Хмарний бізнес під іменем Януковича
Нарешті стало зрозуміло, яки любі друзі Януковича почнуть відбивати свої капіталовкладення у вертолітний майданчик для президента. «Укрпошта» заплатить 8 мільйонів за доступ до своєї «хмари» на серверах «Паркового».
У квітні «Укрпошта» вирішила зекономити трохи грошей. І одразу потратила на мільйон доларів. Бо так вже заведено в українських держструктур: як тільки починаєш економити, одразу гроші кудись і щезають.
Цей раз відрізнявся від попередніх тим, що фінансову операцію провели по-модному: закупили хмарний сервіс. У двох словах, що воно таке. Хмарний сервіс – це розпорошення по різних серверах баз даних замовника. Відтак кожен сервер починає використовуватись на повну потужність, оскільки тепер він вщерть забитий інформацією від різних підприємств, а це здешевлює ціну для кожного замовника.
Апологети нововведення стверджують, що перейшовши із традиційного «один клієнт-один сервер» на хмарні обчислення, замовник може зекономити до 50% коштів.
Тільки так видається, що «Укрпошту» омине ця щаслива участь. Дуже вже творчо вона підійшла до тендеру.
Вибір свого
Кого мріє побачити «Укрпошта» в якості постачальника, можна було зафіксувати, тільки-но прочитавши оголошення. Вистачило однієї вимоги: рівня надійності Tier 3. Людською мовою це означає, що Data-центр переможця мусив мати резервну систему, яка дозволяє надавати послуги навіть під час аварії. Милий нюанс полягає в тому, що в Україні є кілька структур, які відповідають вимогам Tier 3, але офіційний сертифікат є лише в дата центру «Парковий». Та й те – отримав він її впритул до тендеру.
Згодом якісь розумні люди порадили «Укрпошті» прибрати цю вимогу, і та це зробила вже після оголошення тендеру. У роз’ясненні до технічного завдання держпідприємство так і повідомило: «Особливих вимог щодо підтвердження відповідності інфраструктури Центру обробки даних [рівню Tier 3] Замовник не висуває» (див. порівняння технічних вимог). Бо тоді б довелось відміняти тендер взагалі: жоден інший учасник тендеру не подав би такого папірця.
Але не Tier-ом єдиним. Вимоги до хмарного сервісу були настільки туманними, що це загнало в глухий кут потенційного учасника – інше державне підприємство – «Українські спеціальні системи», яке в системі СБУ займається послугами конфіденційного зв’язку. Спецзвязківці ще у травні вирішили розібратись з конкурсним завданням, щоб виявити можливі помилки. І подали скаргу у Антимонопольний комітет з вимогою призупинити тендер на період вивчення документів та отримання необхідних роз’яснень «Укрпошти». Спецслужба подала свою скаргу 18 травня. А вже 22 травня, вочевидь,отримала настільки детальні роз’яснення, що власноруч відкликала свою скаргу, і на тендер заявку навіть не подавала.
Вид з Дніпра на дата-центр “Парковий”. Верховна Рада – справа на горі (не ввійшла в кадр).
6 вересня епопея закінчилась. «Укрпошта» уклала угоду з фірмою «Анте Медіам» на послуги доступу до «приватної хмари» вартістю 7,95 млн грн. до кінця 2013 року, але не менше півроку (тендер починали весною як раз на піврічний термін послуг, але через всілякі зволікання його завершили пізніше).
Якщо простою мовою, то «Укрпошта» розмістить свої віртуальні сервіси на серверах цієї фірми і буде щороку платити зо два мільйони доларів за доступ.
Про переможця можна багато не розповідати. Про нього чув мало не кожен українець.
Мова йде про потужний дата-центр «Парковий», створений у будівлі на Парковій алеї поряд з Верховною Радою. На її даху знаходиться вертолітний майданчик, який планували для Віктора Януковича. Цю споруду почала зводити у 2011 році фірма «Амадеус ко», яка є основним власником фірми «Анте Медіам».
Засновника «Амадеуса» достеменно не виявити. Нагадаємо, власники цієї фірми використовували ті самі закордонні прокладки, що й продавці «вишки Бойка». Бо «Амадеус» був заснований британською компанією «Fineroad business LLP», а та – белізькими офшорами «Ireland & Overseas Acquisitions» і «Milltown Corporate Services». Ці ж офшорки заснували і фірму «Highway Investment Processing», яка у 2011 році продала «Чорноморнафтогазу» першу бурову установку.
Однак, після того, як цей ланцюжок потрапив у пресу, «Fineroad business LLP» втік у Сейшели, і про теперішнього власника можна лише гадати. Хоча вектор пошуків зрозумілий – влада так довго розповідала, що на Парковій дорозі буде приватний вертолітний майданчик для президента України, що навряд чи можна знайти українця, який не здогадується, якому угрупуванню цей шматок землі належить.
Єдиним конкурентом для вінценосного дата-центру стала ще одна знакова структура –
«Ді Сі Інжиніринг», яке пропонувало послуги дорожче всього на 30 тис грн. або 0,4%.
«Ді Сі Інжиніринг» зареєстровано на Людмилу Якименко, керівника наглядової ради ПАТ «Кримський содовий завод» з групи Дмитра Фірташа. І ця фірма за останній рік отримала 205 млн грн. на постачання програмного забезпечення для «Укртрансгазу», очолюваного ще одним пташеням гнізда Фірташа – Сергієм Вінокуровим.
Ми за ціною не постоїмо
Вирахувати справжню ціну для хмарного сервісу нелегко. Особливо, ґрунтуючись на тендерному оголошені, у якому не вказано навіть кількості споживачів віртуальної хмари. Однак зрозуміти масштаб все ж можна. «Парковий» – за оцінками фахівців – зараз є найбільшим Цетром обробки даних в Україні. Оскільки працює він лише з початку літа, то оцінити його фінансові успіхи неможливо. Зате можна використати цифри попереднього лідера – компанії De Novo, яка чомусь на тендер не подалась.
Створення data-центру цієї структури, за різними оцінками, обійшлась в $25-30 млн. Однак лише 3% потужності є задіяні під хмарні сервіси. Спеціалізовані видання пишуть також про те, що протягом останнього року De Novo інвестувало в хмару близько мільйона доларів. Тобто і перша і друга цифри сходяться.
На цьому фоні мільйон доларів доходу «Паркового» лише за півроку і від однієї лише структури можна розцінювати як грандіозний фінансовий успіх. До того ж, так виглядає, що це лише початок. На презентації «вертольотного дата-центру» наприкінці минулого року деякі учасники ринку натякали, що нову структуру створили спеціально для обслуговування державних структур. І після низки прозорих тендерів усі чиновники-любителі хмар будуть змушені реалізовувати свою любов до новацій саме на Парковій дорозі.
Те, що в інших українських провайдерів незадіяно близько 30% потужностей під подібні сервіси – нікого не має обходити. Це – ринок. Український ринок.
Хоча, зрештою, хмарні сервіси – це знахідка для чиновників будь-якої країни. Бо якщо тендерну ціну вугілля чи картоплі з ринковою порівняти може будь-хто, то з віртуальними сервісами є проблеми.
Цього року, скажімо, скандальна ситуація сталась із ЦРУ. Та, користуючись своїм секретним становищем, провела тендер з обмеженою участю на закупівлю чотирирічного хмарного сервісу. Запросили IBM і Amazon. Перемогла остання. З ціною в 148 мільйонів доларів. Після чого IBM повідомила, що ту ж роботу вона могла би зробити за 93 мільйони і подала скаргу в Рахункову палату. Остання, розглянувши аргументи всіх трьох сторін – тендер відмінила.
Так що в принципі українське чиновництво розвивається у світовому тренді. Правда, у них на відміну від нас паралельно ще розвивається правоохоронна система.
Відтак варто, певно, в Україні назвати «хмарний сервіс» якось по-іншому. Наприклад: «туманний». Так воно буде доступніше для світу. Та й нам всім це буде ближче і зрозуміліше.
Юрій Ніколов, Олексій Шалайський, «Наші Гроші»