До уваги тендерників України
10.12.2014   //  

мисльЄ пропозиція визнати відсутність нумерації та підписів на окремих сторінках «формальними помилками», через які не варто відхиляти пропозицію. Також пропонується менше платити «Зовнішторгвидаву».

Цю та інші рекомендації розроблено в рамках Проекту «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», який виконується консорціумом на чолі з міжнародною компанією Crown Agents Ltd у співпраці з британськими компаніями BDO LLP та CIPS (Королівський інститут закупівель і постачань).

Фахівці проекту Сергій Яременко і Олександр Шатковський розробили десятки рекомендацій щодо врегулювання різних норм Закону «Про здійснення державних закупівель». Винесемо сюди кілька пропозицій (повністю тут – Звіт_коментар).

«Не бігати до «Зовнішторгвидаву» за платними папірцями»

Стаття 10 Закону про держзакупівлі

Не врегульованим є питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при складанні оголошень чи інших документів після їх оприлюднення.

Через жорстку позицію Держказначейства щодо необхідності документального підтвердження виправлення помилок (навіть незначних) замовники вимушені звертатися за таким підтвердженням до ДП «Зовнішторгвидав України», яке здійснює цю роботу виключно на платній основі.

Водночас, часовий період для безоплатного виправлення помилки інструкціями ДП «Зовнішторгвидав України» не передбачений.

В результаті необґрунтовано витрачаються або бюджетні кошти, або кошти підприємства, або інколи власні кошти особи яка допустила помилку.

Рекомендація:

Пропонується врегулювати з ДКСУ (лист-роз’яснення) надання замовниками самостійного підтвердження коригування оголошень з оприлюдненням відкоригованої інформації на веб-порталі Уповноваженого органу.

Внести зміни в нормативні акти ДП «Зовнішторгвидав України» в частині надання можливості безоплатного виправлення помилок до моменту оприлюднення інформації на веб-порталі.

Необґрунтованою є норма щодо надання письмового підтвердження документів поданих на оприлюднення в письмовій формі. Існуючий алгоритм безоплатного розміщення інформації з обов’язковим надсиланням письмових копій всіх документів, які підлягають оприлюдненню до ДП «Зовнішторгвидав України» не раціональний і викликає суттєві технічні проблеми, як для замовників, так і для підприємства. Водночас оприлюднення інформації на платній основі, що передбачає отримання замовниками електронного підпису та справляння абонплати за користування додатковими сервісами не відповідає нормам Закону про держзакупівлі та з практичної точки зору є неприйнятним, насамперед для бюджетних установ.

Рекомендація:

Внести зміни в Закон про держзакупівлі (стаття 14) та нормативні акти ДП «Зовнішторгвидав України» в частині спрощення процедури підтвердження подання документів на оприлюднення.

«Менше покарання для тендерних «грішників»

Стаття 17 Закону про держзакупівлі

Норма щодо відхилення пропозицій суб’єктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) є надто жорсткою і не сприяє розвитку конкуренції. Тим більше, що реєстр таких порушників почав вестись АМКУ з 20.04.2014.

Рекомендація: в наступних змінах до Закону передбачити зменшення цього строку або перенести цю норму в частину другу статті 17, надавши замовникам право, а не обов’язок відхиляти пропозиції учасників за цією підставою.

«Повернення офшорів у гру»

Пункт 3 частини 2 статті 17 надає право замовнику відмовити учаснику в участі, якщо він зареєстрований в офшорних зонах. В законодавстві ЄС відсутня аналогічна підстава для обмеження участі у торгах, оскільки сама по собі реєстрація в офшорній зоні не означає автоматичне порушення ведення бізнесу.

Рекомендація: в наступних змінах до Закону вилучити цю норму.

Доцільно передбачити право замовника вимагати від учасників підтвердження вимог статті 17 у довільній формі, з урахуванням можливості подальшої перевірки наданої інформації відповідно до частини сьомої статті 28 Закону.

Рекомендація: в наступних змінах до Закону передбачити право замовника самостійно встановлювати спосіб документального підтвердження вимог статті 17. Зокрема, в окремих випадках (в залежності від предмету закупівлі, умов оплати тощо), таке підтвердження може бути надане учасником в довільній формі.

«Несуттєві помилки не мають бути підставою для відхилення пропозиції».

Стаття 18 Закону про держзакупівлі

Орган оскарження здійснює розгляд пропозицій конкурсних торгів всіх учасників процедури закупівлі і дає оцінку всім діям замовника під час проведення ним процедури закупівлі, навіть у випадку відсутності таких вимог у скарзі з боку суб’єкта оскарження.

Водночас, непоодинокі випадки, коли негативні для замовників рішення, зокрема щодо відміни торгів приймаються через порушення, які носять формальний характер (відсутність нумерації, підписів учасника, не надання копій окремих сторінок паспорта фізичної особи, яка представляє інтереси учасника тощо).

Рекомендація: в наступних змінах до Закону ввести поняття формальних помилок (несуттєвих) помилок та обмежити можливість скасування торгів через їх допущення (статті 18 та 22).

Стаття 22 Закону про держзакупівлі

Законом не передбачено визначення поняття формальних помилок (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками при підготовці своїх пропозицій, є не бажаним, але не критичним для замовника (відсутність нумерації, підписів на окремих сторінках тощо) та не призведе до відхилення пропозиції учасника. Це є проблемою з точки зору вибору найбільш економічно вигідної пропозиції з одночасним урахуванням відповідальності замовників за прийняті рішення.

Рекомендація:

  1. В короткостроковій перспективі Мінекономрозвитку бажано підготувати лист замовникам в якому зазначити наступне.

Стаття 22.2 загалом дозволяє включати порядок розгляду формальних помилок у документацію конкурсних торгів, наприклад, в рекомендації до учасників конкурсних торгів. У вступній частині необхідно вказати посилання на чітко сформульовані принципи конкуренції, прозорості та рівноправного ставлення (див. ст. 3 Закону про держзакупівлі).

Необхідно чітко вказати, що, спираючись на ці принципи, державний замовник залишає за собою право не відхиляти пропозиції конкурсних торгів при виявленні формальних помилок незначного характеру. З іншого боку, слід чітко вказати, що це не передбачає обов’язку замовника приймати пропозиції конкурсних торгів, що містять інші помилки.

При цьому:

1.Вимоги до документації конкурсних торгів повинні містити приклади помилок, які від самого початку визначені як менш важливі.

  1. Внутрішні процедури роботи конкурсного комітету замовника мають чітко передбачати можливість звернення до учасника конкурсних торгів та надання йому можливості виправити помилку лише у чітко визначених випадках, наприклад, коли певний документ вказаний, проте не включений до пакету документації конкурсних торгів.
  2. Процедури мають передбачати визначення строків «негайного» виправлення помилки, наприклад, упродовж одного дня.
  3. Слід запровадити процедури комунікації з учасниками конкурсних торгів, включаючи, можливо, шаблон листів/електронних повідомлень, наприклад, форму запиту про надання відсутнього документа.
  4. Слід запровадити процедури протоколювання контактів з учасниками конкурсних торгів та інформації, яка необхідна у цьому зв’язку для забезпечення можливості відповідної перевірки, наприклад у протоколі оцінки пропозицій.
  5. В наступних змінах до Закону бажано включити до нього поняття «формальних помилок».

«Спростити життя замовнику при відсутності конкуренції»

Стаття 30 Закону про держзакупівлі

Щодо відміни торгів через виявлення факту змови учасників.

До компетенції замовників не відноситься встановлення факту змови учасників. Ця функція відноситься до компетенції Антимонопольного комітету України. При чому процес встановлення такого факту є досить складним, тривалим і виходить за часовий період, передбачений Законом для здійснення розгляду та оцінки пропозицій (20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів). Тому застосування цієї підстави замовником є малоймовірним з практичної точки зору.

Крім цього, наразі у Законі відсутнє поняття змови, а стаття 17 передбачає необхідність відхилення пропозицій суб’єктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Щодо відміни торгів через допущення до оцінки пропозицій менше ніж двох учасників.

З практичної точки зору недосконалою є норма про необхідність відміни торгів у ситуації, коли до оцінки може бути допущена лише одна пропозиція, навіть у разі, якщо вона повністю відповідає вимогам замовника, а також є прийнятною з точки зору цінової кон’юнктури. Така ситуація досить поширена, проте замовник вимушений проводити повторні торги.

Рекомендація: в наступних змінах до Закону вилучити ці норми із статті 30.

«Наші Гроші»