Російський віце-прем’єр вже планує переселення суднобудівельників Миколаєва на Далекий Схід Росії
До 2025 року в суднобудівну галузь Далекого сходу Росії необхідно буде залучити до 10 тис фахівців. Про це розповів віце-прем’єр уряду РФ Дмитро Рогозін, який відвідав споруджувану суднобудівну верф «Зірка» в приморському місті Великий Камінь.
«Зарплата у цих робочих буде висока. Ми розраховуємо, що сюди будуть приїжджати з інших регіонів країни, з європейської частини Росії. Думаю, що якась частина фахівців приїде з Криму, де добре розвинене суднобудування. Досить великий приплив робітників можна буде очікувати з урахуванням ситуації на Україні з Миколаївської області, де величезні верфі, які простоюють, а нам ці люди потрібні», – прокоментував нестачу фахівців у галузі кораблебудування Дмитро Рогозін.
Головний редактор «Морского бюллетеня» Михайло Войтенко, який спеціалізується на питаннях морського транспорту, висловив здивування заявою Рогозіна.
«Рогозін знає, що Миколаїв скоро теж буде нашим, і що в зв’язку з цим роботи у тамтешніх суднобудівників теж не буде?.. Звідки у тов. Рогозіна така впевненість, що роботи у миколаївських суднобудівників не буде? Він ознайомився з планами бомбардування миколаївських верфей ескадрильями бомбардувальників добровольців-ополченців? Або є якісь інші плани?», – запитує Войтенко.
Також експерт висловив сумнів у справжності планів щодо приманювання робітників високою платнею.
«Питається, що заважало нашим дорогим керівникам реалізувати ці казки 5 років тому? Що заважало заманити кримських і миколаївських суднобудівників високими зарплатами і житлом раніше? Та мало адже планів «Зірки», були, пам’ятається, і спеціальні програми з переселення співвітчизників. Чого ж вони не хлинули? І чому раптом кримський суднобудівник вирішиться настільки радикально поміняти місце проживання саме тепер? Або його поженуть в Примор’я рознарядкою?», – відмічає Войтенко і резюмує: «Прогноз по проекту «Зірка» – піде у небуття, як і всі попередні, і нічого грандіозного на верфі як не будувалося, так і не будуватиметься. Кожен новий день приносить із просторів Батьківщини новий важкий марення. Безпросвітний, безнадійний, нічим не виліковуються. Коли ж ця пухлина лопне, нарешті? Коли вже агонія?»