Росіяни вперше з кризи 2008 року почали жити в борг через проблеми в економіці
24.07.2014   //  

Росіяни, які традиційно були донорами банківської системи, цього року перетворилися на чистих позичальників. У першому півріччі вони зайняли на 590 млрд рублів більше, ніж поклали на банківські рахунки. Про це заявив голова правління ВТБ24 Михайло Задорнов, повідомляє Newsru.

Росіяни цього року перетворилися на чистих позичальників. У першому півріччі вони зайняли на 590 млрд рублів більше, ніж поклали на банківські рахунки. Поки сума всіх депозитів перевищує суму всіх виданих кредитів, але швидко відіграти втрати першого кварталу навряд чи вдасться.

Як розповів Задорнов, особливістю російської банківської системи було те, що росіяни набагато більше тримають грошей у банках, ніж позичають. Тепер ця тенденція змінилася.

«Банківська система вперше переживає чистий відтік, такого не було з кризи 2008 року. Люди відреагували на несподівану девальвацію і частково конвертували депозити і зняли з рахунків валюту Або частково в лютому – березні витратилися на придбання автомобілів, житла або якихось речових цінностей» , – каже Задорнов.

У квітні – червні знову почалося зростання депозитів, але воно не змогло компенсувати відтік вкладів у першому кварталі, повідомив глава банку ВТБ24.

Фінансовий омбудсмен Павло Медведєв згоден: «Такого ніколи раніше не було. Поки баланс тримається на користь кредиторів банків. Депозити в сумі становлять близько 19 трлн рублів, кредити – близько 11 трлн. Але динаміка змінилася – швидше наростають кредити. Це означає, що падіння доходів, яке вже видно в статистиці, починає керувати поведінкою громадян, їм уже не з чого робити накопичення».

Поки ж банки енергійно залучають вклади населення. Корпоративному банківському сектору складно займати на зовнішньому ринку, і саме вклади фізосіб можуть стати буфером від шоків, можливих в умовах геополітичної напруженості.

В умовах девальвації національної валюти населення воліє не позичати власні кошти, а займати у банків рублі і витрачати їх на купівлю машин, одягу. У найближчі місяці ймовірно збільшення прострочень платежів за взятими раніше кредитами з боку населення і фірм, вважає аналітик компанії EXNESS Сергій Кочергін.

Населення приносить у банки все менше грошей і все менш активно бере кредити, обмежує споживання, проїдаючи при цьому накопичення, випливає з даних Центробанку і Росстату, які наводять «Ведомости».

При цьому все більша частка виданих населенню кредитів йде на погашення боргів, випливає з даних ЦБ. 84% отриманих коштів пішло на погашення боргу, а якщо без урахування іпотеки – то 92%.

За п’ять місяців минулого року співвідношення становило відповідно 76 і 78%. У Москві, де видається близько 15% всіх споживчих кредитів, цей показник виявився і зовсім негативним.

Люди пояснюють неплатежі «тимчасовими фінансовими труднощами», і це не відмовка, розповідає старший віце-президент колекторського агентства «Національна служба стягнення» Сергій Шпетер. Частка неплатників, які обіцяли зробити платіж за кредитом і виконали обіцянку, за останні дев’ять місяців знизилася з 45,8 до 34,7%, т. е. якщо раніше платив майже кожен другий, то зараз – кожен третій з обіцяли.

Про те, що позичальники стали допускати першу прострочення платежу по кредиту в два рази раніше, ніж це було півтора роки тому, пише і РБК. Причину цього експерти бачать в недостатній зростанні ВВП та заробітної плати і попереджають, що введення нових санкцій проти Росії може ще погіршити ситуацію.

Якщо на початку 2013 року громадяни вперше переставали платити по кредиту в середньому через вісім з половиною місяців, то до середини 2014 цей термін скоротився до чотирьох з половиною місяців.

Крім того, експерти зафіксували зростання числа прострочених боргів на одного позичальника. Більше половини мають по два кредити і більше. За півтора року кількість кредитів у одного позичальника виросло в середньому на один-два кредити. Сьогодні середня кількість кредитів, що припадають на одного боржника, – два-три.

За даними «Національної служби стягнення», частка боржників, що мають більше одного простроченого кредиту, зросла з 6% на початок 2013 року до 13% на 1 квітня 2014 року.

На думку генерального директора колекторського агентства «Руссколлектор» Дмитра Захарова, причина зниження платоспроможності населення в зростанні вартості послуг і продуктів першої необхідності на тлі стагнації заробітної плати і відсутності поліпшень в економіці.

Поки не ясно, що з закредитованістю і платоспроможністю громадян буде відбуватися надалі, резюмує дискусію в ЗМІ сайт «Заголовки». Все залежить від того, якими будуть темпи економічного зростання, якими будуть санкції. Швидше за все, послідує стагнація, коли доходи населення не будуть падати, але й не зростатимуть, вважають експерти.