських» постачальників спалахнув скандал. На прес-конфереції КРУ видало розгромні відомості по армійським годувальникам.

Зокрема, «Мезон-К» купував харчі у двох постачальників – ТОВ «Формат Трейд» та ПП «Епіфіт» за космічними цінами, відповідно завищуючи видатки на армійське харчування. Обидві фіктивні постачальники «Мезон-К» були зареєстровані в Одесі, на одній адресі. ТОВ «Формат Трейд» 1 червня 2009 року було миттєво ліквідовано суддею Лепехою Г.А. за борг у 16 тисяч перед ТОВ «Анчар Груп», яку очолював «єнакіївець» Андрій Березкін, представником «Анчару» був Походін А.М.

ПП «Епіфіт» було ліквідовано суддею Лепехою Г.А. за борг у 16 тисяч перед ще одною «єнакієвською» «прокладкою» ТОВ «Українські ресурси-К» 3 квітня 2009 року, представником ФОПа-кредитора знову ж таки був Походін А.М.

На скандали в ЗМІ та претензії КРУ армійські годувальники відповідають прес-конференцією Асоціації харчових підприємств «Армія» на цікаву тему «Харчування військовослужбовців Збройних Сил України як фактор піару деяких політиків в майбутній президентській кампанії». Зазначену асоціацію заснували ТОВ «Укпродакорд ОР», ПП «Артек-Союз» та ТОВ «Мезон-К». Керівником асоціації є пан Іван Сикунда, який у 90-х та на початку 2000х років був головним харчовим тиловиком Генштабу. Фотосесія з прес-конференції наочно довела, що більшість учасників таких заходів харчуються із явним задоволенням. Багато з цих осіб і нині чудово себе відчувають поряд із військовими кухнями, до слова. На конференції керівником «Мезон-К» значився вже не Тиліпайло, а генерал-лейтенант Володимир Терещенко.

Того року проти Миколи Тиліпайла в МВС порушили кримінальну справу за заволодіння державним майном та підроблення документів. Втім, жодних судових результатів цієї справи в судовому реєстрі віднайти не вдалося. У листопаді 2009 року Генпрокуратура заборонило Міністерству оборони перераховувати кошти «Мезон-К». Попри це, згідно до судових матеріалів, «Мезон-К» таки отримує оплати від Міноборони у 2010 року.

Після цього «Мезон-К» втекло до Василькова від комунальних боргів перед Міноборони, а далі перереєструвалося в Одесу та у листопаді 2010 було ліквідовано суддею Лепехою Г.А. за борг у 5 тисяч.

Щоправда, завівши до кухонь Міноборони свого нащадка – ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС».

А от для міністра оборони Єханурова цей скандал поставив крапку у кар’єрі. До березня 2010 року на посаді в.о. міністра перебував Валерій Іващенко.

У березні 2010 року доба «ющенківських» міністрів оборони закінчується. Тодішній Президент Янукович призначає Міністром оборони Єжеля.

«Провідна продовольча компанія ЗС» (276 млн грн.)

ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» («ППК ЗС») була зареєстрована під час «непублічної» стадії скандалу із «Мезон-К» – в квітні 2009 року. На адресі «Мезон-К» та з його телефонами. Та із засновником із оточення Єнакієвського–Присяжнюка Дмитром Анатолійовичем Медведевим. Потому фірму перереєстрували у Василькові.

Історія заходу «ППК ЗС» до міноборонівських кухонь добре описана у серії судових рішень за корупційними адмінпротоколами СБУ на керівників тендерного комітету Міноборони.

Ось приклад. В кінці 2009 року «Мезон-К» письмово відмовляється від договорів із Міноборони, тиловики проводять закупівлю у одного учасника, яким виявляється «ППК ЗС». Запити про рівень цін на харчування надсилаються до армійських постачальників. ПП «Артек-Союз» відповів відмовою надати ціни, а от запити до ДП «Білоцерківський військторг» та ТОВ «Івала» надсилалися так, щоб не отримати відповіді. Тож погодження Мінекономіки на неконкурентну закупівлю тодішній міністр Богдан Данилишин підписав на підставі порівняння цін виключно «Мезон-К» та «ППК ЗС». Договори укладено, суддя відхиляє всі претензії СБУ до армійських закупівельників.

«Мезон-К» провело судову легалізацію договору Міноборони із «ППК ЗС» через фіктивне оскарження погодження Мінекономіки. Суд відхилив позов «Мезон-К» та відповідно підтвердив законність погодження.

Кухарі «попередників» переходять до «ППК ЗС». Потому у серії судів «ППК ЗС» за згодою армійців бере на себе частину комунальних боргів «Мезон-К». Приклад. Супровід «ППК ЗС» бере на себе генерал-лейтенант Терещенко. Фактично, вчергове змінилася лише вивіска.

Надалі «ППК ЗС» було помічено у викраденні армійських харчів, безоплатному використанні солдат та стандартних несплатах комуналки.

Влітку 2010 року спалахує скандал через обвинувачення міністра економіки Богдана Данилишина у корупційних діях при погодженні Міноборони неконкурентних закупівель палива в ТОВ «Анчар Груп» Андрія Березкіна, прямо пов’язаного з іншими фірмами групи. Данилишин втікає до Чехії по політичний притулок. Жоден з армійських тендерників не постраждав (приклад із прізвищами).

В ході справи Данилишина було виписано купу постанов про виїмку документів у постачальників палива для «Анчару». Серед них були, зокрема, ТОВ «Підприємство «Босна», ТОВ «Європродуктінвест», ТОВ «Мезон-К» та багато інших фірм групи. Але скандалом для них все і обмежилося. У 2013 справу Данилишина закривають через брак доказів, а минулого року втікач повернувся в Україну.

«ППК ЗС» скандал обійшов боком, тож плідна співпраця «єнакіївських» із армією триває. У 2010 – на початку 2011 року Міноборони на чергових неконкурентних закупівлях харчування обирає постачальниками «ППК ЗС» та нову фірму «єнакіївських» – ТОВ «Оптукрпром-ВР». Та засвітило ще одну свою фірму – ТОВ «Метсобстар – ХК» у ролі оскаржувача – псевдоучасника.

У цей же період з пулу армійських годувальників остаточно зі скандалами було викинуто ТОВ «Івала» та ДП «Білоцерківський військторг» за активної інформаційної підтримки керівництва «єнакієвських» фірм.

Ще ці скандали призвели до відставки тодішнього заступника міністра економіки Олександра Сухомлина. Втім, Мінекономіки й надалі видавало погодження неконкурентних закупівель цих постачальників.

У 2011 – 2012 роках в засновниках та керівником «ППК ЗС» значився Усенко Андрій Михайлович. Андрій Усенко також був керівником ліквідованих скандальних «єнакієвських» «паливних» тендерних прокладок ТОВ «Інтертрейд Ойл», ТОВ «Фінанс Менеджмент».

ТОВ «Інтертрейд Ойл» було успішно збанкрутовано в лютому 2009 року суддею Лепехою Г.А. за заявою ТОВ «Європродуктінвест» яку представляв Походін А.М. ТОВ «Фінанс Менеджмент» було збанкрутовано у травні 2009 р. суддею Лепехою Г.А. та представником кредитора Бурлакою Р.А.

Нині Андрій Усенко значиться керівником ТОВ «Адмет Груп» – ще одної «харчової» тендерної прокладки «єнакіївських».

У 2012 році щодо «ППК ЗС» тихо відкривається справа про банкрутство, а у 2013 році фірму ліквідовано за стандартною схемою «банкрутства відсутнього боржника». Подальші суди із стягнень з «ППК ЗС» армійської комуналки, відповідно, завершуються нічим.

«Оптукрпром-ВР» (411 млн грн.)

Засноване у серпні 2009 року у Васильківському районі Київщини ТОВ «Оптукрпром-ВР» у 2010 році під керівництвом Михайла Мартиненка та за підтримки генерал-лейтенанта Володимира Терещенка увірвалося на армійські кухні, остаточно вибивши конкурентів. За перевіреною «Мезон-К» схемою «ППК ЗС» проводить судову легалізацію договору Міноборони із «Оптукрпром-ВР» через фіктивне оскарження погодження Мінекономіки. Суд відхиляє позов «ППК ЗС» та відповідно підтверджує законність погодження.

Додатково «Оптукрпром-ВР» дістає чудове судове рішення, яким Міноборони зобов’язано укласти із ним договір. Скаргу викинутої «Івали» суд відхиляє.

На армійських кухнях «Оптукрпром-ВР» порається до 2013 року включно, отримавши сотні мільйонів гривень, наплодивши безліч судових рішень – здебільшого стандартний комплект неоплачених комунальних боргів та стягнень заборгованостей з армії. Втім, у армії були й претензії до якості харчування «Оптукрпром-ВР».

Наприкінці 2013 року фірмі перереєструвалась з Київщини до Чернігова на Олену Смєлову та запустила процедуру самобанкрутства із ліквідатором Іриною Стук. Зафіксовані в реєстрі кредиторів вимоги армійців склали понад 10 мільйонів. До реєстру були включені лише підтверджені судами вимоги, і лише які встигли включити в реєстр у вкрай обмежений термін. У листопаді 2014 року фірму ліквідовано, жодних її боргів армії не відшкодовано.

Далі буде…

Володимир Лютий, для «Наших Грошей»