«Я не винна». Укрпошта

17.12.2014   //  

«Укрпошта» прислала «Нашим грошам» листа, у які пояснила, навіщо переплатила 10 мільйонів за касові апарати фірмі часів Арбузова.

Кілька днів тому виявилось, що «Укрпошта» уважно моніторить Youtube. Як тільки там з’явився телесюжет «Наших грошей», «Укрпошта», не очікуючи виходу його в ефір, надіслала редакції листа. Напевно, сама «Укрпошта» протрактувала його як спростування, але ми воліємо його називати просто листом.

Річ у тому, що важко зрозуміти, що саме хотіли спростувати державні менеджери. Можливо, це зрозуміють читачі. Так що будемо вважати, що це такий собі квест. Але перш, ніж перейдемо до епістолярного жанру, опишемо про що йшлося в сюжеті. Тим паче, що учора в ефір він, зрозуміло, вийшов. Незважаючи на невдоволення поштарів. Отож.

17 листопада «Укрпошта» уклала угоду на закупівлю 3200 касових апаратів Datecs Neon W з компанією «Систем груп Україна» на суму майже 21 млн. грн. Є підстави вважати, що половина цієї суми – переплата.

Журналісти телепрограми «Наші гроші» (ZIK) з’ясували, що навіть після тендеру – наприкінці листопада – SystemGroup вказувала на своєму сайті роздрібну вартість такого апарату – 3390 грн. Тобто той самий апарат, який «Укрпошта» оптом закупила в «Систем груп Україна» за 6,5 тис. грн., вроздріб коштував вдвічі дешевше в самої SystemGroup.

Щоб переконатися в актуальності цін, журналісти зателефонували в офіс компанії як потенційні покупці. Дмитро Лисенко, регіональний менеджер SystemGroup повідомив, що роздрібна вартість з урахуванням курсових коливань зросла до 4783 грн., однак на партії обсягом 1 тис. апаратів оптова ціна становитиме 3100 грн./шт.

«Систем Груп Україна» входить до групи компаній «Система». Разом з ДП «Atlas», Торговим домом «Система» та низкою інших фірм. Серед українських засновників групи називають Володимира Стоєцького та Ігоря Лазарєва. Вони починали касовий бізнес в Україні зі співпраці з болгарським виробником Datecs. З часом стосунки із закордонним партнером ускладнилися і, за даними програми «Наші гроші», завершилися розлученням. Але в SystemGroup лишилися права на торгову марку Datecs.

Зараз «Систем груп Україна» належить лондонській System Group International Limited, та – офшору з Белізу IFC investment ltd. Володимир Стоєцький відмовився говорити про фактичних власників і навіть підтвердити публічні згадки про те, що сам є співвласником.

«Систем груп Україна» почала вигравати тендери «Укрпошти» не зараз, а одразу після так званої «касової реформи» Арбузова-Клименка-Колобова.

У 2013 році вона спершу допомогла фірмі «Інфотакс плюс», заснованій Асоціацією платників податків Валентини Арбузових, виграти на тендері «Укрпошти» 21,24 млн грн., адже виявилася єдиним допущеним конкурентом. А незабаром і сама отримала касове замовлення від поштарів на 14,24 млн грн. І ось вже за нової влади «Систем груп Україна» маж нове замовлення від «Укрпошти» на 20,77 млн грн.

Конкурентом «Систем груп Україна» на цьогорічних торгах була компанія «УБС Лтд». Власним виробництвом касових апаратів вона не займається. Судячи з сайту – продає фіскальну техніку винятково марки Datecs. Виробляє такі – лише SystemGroup. Тож шансів програти на тендері в «Систем груп Україна» не було. Її апарати конкурували з її ж апаратами, тільки виставленими на продаж через іншу юрособу.

Окрім того «Систем груп Україна» не так давно мала ту ж юридичну прописку, яку нині вказує її спаринг-партнер «УБС Лтд» – Київ, Залізничне шосе, 47. А співзасновниця «УБС» Олена Гуденко раніше взагалі працювала в Торговому домі «Система» – складовій SystemGroup.

За поясненнями відносно цьогорічних цінових розбіжностей журналісти звернулися до співзасновника SystemGroup Володимира Стоєцького. Тривалий час він був президентом компанії, а нині назвався директором з розвитку. Він зазначив, що існують дві різні комплектації апарату Datecs Neon W – одна для підприємств торгівлі, інша – для «Укрпошти».

«Ми ж для «Укрпошти» робили виріб, який повністю відповідає їхнім вимогам, – розповідає Володимир Стоєцький. – Вимоги складали біля шести-дев’яти місяців. Тому так, маркетингова назва однакова, що може вводити в оману, але сам виріб різний. Там і потужність інша, і абсолютно різні компоненти, там різні класи. Можна зробити порівняльну таблицю, ви самі побачите».

Прес-служба компанії порівняльну таблицю не надала. Але в Держреєстрі РРО (реєстраторів розрахункових операцій) є лише одна версія моделі Datecs Neon W. Реєстр затверджує Державна фіскальна служба. Використання апаратів, яких немає в цьому документі, в Україні незаконне. Тому або SystemGroup порушила закон і продає апарат, якого немає в реєстрі. Або і торговим мережам, і «Укрпошті» поставляють один і той самий касовий апарат Datecs Neon W.

Цю версію підтверджує і те, що коли в компанії з’ясували, що озвучили ціну в 3100 грн. за апарат журналістам, на сайті ціна на цей касовий апарат змінилася на 7 тис. грн (наразі ціни з сайту взагалі зняли). Це навіть трохи більше, ніж коштував апарат для поштарів, що суперечить версії компанії-виробника про те, що ціна для «Укрпошти» начебто має бути вища через конструктивну складність апарату у порівнянні з версією для торгівлі.

«Максимальна вартість, яку би ми запропонували, це могло би бути 3 тисячі гривень у випадку, якщо обсяг складав би більше двох тисяч штук», – стверджує Наталія Тихонова, генеральній директор ТОВ «Експотрейд».

Компанія «Експотрейд» багато років була монопольним постачальником касової техніки «Укрпошті». У цьогорічному тендері «Експотрейд» участь взяти не змогла. Як і майже всі інші виробники. Бо саме для цієї закупівлі пошта чомусь вирішила поставити умову у вигляді застави. З’явилася ця вимога не одразу, а лише у другому варіанті тендерної документації – коли Наталія Тихонова повідомила «Укрпошту» про плани взяти участь в тендері.

«Вони змінили тендерну документацію – поставили необхідність застави під конкурсну пропозицію – 625 тис. грн., щоб учасник кожний перерахував на рахунок пошті, – пояснює Наталія Тихонова. – А також ще і гарантію банку в розмірі 3% від договірної вартості».

Так «Укрпошта» відсікла охочих продати касові апарати по три тисячі гривень, аби закупити їх вдвічі дорожче.

Армен Арутюнян, директор Департаменту інфраструктури інформаційних технологій «Укрпошти» звернув увагу на те, що компанія «Експотрейд» не має зареєстрованої в Державному реєстрі моделі касового апарату з вбудованим модемом. А з 2015 р. законодавство зобов’язує встановлюватися лише такі апарати. Реєстрація «Експотрейдом» касового апарату з вбудованим модемом справді не закінчена, хоча й перебуває на завершальному етапі.

Та головне, якби «Укрпошта» раптово не змінила правила участі, то могла б обирати між багатьма моделями касової техніки. Адже касові апарати з вбудованими модемами, окрім «Систем груп Україна», на момент проведення тендеру реалізовували ще щонайменше чотири компанії – «Юнісистем», «Екселліо Трейд», «Електронмаш», «Фіскальні системи». Середня роздрібна ціна на них в грудні становила 3,5-4 тис. грн.

Окрім того, журналісти з’ясували, що на дослідну експлуатацію до виробничо-вимірювальної лабораторії «Укрпошти» касовий апарат Neon W потрапив лише через місяць після акцепту пропозиції та навіть після підписання договору з переможцем. Хоча мав би вивчатися заздалегідь. На випробування апарату, за твердженням працівників лабораторії, відводився тиждень. Ще тиждень виробнику лишався на виправлення можливих недоліків у понад трьох тисячах апаратів. Це дає підстави говорити про формальність перевірки.

Цією закупівлею в «Укрпошті» командував Андрій Марєєв. Він повідомив журналістам, що не вважає ціну завищеною. Пан Марєєв та низка його колег близькі до процесу закупівель касової техніки «Укрпоштою» ще з часів «касової реформи» Арбузова-Клименка-Колобова. Після зміни влади вони просто трохи помінялися один з одним посадами. Нове керівництво «Укрпошти» своїх тендерників змінювати не поспішає.

«Ми хочемо проводити розумну і виважену кадрову політику. І якщо є претензії до окремих особистостей у правоохоронних органів, ми готові як керівники давати будь-яку інформацію правохоронним органам», – відповів Роман Стасів, перший заступник гендиректора УДППЗ «Укрпошта».

На цій закупівлі «Укрпошта» не зупинилася. Придбавши 3200 апаратів, тендерний комітет провів нові торги – ще на 16 млн. грн (1290 касових реєстраторів). На них знов не було нікого, крім «Систем груп Україна» та нечужої їй «УБС Лтд».

ДОДАТКОВО

Після завантаження сюжету в «ютуб» на адресу телепрограми «Наші Гроші» надійшов офіційний лист «Укрпошти». Нижче ми надаємо найважливіші моменти цього листа із нашими коментарями. Одразу зазначаємо, що більшість претензій Укрпошти пов’язані із позицією компанії «Експотрейд» в сюжеті.

Наголошуємо. Це сюжет не про компанію «Експотрейд», яка є приватною фірмою, і участь чи неучасть якої в тендері нас не обходить. Це сюжет про державну компанію «Укрпошта», яка купила обладнання дорожче, ніж обраний державними поштарями постачальник продавав його вроздріб. І купила на тендері, розіграному спорідненими фірмами. Саме це і є тією проблемою, яку «Наші гроші» воліли б вирішити. Ми прагнемо конкурентних закупівель. А ще того, щоб держава купляла якісне приладдя якомога дешевше. Байдуже в кого. Нехай і в «Систем груп Україна». Хіба «Укрпошта» має інші інтереси?

Отже ось лист від «Укрпошти» (речення з нього виділено) і наші коментарі до нього:

УДППЗ «Укрпошта» офіційно повідомляє, що торги на закупівлю касових апаратів пройшли прозоро, в рамках чинного законодавства, а ціна закупівлі є ринковою.

Скріншоти, які з цим не погоджуються.

У сюжеті директор ТОВ «Експотрейд» Н.Тихонова заявляє, що вони готові були поставити касові апарати за ціною в 3000 грн. (тобто вдвічі дешевше), та їх нібито не допустили до участі в торгах.

Ні. Директор вказує ціну, яку б виставила її компанія. На що має право, як виробник. Крім того, Н.Тихонова говорить, що «Укрпошта» змінила тендерну документацію та внесла додаткові фінансові вимоги до учасника після того, як «Експотрейд» повідомив УДППЗ про намір взяти участь в торгах. Через це «Експотрейд» не брала участь в торгах.

ТОВ «Експотрейд» не подавало конкурсної пропозиції на участь в торгах у 2014 р. Відповідно до офіційного Держреєстру реєстраторів розрахункових операцій, «Експотрейд» не має апаратів, які б відповідали новим законодавчим вимогам (вступають в силу з 2015 р).

У компанії «Екпотрейд» запевнили, що майже завершили реєстрацію подібного апарату, отримали відповідні погодження в Нацбанку та планували закінчити усю процедуру до тендеру, доки у конкурсній документації не з’явилися додаткові вимоги.

Ще раз наголошуємо: сюжет не про те, що «Експотрейд» не потрапив на тендер. «Експотрейд» лише кваліфікований спікер, який має право оцінити вартість закупівлі. Сюжет про те, що «Укрпошта» розіграла 21 мільйон гривень між двома спорідненими компаніями. І заплатить за гуртову партію касових апаратів дорожче, ніж вони продаються вроздріб на сайті самого переможця.

Укрпошта змінила умови договору, йдучи на поступки потенційному постачальнику: відмінила 100% післяплату та запропонувала 50% передоплати, скориставшись законодавчим правом вимоги застави у розмірі 625 тис грн. для убезпечення від шахрайства (застава повертається протягом 3-х днів з моменту підписання договору). Цікаво, як ТОВ «Експотрейд» мало виконати договір на 21 млн. грн. не маючи 625 тис грн. для застави?

«Укрпошта» в останній момент погодилася наперед оплатити 10 млн. грн., вважаючи, що 625 тис. грн. застави убезпечать від шахрайства? Місія нашої програми захищати інтереси держави. Тож маємо питання – навіщо платити наперед та спокушати шахраїв? Ще й змінювати правила гри в останній момент? За початковими вимогами оплата мала здійснюватися лише після виконання замовлення, і шахраям на тендері взагалі нічого було б робити! Ми не знаємо та й не вважаємо за потрібне коментувати, чому «Експотрейд» вирішила не вносити заставу та відмовитися від участі в конкурсі. Припустимо, що нині виймати таку суму з обігу щонайменше на місяць просто заради участі ризиковано для всіх учасників ринку.

Аліса Юрченко (автор сюжету – ред.) на початку жовтня, захищаючи інтереси ТОВ «Експотрейд», неодноразово телефонувала на приймальню генерального директора Укрпошти з вимогою пояснити чому Укрпошта нібито не приймає документи у ТОВ «Експотрейд».

Ні. Підготовка сюжету розпочалася восени 2014 року. До акцепту пропозиції журналісти отримали інформацію, що закупівля готується під конкретного учасника та почали її перевіряти. Незабаром отримали свідчення від компанії «Експотрейд» про те, що їхні листи про роз’яснення документації не приймають та поцікавилися причиною в Інформаційно-розрахункової дирекції (не в приймальні гендиректора). Інформація про те, що в ІРД не приймають лист від потенційного учаснику тендеру підтвердилася. Твердження про «неодноразові дзвінки» – відверта брехня.

Провівши аналіз ринку касових апаратів, Укрпошта запевняє, що пропозиції в 3000 грн. на ринку просто не існує.

Ні. Апарат виробництва «Екселліо Трейд» – 3490 грн вроздріб:

Він же на іншому сайті вроздріб:

Ці касові апарати виробляються з комплектуючих того самого болгарського виробника Datecs, що й апарати «Систем Груп Україна». Існують й інші виробники. Аналогічний апарат «Юнісистем» коштує 2600-3600 грн.:

Є підстави вважати про некоректне відображення інформації щодо дзвінка журналістки до «Систем Груп Україна» із роз’ясненням ціни апарату. Журналістка представляється як представник торгової мережі, якій потрібно купити 1000 апаратів. Великі торгові мережі в принципі не працюють з касовими апаратами, вони використовують більш технологічні пристрої – касові реєстратори. Касові апарати ж розраховані лише на малий бізнес – на декілька апаратів мережі. Тому не виключено, що такий дзвінок міг розцінюватися менеджером як промисловий шпіонаж.

Вибачте, важко коментувати тезу з області припущень про думки менеджера. Тим більше, якщо це припущення прес-служби однієї державної компанії стосовно можливого ходу думки співробітника іншої приватної компанії. Загалом подібне «конспірологічне» припущення нам видається доволі абсурдним.

Менеджер чітко говорить про ціну апарату Nеоn, в той час як журналістку цікавить принципово інший касовий апарат – Neon W.

Журналіст в сюжеті чітко говорить з працівником «Систем Груп Україна» саме про касовий апарат Neon W, називає ціну з сайта саме на цю модель апарату. У відповідь працівник стверджує, що роздрібна ціна на сайті застаріла і зросла з 3390 грн. до 4783 грн./од., але для оптової партії ціна становитиме 3100 грн./од. До того ж після цього телефонного дзвінка програма спілкувалась з керівництвом «Систем груп». Якщо б представник «Систем груп» просто переплутав апарати, нас би про це повідомили у самій компанії.

Поштові касові апарати відрізняються від касових апаратів, розрахованих на торгівлю. Касові апарати перепрошиваються під потреби поштових команд, змінюється клавіатура тощо. Так, в сюжеті на апараті видно безліч кнопок, які не притаманні касовим апаратам торгової мережі (ПШТ, ПНС, СОЦ тощо). Відповідно поштові касові апарати коштують дорожче, ніж торгові.

У Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій перераховано повний перелік моделей РРО (реєстраторів розрахункових операцй) та версій програмного забезпечення до них, дозволених для використання в Україні. У цьому реєстрі є лише одна версія апарату моделі Datecs Neon W, з чого ми робимо висновок про відсутність суттєвих конструктивних відмінностей між касовим апаратом Datecs Neon W для торгівлі та для пошти. Перепрошивка під потреби поштових команд та заміна підпису клавіш навряд чи коштує дві-три тисячі гривень для кожного апарату. Тому акцептована в жовтні ціна у 6,5 тис. для «Укрпошти» видається суттєво завищеною навіть у порівнянні з ціною для торгівлі, озвучению компанією «Систем груп Україна» телефоном у листопаді вже з урахуванням курсової динаміки – 4783 грн.

Укрпошта через Мінінфраструктури отримала офіційний запит від телеканалу ZIK із зазначенням даних переможця торгів 26 жовтня – станом на 26 жовтня не лише не йшлося про придбання касових апаратів, а й не було акцептовано найбільш вигідну пропозицію, а дані про переможця торгів ще не було опубліковано.

Запит надсилався в листопаді, зареєстрований Мінінфраструктури в листопаді та Укрпошта його теж отримала в листопаді. Хоча на самому запиті дійсно помилково замість 26.11 вказано 26.10. Але Укрпошта серйозно не знає, коли його отримала насправді? До речі відповідь «Укрпошти» журналістка так і не отримала, хоча її особиста електронна адреса була зафіксована у журналістському запиті (без помилок).

Запит на відео-коментар з даного питання взагалі не надсилався до Укрпошти, що може бути свідченням упередженості при зйомках сюжету. Коментар, який надає перший заступник генерального директора Укрпошти Роман Стасів було надано у вересні 2014 року для підготовки іншого сюжету.

Ні. Коментар Романа Стасіва стосувався саме цього тендеру і був отриманий одразу при його проголошенні. Прес-служба «Укрпошти» може передивитися питання в офіційному запиті. Під час підготовки сюжету ми також звернулися до голови комітету конкурсних торгів Андрія Марєєва. Який спершу погодився надати відеокоментар, а потім відмовився від нього (маємо запис відмови). Зрештою, ми записали аудіокоментар Андрія Марєєва як представника «Укрпошти», що безпосередньо відповідав за цю закупівлю. Оскільки під час спілкування з Романом Стасівим навіть за умови надісланих заздалегідь запитань з’ясувалося, що всі ключові дані, зокрема, щодо кількості касової техніки, необхідної для «Укрпошти» та закупленої нею в попередні роки, перший заступник гендиректора перепитує телефоном у підлеглих просто під час інтерв’ю.

УДППЗ «Укрпошта» було позбавлене можливості надати власний офіційний коментар щодо ситуації із закупівлі розрахунково-касових апаратів.

Укрпошта вважає першого заступника гендиректора, голову комітету конкурсних торгів та співробітників лабораторії Укрпошти, які займаються перевіркою апаратів – недостатньо офіційними представниками?

УДППЗ «Укрпошта» щиро сподівається, що сюжет телеканалу ЗІК про можливе зловживання Укрпошти під час закупівлі касових апаратів є простим непорозумінням та неуважністю журналістів, які його готували і ніяк не спланованим замовленням з ціллю дискредитації ділової репутації підприємства, його честі та гідності.

Є безліч речей, які дискредитують ділову репутацію держкомпанії. Серед них: недбале ставлення до коштів, перевитрати, сплата за гуртові партії більше роздрібної ціни, «адаптування» тендерів під одного учасника, нецікавість керівництва до закупівель їхнього підприємства. Журналісти, які описують подібні недоліки, не дискредитують ділову репутацію, а в перспективі лише покращують її. Звісно, якщо недоліки виправляти.

Телепрограма «Наші гроші»