«Важка розмова» Мохника і Гнапа
12.11.2014   //  

Учора на «Громадському» відбувся гучний «hard talk» між міністром Андрієм Мохником і журналістом Дмитром Гнапом. Тема: розслідування щодо «Кіотських грошей».

Після ефіру думки розділились: одні глядачі вирішили, що у словесному двобої переміг Мохник, інші – Гнап. Таке різноманіття цілком зрозуміле: «hard talk» виявився занадто розхристаним, а емоції взяли гору над фактами. Часто все скочувалось додискусії на зразок:  керівник Держекоінвесту Роман Марголич був помічником депутата Мохника, чи радником міністра Мохника? Це те саме, що обговорювати , хто до тебе ближчий: двоюрідна сестра чи двоюрідний брат.

Якщо ж скласти докупи факти, то картина виглядає так:.

Версія журналістів. Стара схема із новими людьми.

За часів попередньої влади розпил «кіотських грошей» був доручений фірмам Юрія Іванющенка. Одна із цих фірм – «Інтертехенерго» – нікуди не поділась і після Майдану. По-перше, цього серпня вона виграла черговий тендер на 30 млн. По-друге, фірма змінила  адресу  і переїхала в будинок, який належить батькові Сергія Рудика –  відомого чиновника від «Свободи». Усі фірми із цього будинку – пов’язані і між собою, і зі «Свободою». Лише «Інтертехенерго» зареєстроване на якусь підставну особу.

Третім журналістським аргументом стало те, що «Інтертехенерго» почало судитись із державними екологами щодо повернення боргів, і це йому успішно вдавалось.

Відтак генеральна гіпотеза: схема «попередників» лишилась, просто до неї долучились інші люди, які причетні до теперішньої влади.

Версія міністерства. Усе сталось випадково.

 Якщо відкинути дріб’язкові аргументи міністра на зразок: «Міністерство не керує Держекоінвестом, а лише координує», то головний захист виглядав так:

  • Так, тендер на 30 млн був корупційний, але ми його вже відмінили, людей, які його провели – звільнили. А стався тендер тільки через те, що Роман Марголич місяць хворів.
  • До будинку «свободівців» «Інтертехенерго» прибилось випадково, через ріелтора. Сталось це ще на початку лютого, коли ніхто не знав чим закінчиться Майдан, а тим паче – що Мохник стане міністром.
  • Ми судимось з «Інтертехенерго» і вже навіть виграли в нього суд. Правда, сталось це в день ефіру, тому показати ще рішення не можемо.
  • Грошей ми ще нікому не платили, тому нічого ніхто не вкрав

Ну, і тепер – погляд з боку

Хвороба і тендер.

Виглядає це просто смішно. Тендерні процедури тривають 60 днів. Марголич, за словами Мохника – хворів місяць ( з початку червня по липень). Не помітити такого жирного тендеру та ще й, з якого викидають дешевших учасників – треба мати талант.

Наступне. Станом на зараз «Вісник державних закупівель» не фіксує відміни цього тендеру. Між словами і фактами – нам ближчі факти. Окрім того, справді цікаво, як взагалі може міністерство відмінити тендер, який пройшов хоч і корупційно, але згідно з чинним законодавством? Хіба що державні екологи попросять «Інтертехенерго» відмовитись від перемоги самостійно. Якщо вони, звичайно, між собою знайомі.

Будинок

У будинку, який став прихистком для споріднених фірм, запускають структуру зі сторони через ріелтора? Це хороша версія. Хоча і кумедна.

Що стосується того, що  «Інтертехенерго» переїхав туди під час Майдану.. По-перше, хотілося б якихось підтверджень, окрім слів. По-друге, переїжджав він не до Мохника, а до Рудика, у якого – дуже барвистий бекграунд, включаючи натхненну працю на Леоніда Черновецького.Відтак різноманітних знайомих у нього вистачає. Зараз Рудик, звичайно – «побратим». Головне про це не говорити в Дніпропетровську.

Суди

Тут важливий момент. Не міністерство судиться із «Інтертехенерго», як стверджують прихильники «Свободи», а «Інтертехенерго»  – із міністерством. Судовий реєстр фіксує дві справи. По одній суд відмовив через те, що поки не прийшов час виплат, по другій – прийняв рішення на користь «комерсантів». Прийняв, принагідно – улітку, тобто вже за нових очільників. На ефірі Мохник повідомив, що тільки що апеляція стала на бік державних екологів. Поки що слова. Побачимо. Тим паче, що апеляцією процес не закінчується.

Оплата

Те, що міністерство не платить – взагалі не аргумент. Зараз взагалі ніхто нікому не платить. У цьому році оплачено 20% угод  державних тендерів.  Головне, що є підписані і нерозірвані договори. За ними скачати гроші можна будь-коли, хай тільки вщухне галас.

У сухому залишку: корупційна фірма часів попередників, отримує прихисток в офісному приміщенні «свободівців», виграє величезний тендер за допомогою людей, які здають їй приміщення, але все це сталось випадково.

Ну, ок. Хто хоче – може вірити. Але тепер про наболіле.

«Наші гроші» були ошелешені, коли виявили, що тендери про «кіотські гроші» на 4 млрд грн. – пройшли таємно. Ми тільки зараз помітили, що у «Віснику державних закупівель» їх нема. Перестали їх там публікувати одразу по тому, як із Закону про закупівлі вивели державні підприємства,  і, либонь, ДП «Держекоінвест» вирішив, що тепер можна плюнути на прозорість і відкритість.

Тільки тут є один нюанс: гроші ці є бюджетними, а тому навіть за тим недосконалим Законом тендери треба було проводити.

При чому ця історія почалась за старої влади і продовжилась за нової.

І останнє. Про все це вже можна було не писати, оскільки міністри від «Свободи» сьогодні пішли у відставку. Однак ми зовсім невпевнені, що новий очільник екологів буде святим. Тому залишимо цю історію про «Інтертехенерго»  як лакмусовий папірець. Дуже цікаво: де вони тепер орендуватимуть приміщення.

Блог від: Олексій Шалайський

P.S. Запис дискусії на «Громадському». Одразу попереджаємо – дивитись людям тільки із сильними нервами