НОВИНИ

25.07.2016
24.07.2016
22.07.2016
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Улюбленці медичної влади-2014

12 січня 2015

neoМіністерство охорони здоров’я торік було найкращою ілюстрацією спротиву змінам. Але не все безнадійно.

Вибульці

У 2013 році МОЗ провів через тендери 3,2 млрд грн., у 2014-му – 2,5 млрд грн. (вся таблиця тут).

Здавалося б разюча відмінність. Насправді – ні.

На 2014 рік планувались тендери на 2,2 млрд грн., однак курс долара виріс, відтак маємо збільшення видатків на 0,3 млрд грн.

У свою чергу різниця між планом на 2014 рік і фактом 2013 року становить мільярд гривень. І пояснюється дуже просто.

«Практика» вирішення проблем

У останній рік повноцінного правління Віктора Януковича і Миколи Азарова через МОЗ була проведена закупівля автомобілів швидкої допомоги майже на 1 млрд грн. Ось вона різниця. У тому сенсі, що немає ніякої різниці.

тендери моз по рокам

До речі, справа «швидких» показала, що немає ніякої різниці також між Генпрокуратурами Пшонки і Яреми.

висоцькийПерша навіть не чухалась щодо цього тендеру, оскільки навар у нього була закладено ще рішенням уряду Азарова, а генпідрядником була фірма «Практика» Олега Висоцького з рекомендаціями від Олександра Януковича.

Друга благополучно похоронила вже виявлені факти, які свідчили про завищення цін. Нагадаємо, що заступники міністрів доходів і охорони здоровя Ігнатов і Богачов примусили французьких виробників мікроавтобусів «Peugeot» знизити ціну, аби мати можливість якнайбільше розпиляти на медичному устаткуванні, яким фарширується мікроавтобус, щоб стати «швидкою». Митникам вдалось з’ясувати, що зрештою це устаткування ввозилось в Україну за цінами у сім разів вищих від ринкових. Також неймовірних грошей коштували самі роботи по встановленню обладнання.

І ось джерело «Наших Грошей» з медично-тендерних кіл повідомило нам: «Після призначення Яреми нам сказали, щоб ніхто не хвилювався – «Практика» уже все «порєшала».

«Індар» у чистому мінусі зі знаком плюс

Керівник державного заводу по виробництву інсуліну «Індар» Любов Вишневська витратила 180 тисяч гривень аби провести 19 вересня підведення підсумків роботи підприємства за вісім місяців. Чесно кажучи, не доводилось чути, аби підприємства з багаторічною історією влаштовували корпоративи на честь таких неоковирних дат.

Любов Вишневська

Любов Вишневська

Однак все стає на свої місця, якщо згадати, що саме у цей день 2011 року Госпсуд Києва визнав за державою власність на контрольний пакет акцій «Індару», який раніше належав віргінському офшору «Stork Holdings Limited». Після цього рішення суду керівником «Індару» було призначено Любов Вишневську. А завод став тендерним улюбленцем МОЗу.

У 2013 році інсуліновий завод продав міністерству ліків для хворих на СНІД, дитячих вакцин, та всякого іншого неінсулінового медикаментозу на 310 млн грн.

Принцип був простим – на «Індар» заводили тендерні потоки, які миттєво йшли у офшори, а влада отримувала піар. Мовляв, ось нам вдалось знизити на 5% ціну таку-то таблетку. Справедливості ради з цим треба погодитись – товари від «Індару» справді були дешевшими на кілька відсотків від попередніх років. Однак ради тієї ж справедливості треба сказати, що взагалі-то ціни на ліки в Україні завищені у порівнянні з іншими країнами не на 5%, а подекуди у рази. Тому головне було замкнути потоки на свою годівничку за рахунок традиційних контрагентів, які роками намолювали зв’язки з міністерством (за такою ж схемою угрупування Януковича окупувало шахтарські тендери – «Вугільні генерали здали погони фельдмаршалу»)

У медичній галузі все це відбувалось під чуйним наглядом представників Сашка Януковича – у МОЗі таким був замміністра Роман Богачов, який очолював тендерний комітет міністерства, у «Індарі» – голова наглядової ради держпідприємства Дмитро Політіко, однокурсник Богачова.

Коли Майдан змінив владу, влада у особі нового міністра Олега Мусія повністю відключила «Індар» від міністерських тендерів (річний здобуток – нуль гривень) і спробувала змінити розклад у «Індарі». Однак проти Мусія у парламенті зліпили комісію щодо «рейдерського захоплення» заводу (саме так називали спробу міністерства замінити керівників на державному заводі) і міністр пішов у відставку. А Політіко і Вишневська залишились на місцях, наслідком чого стало повідомлення «Індар» купив холодильник вдвадорога у сина бізнес-партнера керівника «Індару» і вищезгадане святкування річниці входження Вишневської на завод, яка до того ж співпала з відставкою Мусія.

Тож єдиним плюсом у цій історії стало те, що нова влада хоча б не використовувала державний завод у якості «прокладки», яка конвертує тендерні мільйони у офшорні рахунки.

Падіння «Альби»

Жила-була собі компанія «Альба Україна». Почала торгувати ліками ще у 1990-х, у 2000-х отримала новий поштовх у розвитку завдяки кредитам від ЄБРР і стала одним з лідерів серед фармдистрибуторів України. По ходу один із засновників фірми Володимир Дудка вирішив піти у політику і став нардепом від Партії регіонів. А «Альба» навіщось встрягла у тендери МОЗу, прийнявши правила тендерної гри. І отримала значні по міркам держзакупівель суми (102 млн грн. у 2013 році), але абсолютно мізерні щодо її власних мільярдних оборотів.

Володимир Дудка

Володимир Дудка

Торік це закінчилось крахом фірми. За однією з версій, західні партнери «Альби», які жахаються розмірів української корупції, краєм вуха почули про тендерні ігри компанії Дудки і згорнули співпрацю з нею. І все, «Альба» – банкрот.

Досить символічно на її фоні виглядає найбільший фармдистрибутор «України» – дніпропетровська фірма «БаДМ». У 2014 році вона отримала підряд МОЗу на жалюгідні 199 тисяч гривень, у 2013-му – взагалі жодного. При цьому деякий час під час правління Януковича ця компанія взагалі стояла на продаж, однак дочекалась поки падишах здох і продовжила свою роботу.

Приблизно так само веде себе ще один крупний фармтрейдер «Оптіма-Фарм» – півмільйона у 2014-му, менше 3 мільйонів у 2013-му.

Лишенці

Є щонайменше три угрупування, які у турнірній таблиці не мали жодних збитків від зміни влади, підкреслюючи генеральний тренд закупівельної компанії МОЗу-2014: вихідці з Майдану не зломили усталені правила гри.

«Людмила», Литовський, Багрій

Борис Литовський

Борис Литовський

«Фармекс» отримав 120 мільйонів, що на три мільйони менше від результату 2013 року. Ця фірма входить у групу Бориса Литовського, інвестором у якій пару років тому став депутат російської Держдуми Олександр Шишкін.  Однак до гри повернулась фірма «Нортон-Україна» з 5 мільйонами.

Олена Миронова

Олена Миронова

«Людмила – Фарм» Олени Миронової та Костянтина Грошева як була торік найбільшим постачальником ліків для міністерства, так і залишилась, збільшивши свій доробок з 391 до 585 мільйонів гривень.

Група Петра Багрія у складі фірм «Укроптпостач», «Фармадіс» та «Ганза» торік отримала від МОЗу 295 млн грн., а компанія «Скай фарм», що розігрувала тендери виключно з «Фармадісом», отримала ще 92 мільйони.

Цього року «Скай фарм» повністю зник, однак після дворічної паузи на тендери повернулась «Люм’єр фарма» з того ж угрупування. І загальний здобуток «багріївських» фірм у 2014 році склав 693 млн грн., тобто удвічі більше від попереднього року.

Петро Багрій

Петро Багрій

При цьому багріївці були одними з тих, хто досить відверто демонстрував своє ставлення до урядових заяв про боротьбу з корупцією у тендерах МОЗу. Ось проста арифметика.

За даними Мусія, у попередні роки середній розмір відкатів становив 40%. Однак держава у 2014 році ввела 7% ПДВ на ліки, а долар спочатку зріс у півтора рази, а під зиму –взагалі вдвічі. Тобто якби літньо-осінні тендери МОЗу проходили б без корупції, то гривневі ціни мали б залишитись приблизно на рівні попереднього року. А на зимових тендерах ціни мали б піднятись ще десь на третину. Ну максимум у півтора рази.

І такі випадки справді були, міністерству вдавалось купувати окремі препарати навіть дешевше від 2013 року.

Однак поряд з цим були і такі повідомлення: «Багрій підняв ціни на деякі онкопрепарати у 2,5 рази», «Багрій утричі підняв ціну на фактор крові».

Справедливості ради відмітимо, що «багріївці» знижували ціни на деякі препарати. Однак як це робилось. На початку листопада МОЗ купив у них здешевлених препаратів на 14 мільйонів, а 30 мільйонів заплатив за таблетки, ціни на які були підняті у 2,5 рази.

На цьому лояльність міністерства, яке вже очолював Василь Лазоришинець, до фірм Багрія не закінчувалась. На тендері по препаратам для хворих на гепатит дві фірми пропонували ліки українського виробництва на 30% дешевше, ніж таблетки від «Люм’єру». Однак буквально за три дні до розкриття пропозицій МОЗ вчиталось у інструкцію по застосуванню українського Альфапегу і виявила якісь проблеми з цим папірчиком. Результатом стало тимчасове припинення реєстраційного посвідчення на препарат до вирішення проблем з інструкцією, і як наслідок «чиста» тендерна перемога «Люм’єру» з ліками, дорожчими від українських на 30%.

Фактор Підтуркіна-Богачова

Одним з найбільших здивувань стало збереження лідерських позицій на тендерах МОЗ фірми «Вектор фарма». Ця компанія почала тендерити у 2012 році після того, як реальна влада у міністерстві перейшла до донецьких (на початках правління Януковича там ротувались всякі-різні, і лише через два роки після воцаріння міністром став донеччанин Аніщенко, якого змінила Богатирьова). Під реальною владою мається на увазі призначення головою тендерного комітету МОЗ Богачова, до команди якого входив радник міністра Дмитро Підтуркін.

Роман Богачов

Роман Богачов

Дмитро Підтуркін

Дмитро Підтуркін

Саме до цих двох прізвищ прив’язував «Вектор фарму» колишній голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. Цю версію підтримує і рівень тендерних здобутків фірми (185 млн грн. у 2013 році), і новітня історія закупівель МОЗ, для якої знадобиться невеликий відступ.

Майданівському очільнику МОЗ Олегу Мусію уряд відразу впхав першого заступника Руслана Салютіна, ставленика одного з яценюківських стовпів Миколи Мартиненка. Той відразу впав у якусь адміністративну кому – то лікарняний, то відпустка, то ще щось. У результаті міністерство півроку(!) не могло провести жодного тендеру.

Через це у лікарнях почався брак ліків. І міністерство, яке весь час устами Мусія заявляло про намір збити тендерні ціни, які дістались від «попередників», стало перед дилемою: або і далі гаяти час у тривалих перемовинах із західними компаніями про прямі поставки за нижчою ціною, або купувати у прикормлених компаній за їхніми цінами.

У ті часи «Наші Гроші» почули кілька історій про таке явище. До офісів фармдистрибуторів почали заходити якісь люди, що називали себе представниками Богачова-Підтуркінка. Вони обіцяли перемогу на тендері і миттєву проплату з боку міністерства (в умовах галопуючого курсу гривні це дуже важлива річ) за умови 10-15% відкату. Це було навіть менше, ніж за часів Януковича, однак погоджувались не всі (все-таки Майдан торкнув багатьох людей).

Тим не менш летальний шантаж (для деяких категорій хворих відсутність таблеток означає фізичну смерть) вдався. МОЗ на початку осені нарешті почав проводити тендери за тими цінами, які вдавалось отримати. А вдавалось з точки зору здешевлення не дуже добре. Але дуже добре для «Вектор фарми», яка отримала підряди на 226 млн грн., що на чверть більше від попереднього результату.

Прибульці

З огляду на таку кількість фактів, які йдуть у розріз з очікуваннями від оновлення влади, дуже легко впасти у відчай. Однак є і промінчик у темному царстві. Навіть два.

Вперше постачальниками МОЗу стали українські представництва міжнародної корпорації «ГлаксоСмітКляйн» (132 млн грн.) і ізраїльської компанії «Тева» (37 млн грн.).

А у випадку, якщо новому міністру Сандро Квіташвілі стачить сил продавити реформу, і міністерські закупівлі справді перейдуть на аутсорсінг міжнародній структурі на кшталт ЮНІСЕФ, українці отримають набагато більше справжніх ліків від виробників, а не якихось крейдованих виробів з Індії та Китаю в українській фасовці по захмарним цінам.

Чекати залишилось недовго.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

43
НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

25.07.2016
24.07.2016
22.07.2016
21.07.2016
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ