Віртуальне тендерне гніздо на вул. Зоологічна, 4а, квартира 139
25.10.2014   //   1433 Переглядів

«Наші гроші» вже повідомляли, як армія вчергове вирішила закупитись недешевим паливом на півмільярда за неконкурентною процедурою у підозрілого новачка. Щасливий обранець тиловиків Міноборони має цікаві особливості.

По-перше, фірма ТОВ «Інтер Прайс» зареєстрована лише наприкінці березня цього року у квартирі разом із купою інших фірм. Й гугл має досить цікаві сліди походження та початкового призначення фірми: продаж готового бізнесу «під ключ».

Свіжозареєєстроване за адресою Київ, вул. Зоологічна, 4а, кв. 139 ТОВ «Інтер Прайс» було виставлено на продаж за 5 тисяч.

В квартирі №139 цього будинку по вул.Зоологічна, 4а зареєстровані десятки фірм, деякі з яких отримують підряди на сотні мільйонів.

В квартирі №139 цього будинку по вул.Зоологічна, 4а зареєстровані десятки фірм, деякі з яких отримують підряди на сотні мільйонів.

Продавцем виступала таке собі ТОВ «Агенція антикризових рішень», що спеціалізується на реєстраціях, ліквідація підприємств та наданні юридичних адрес.

На сайті «Агенції» його директором значиться Деревецький Юрій Леонідович. Втім, держреєстр вважає керівником «Агенції» та її єдиним власником іншу людину – Логінова Руслана Миколайовича.

Логінов є пенсіонером МВС, монархістом та інвалідом 3 групи, що в липні 2012 року консультувався в центрі зайнятості з питання того, як би йому отримати одноразову допомогу по безробіттю на відкриття адвокатської справи. В серпні 2012 року Логінов таки став житомирським адвокатом.

Юрій Деревецький – директор «Агенції», є співвласником Логінова по ТОВ «Віртуальний офіс», та зареєстрованим директором останньої. Неважко пересвідчитись, що це – фірми-клони з однаковими контактними даними та пропискою у той саме квартирі 139 по вул. Зоологічній, 4а.

Тож, саме від цих антикризово-віртуальних батьків і народився обранець-заправник армії – ТОВ «Інтер Прайс».

Враховуючи, що поточний власник «Інтер Прайсу» Денис Олександрович Борисенко значиться керівником фірми тільки з 29 вересня, очевидним видається те, що фірму у віртуальщиків з квартири 139 таки купили. Спеціально під армійський тендер на півмільярда. До слова, статутний фонд фірми – мільйон гривень – має бути внесений власником до 29 вересня наступного року. А як не сплатить – йому доведеться вирішувати – зменшити розмір статутного капіталу хоч до копійки, або ж ліквідувати фірму. У суворій відповідності до законодавства.

А от як армійські чини пояснюватимуть свій мудрий та аргументований неконкурентний вибір саме цього постачальника – було б вкрай цікаво дізнатись. Так само як і те, хто є кінцевим бенефіціаром й чи є це «дембельським акордом» когось із тиловиків Гелетея, або ж життям по-новому від Полторака – оформлення видачі армійських грошей було розпочато рівно в день призначення останнього міністром оборони.

І ще одна цікава тендерна історія, пов’язана тією ж з дуже місткою квартирою 139.

«Наші гроші» вже писали про улюбленців залізничників та армійців – київську фірму ТОВ «Ві Ай Бі Груп», що належить Олексію Шипуліну та донецьку ТОВ «Фулсет», що належала тому ж Олексію Шипуліну. На відкриті торги ці фірми часто заявлялися парою. Й «конкурували» за підряди на постачання шин, спецодягу та руберойду. Походи на залізницю фірми продовжують, при чому з однаковими помилками у довідках.

Так от: «Ві Ай Бі Груп» Шипуліна прописано саме в тій груповій квартирі 139 по вул. Зоологічній, 4а. А ТОВ «Фулсет», що належало Шипуліну, прописано у Донецьку, в будинку 2Г по вул. Красноуфимській. Де також була зареєстрована Донецька філія ТОВ «Техекс» під керівництвом того ж Олексія Шипуліна.

Зв’язка ТОВ «Ві Ай Бі Груп» та ТОВ «Фулсет» та підозра у їх фіктивності та «ямності» впадала в очі і податківцям (зокрема, у «віртуальному офісі» в квартирі 139 вони ТОВ «Ві Ай Бі Груп» не знайшли та отримали пояснення «від директора суб’єкта господарювання, який повідомив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства»), проте суди завжди були дуже прихильними до цих двох фірм, й жодних правових наслідків для них закиди податківців не мали. До слова, попри десятки фірм у квартирі 139, податкова не вмістила її в перелік адрес масової реєстрації.

Нещодавно ж ТОВ «Ві Ай Бі Груп» із ТОВ «Фулсет» «позмагалися» за тюремний підряд на постачання до українських в’язниць та колоній більше ніж 660 тон овочів. Тюремники 22 вересня акцептували пропозицію ТОВ «Ві Ай Бі Груп», третій учасник – львівське ТОВ «Меркуріо» з найдорожчою пропозицією – оскаржило результати закупівлі до АМКУ. Рішення за скаргою має бути винесено 29 жовтня.

Що цікаво – комерційним директором ТОВ «Ві Ай Бі Груп» у тюремному протоколі розкриття пропозицій значиться Добровольський А.Б. Людина з ідентичними ПІБ представляла на тендерах в якості менеджера ТОВ «Ковчег Плюс» – ще одного зареєстрованого в Києві залізничного переможця – шинника.

Тож поки все виглядає так, що моркву – цибулю – буряк для в’язнів постачатиме улюблена залізнична фірма–шиноторговець, зареєстрована у віртуальному офісі, директор якої є непричетним до фінансово-господарської діяльності підприємства і яку дуже люблять наші судді. Ось така смішна історія.

Блог від: Володимир Лютий