Поштовий експрес Арбузових
Директор “Укрпошти” Костянтин Кривенко (праворуч) з донецьких часів робив карєру разом с Сергієм Арбузовим (ліворуч).
«Укрпошта» радника Арбузова для виконання концепції, народженої Нацбанком Арбузова, абсолютно законно купила за 21 мільйон апарати у фірми Арбузової, позичивши гроші у банка Арбузової.
Можливо це не дуже правильно, але статтю ми почнемо з довгої біографічної довідки на донеччанина Костянтина Кривенка, який півроку тому очолив «Укрпошту». Це необхідно для кращого розуміння алхімії процесів, які почали відбуватись у держпідприємстві.
- Донеччанин Кривенко з 90-х років робив кар’єру у банківській системі.
- Працював у донецькій філії «Приватбанку», яку очолювала Валентина Арбузова і де теж проходив практику Сергій Арбузов. За даними «Економічної правди» Кривенко нібито є кумом Сергія Арбузова, однак коментувати це відмовляється.
- У 2000-х займав керівні посади у банках «Національний стандарт», «Європейський» та «Володимирський». (Ці банки у 2009 році почали ліквідовувати після звинувачень у крадіжці сотень мільйонів. Причетні до цих справ банкіри Олександр Шепелєв та Павло Борулько втекли до Угорщини та Білорусі відповідно, де були арештовані. Однак Україні їх так і не видали.)
- Після інавгурації Віктора Януковича у 2010 році став радником Сергія Арбузова, якого тоді призначили головою наглядової ради «Укрексімбанку» і ввели до Нацбанку.
- Згодом ввійшов до складу Національної комісії по цінним паперам та фондовому ринку.
- У червні 2013 року Кривенка призначили гендиректором «Укрпошти», і вже за кілька днів разом з Арбузовим вони влаштували промоакцію – представили журналістам марку, випущену «Укрпоштою» до 1025-річчя хрещення Київської Русі (на фото).
Напередодні призначення Кривенка до «Укрпошти» підконтрольна Арбузову газета «Капітал» прогнозувала, що з новим керівником «фінансовий бізнес компанії має бути посилено». І взагалі – не виключено, що на базі «Укрпошти» створять поштовий банк.
Арбузов і Кривенко представляють один з їхніх проектів – випуск марки.
Не знаємо, що там буде із трансформацією поштарів у банкіри і чи залишиться цей банк у власності держави. Але вже маємо наочний доказ заробітку структур Арбузових в «Укрпошті».
Наприкінці минулого року поштарі оголосили тендери на придбання реєстраторів розрахункових операцій з модемами передачі даних приблизно на 30 мільйонів гривень.
Нагадаємо, ідея забезпечити всі касові апарати України модемами, що передавали б дані про пробиті чеки до єдиного центру, належить Нацбанку часів Сергія Арбузова та Міністерству доходів, очолюваному товаришем Арбузова Олександром Клименком. Всі торговці мали оновити свої касові апарати і ще й платити у подальшому визначеним компаніям за їх сервіс (докладніше про цю схему).
З огляду на вищевикладений зв’язок Кривенка і Арбузових не дивно, що «Укрпошта» кинулась у вир оновлення та покращення.
27 грудня за результатами тендеру «Укрпошта» уклала угоду з ТОВ «Інфотакс плюс» на постачання 3 084 реєстраторів з модемами на 21,24 млн грн.
Розкриття пропозицій 12 грудня відбувалось дуже загадково. На тендер прийшли три фірми, при цьому заявка «Інфотакс плюс» була найдорожчою – 21,50 млн грн. Однак тендерний комітет «Укрпошти» виявив не дуже притаманну державним структурам оперативність та гнучкість.
По-перше, відкривши усі пропозиції, поштарі виявили не тільки те, що пропозиція «Інфотаксу» є найдорожчою. Тендерний комітет також виявив, що «Інфотакс» допустив арифметичну помилку при написанні своєї заявки, неправильно помноживши ціну своїх апаратів на їх кількість.
По-друге, поштарі миттєво відправили фірмі запит чи не проти бізнесмени проти виправлення їхньої помилки і відразу ж отримали дозвіл. Це виправлення «арифметичної помилки» призвело до того, що ціна пропозиції «Інфотаксу» стала вже найдешевшою.
По-третє. «Укрпошта» у той же день 12 грудня акцептувала пропозицію «Інфотаксу» і у той же день розмістила дані про акцепт у «Віснику державних закупівель».
Якби ми не знали, кому належить цей «Інфотакс плюс», то ми б і далі дивувались неймовірній оперативності поштарів. Однак сталось так, що знаємо, і сподіваємось, що викладеної вище інформації про кар’єру директора «Укрпошти» Кривенка достатньо, щоб не дивувались і читачі.
ТОВ «Інфотакс плюс» зі статутним капіталом 2,7 млн грн. засновано у 2011 році Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» (АППУ). Очільником асоціації є Валентина Арбузова. Директор «Інфотаксу» Вікторія Ільченко разом з Арбузовою входить до ради АППУ.
І це не всі поблажливості, які «Укрпошта» подарувала «Інфотаксу».
Фірма продала поштарям реєстратори «Екселліо FP – 2000», які на момент акцепту її пропозиції ще не були навіть внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Хоча «Укрпошта» поставила таку вимогу у конкурсній документації. І відсутність апарату у цьому реєстрі мала б стати підставою для відхилення заявки «Інфотаксу».
Це справді слизька ситуація, і Мінекономрозвитку поставило цей тендер на моніторинг «з метою запобігання встановленню фактів неефективного та нераціонального використання державних коштів».
Однак заявку «Інфотаксу» так і не відхилили. Справа в тім, що «Укрпошта» вже після оголошення тендерних умов вирішила їх змінити, дозволивши внесення апарату до Держреєстру «на момент підписання договору поставки з переможцем відкритих торгів».
І треба ж такому статись, що фірма Арбузової якраз до нового дедлайну встигла внести свій апарат до держреєстру, який контролює Міністерство оходів (про стосунки Арбузова і Клименка ми теж згадували на початку статті). При встигла тютілька в тютільку. Саме у день укладення угоди з «Інфотаксом» Міндоходів затвердило нову версію реєстру, у якому апарати «Екселліо FP – 2000» вже з’явились.
Відтак «Наші Гроші» отримали коментар тендерного відділу «Укрпошти» з цього приводу: «Ніяких порушень при підписанні договору з ТОВ «Інфотакс плюс» не було».
З цим важко не погодитись. Жодних порушень де-юре і справді не видно. Оскільки де-факто перемозі фірми Арбузової сприяла величезна купа факторів. (Можливо саме тому Мінеко так і не оприлюднило свій висновок, що можна розцінювати як мовчазну згоду).
Ця історія буде неповною, якщо не згадати про джерело грошей на «технічний розвиток» поштарів. Це формулювання ми взяли з тендерної документації на отримання «Укрпоштою» двох кредитів на загальну суму $22,89 млн або 186,60 мільйонів на наші гроші. Ці кредити 30 грудня держпідприємству надав «Всеукраїнський банк розвитку» Олександра Януковича, правління якого очолює Валентина Арбузова. За обслуговування цих кредитів «Укрпошта» заплатить 40,36 млн грн.
Тобто «Укрпошта» радника Арбузова позичила у банку Арбузової гроші під процент, щоб купити у фірми Арбузової апарати на виконання концепції, народженої Нацбанком Арбузова.
Звісно, ми не стверджуємо, що поштарі спустять гроші тільки «Інфотаксу». Бо в останні тижні у «Укрпошти» з’явились і інші підрядники, яких ми не можемо просто так пов’язувати з сімейством Арбузових.
Наприклад, ще 3 тисячі реєстраторів та півтори тисячі сканерів штрихкодів на загальну суму 14,24 млн грн. «Укрпошта» у грудні купила у ТОВ «Систем Груп Україна». Ця фірма на вищезгаданому тендері була єдиним допущеним до участі конкурентом «Інфотаксу», що вказує на її «системність». Однак формально вона взагалі має досить віддалений стосунок до України, оскільки її засновником є компанія «Систем груп інтернешнл лімітед» з Лондона, яка в свою чергу йде на Беліз – засновником лондонської фірми є офшор «IFC investment ltd».
Ще один чудовий підряд вартістю 64,54 млн грн. на впровадження модулів Єдиної централізованої інтегрованої платформи «Укрпошти» на основі SAP отримало ТОВ «Міжнародний центр економічного розвитку» («МЦКР»). Цю фірму зі статутним капіталом 1,5 тис грн. у місті Хмельницькому заснував такий собі Олексій Львович Панін. Нам не вдалось знайти у відкритих джерелах даних ні про фірму, ні про бізнесмена, яким «Укрпошта» віддала 65 мільйонів.
Усі вказані у статті фірми виграли перші у своїй історії підряди «Укрпошти». Однак до президентських виборів ще рік, і Арбузову з Кривенком у цей час ніяка відставка не загрожує. Та й взагалі нічого не загрожує. А далі – час покаже.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»