Філателісти Нацбанку
04.03.2015   //  

stampРізниця між корупційними схемами «ЄДАПСу» та ПК «Україна» Нацбанку: сума однакова, схеми різні.

Державний ПК «Україна» звинуватив журналістів телевізійного проекту «Наші гроші» у лобіюванні інтересів консорціуму «ЄДАПС». Мовляв, журналісти «на замовлення» плямують репутацію чесних поліграфістів. Таку реакцію комбінату викликав сюжет, у якому телевізійники розповіли про виплати понад 300 млн.грн. державним ПК «Україна» фірмі, підконтрольній Едураду Ставицькому. Виплати проводились за право наносити на державні акцизні марки захисний елемент, який, як встановили журналісти, не захищає.  Після виходу сюжету в ефір влітку 2014 року (так, у держполіграфістів сповільнена реакція), Кабмін змусив поліграфістів прибрати захисну «цятку» із марок і зменшити ціну на акциз. Таким чином у 2015 році марка акцизного податку подешевшала.

Прикметно, що схему із заробітком на акцизах винайшов… саме консорціум ЄДАПС, у допомозі якому звинуватили журналістів державні поліграфісти. Самі вони почали використовувати цю шпарину після відсторонення ЄДАПСУ від держзамовлень через постійні корупційні скандали.

Історія з подорожчанням акцизу почалась на початку 2013 року. Тоді уряд запровадив нову систему захисту населення від фальсифікатів. У результаті вартість акцизних марок мала зрости з осені 2013 року: на алкогольні напої –  на 0,27 грн за штуку, а для сигарет – на 0,142 грн/штука.

Зразки нових акцизних марок розробив консорціум ЄДАПС. Він мав їх і друкувати. Однак, у березні 2013 журналісти сайту «Наші гроші» з’ясували, що «єдапсівці» не лише підготували марки, а  й запатентували їх. Відтак, держава мала б платити компанії не лише за акциз, але й за «винахідливість». Така новина обурила посадовців. Міндоходів відмовилось від запатентованого винаходу ЄДАПСу і  в терміновому порядку звернулось до іншого виробника – державного «ПК Україна».

«Виявляється, нові марки «ЄДАПС» запатентував на одне з підприємств, що має пряме відношення до консорціуму. Навіть при  байдужому ставленні минулої влади до моралі, її міністрам важко було змиритися з таким свавіллям. У травні 2013 року  ми отримали лист Міндоходів з проханням у найкоротші терміни розробити нову марку акцизного податку з найдосконалішими системами захисту», – обурювався директор ДП «ПК «Україна» Максим Степанов, в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» рік тому.

Уже в серпні 2013 року, Міністерство доходів і зборів уклало угоду з ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» на виготовлення нової марки. Однак, виробника змінили, а підвищена ціна за марку  залишилась незмінною.

«Фактично від нас зажадали виготовити більш досконалу марку, але за цінами ЄДАПСу. І ми зробили це, додавши такі захисні елементи як інтагліо-друк, голограма, графічний захисний елемент, який неможливо скопіювати методом сліпого копіювання. Але найважливіше навіть не це. … По-перше, в ньому зашита інформація про справжність марки, і яку можна зчитати за допомогою приладу…»,переконує Степанов.

Тобто, за словами Максима Степанова, Міндоходів попросило комбінат «удосконалити» марку, але за вартістю корупційного «ЄДАПСу».  Новація поліграфістів – графічний захисний елемент – аналог «штрих-коду» — посадовців влаштувала.

У результаті, держава виділила на «чесний друк ПК України» ті ж 316 мільйонів, які були заплановані «з корупційною накруткою ЄДАПСу».

З 1 вересня 2013 року в Україні почали випускати нові дорогі акцизні марки з додатковим захистом. Однак влітку 2014 року вийшло розслідування програми «Наші гроші». Журналісти просканували захисний елемент, що виявився звичайним двомірним кодом. У цьому коді була зашифрована інформація про область України, дату виробництва та слова «тютюн вітчизняний». Ніякого унікального номеру, за яким можна було б зясувати – хто виробник, яким шляхом рухалась пачка тютюну у торгівельних мережах, або будь-яку унікальну інформацію в елементі не закодовано.

РИС.1

Тобто, за допомогою сканера журналісти збільшили зображення, відсканували захисний елемент на марці акцизного податку, а потім роздрукували цей код, шляхом офсетного друку на звичайному білому папері. Після цього, просканували «захист» і тоді знову побачили ту ж саму інформацію: область, дату та виробника.

Однак, у зверненні, ПК Україна зазначив, що їхній захист підробити неможливо.

«Технологія графічного захисного елемента відноситься до фізично неклонованої функції (PUF, Physical Unclonable Function). Фізично неклонованої функції – це функції, які інтегруються в фізичну структуру продукту під час виробничого процесу і внаслідок наявності безлічі випадкових компонентів функцію неможливо змоделювати або відтворити», – йдеться у зверненні.

Звучить красиво, але в чому саме «неклоновані функції» коду ПК «Україна» та УНІТу – абсолютно незрозуміло. Більше того, друкований код очевидно фізично клонований. Не дивно, що навіть у прикладах справжнього PUF друковані коди відсутні, натомість присутні набагато більш технологічні матеріали.

Не дивно, що після сюжету програми Кабмін 19 листопада затвердив новий дизайн акцизної марки, на якому додатковий захист був відсутній. Однак навіть під час розслідування – розробник захисту та вигодонабувач усієї схеми залишився втаємниченим. Директор ПК Максим Степанов відмовився розповісти, хто отримав сотні мільйонів гривень, посилаючись на комерційну таємницю.

У грудні 2014 року Держфінінспекція звітувала, що розробником та отримувачем коштів є компанія «Уніт». Протягом співробітництва державні поліграфісти сплатили «Уніту»:

  • 131 млн грн (друге півріччя 2013)
  • 148 млн грн (перше півріччя 2014).

РИС.2.

Вказані суми є винагородою за використання запатентованого винаходу, а саме програми «Трек-енд-трейс» для нанесення захисного елемента.  Сума за друге півріччя 2014 року у звіті не вказана.

Засновник фірми «Уніт» – кіпрська компанія «Феріоло холдінгз лтд», у 2013-2014 роках її співзасновником була компанія «Сайкон Холдингс ЛТД» («Sykon Holdings LTD»).

Як з’ясувало видання «Deutsche Welle», компанія «Сайкон» є власником кіпрскої фірми «Магавенія Інвестментс» («Magavenia Investments»), на яку нещодавно переписали ТОВ «Актив капітал груп». Донедавна цим ТОВ володіла теща Едуарда Ставицького — Валентина Ушакова. Директором «Актив капітал груп» і досі залишається Анатолій Ставицький, батько екс-міністра.

РИС.4 РИС.5

Нагадаємо також, що фірма («Sykon Holdings LTD») була задіяна в оборудці із заміною касових апаратів в масштабах усієї країни, запровадженої Міністерством доходів і зборів.

Водночас, всупереч власній осінній постанові, яка припиняла використання «захисту Ставицького» у 2015 році, 29 грудня 2014 року Кабінет міністрів подовжив друк псевдозахисту на один місяць, до 1 лютого 2015 року.

РИС.9

Після виходу оновленого сюжету про  співпрацю «Уніту» й державного ПК «Україна», матеріали про що є офіційними і базуються на звіті ДФІ, держполіграфія звинуватила журналістів у лобіюванні інтересів консорціуму «ЄДАПС».

РИС.3

Підставою для цього стало те, що в якості технічного експерта у одному з епізодів сюжету залучений директор з виробництва «СП Голографія», яке входить до складу Консорціуму ЄДАПС.

На думку держполіграфістів, сам факт такого залучення свідчить про упередженість наданих у сюжеті фактів. Хоча сам факт можливості підробки – не може бути упередженим. Він просто факт. Захисний код – легко копіюється та не містить всередині нічого крім типу товару, області виробництва та року. Із таким самим успіхом ці дані можна було б друкувати просто на пачці цигарок. Ефект той самий, а держава зекономила б третину мільярда.

Окремо варто зазначити, що інформацію про можливість підробки дорогого захисту ПК «Україна» не коментували ані під час підготовки розслідування півроку тому, ані у своїй свіжій заяві. У якій «не помітили» і те, що їх «надійний» захист вже скасований Кабміном. І це, на щастя, не принесло жодних зисків ЄДАПСу, а лише дозволило державі економити сотні мільйонів гривень на рік.

ПК Україна акцентує у своїй заяві, що перевірка у сюжеті проводилась з «невідомих листів» за допомогою «невідомого приладу», а тому «є фальсифікацією». Натомість у ході сюжету відскановано «легальну» акцизну марку, захисний код передруковано на звичайний папір. Сканування копії дало той самий результат, що і сканування оригіналу. «Невідомий прилад», яким журналісти сканували акциз, – Іphone5. Чомусь лише для цього телефону випущена програма для сканування захисного коду ПК Україна. Телефон із програмою наданий самими податківцями, про що, зокрема, свідчить заставка «Міндоходів» у програмі сканування.

РИС.6 РИС.7

Зазначимо, що офіційно податківці просили журналістів не розповідати про існування iphone 5, збільшувальної лінзи та спеціального програмного забезпечення. Більше того, ми отримали чи не єдиний екземпляр телефону із програмою. ПК «Україна» запровадив такий «штрих-код», який контролюючі органи не могли перевірити, бо не мали  обладнання. Протягом року ані податківці, ані МВСники не могли перевірити захисний елемент, вартістю у третину мільярда. Навіщо він тоді взагалі був потрібен?

П.С, Програмі «Наші Гроші» взагалі байдуже, хто буде друкувати акцизні марки. Аби не крали.

Телепрограма «Наші Гроші»