Як мер Донецька повстав проти видавців Януковича
Мер провів кілька гучних прес-конференцій, де пообіцяв захист «простих донеччан». Але йому ніхто не підказав, що на іншому боці барикади люди, які заплатили 16 мільйонів особисто Януковичу.
У березні цього року мер Донецька Олександр Лук’янченко привселюдно повстав проти друзів Віктора Януковича.
«Я сподіваюся, ми знайдемо, хто це зробив, і з депутатами буду радитися на сесії, щоб ми провчили його раз і назавжди»,- пообіцяв очільник міста.
Напевно, в час свого гнівного спічу мер ще знав, на кого «кришить батон». Усе, однак, для мера закінчиться щасливо. Усі наступні кроки місцевої виконавчої влади свідчать про те, що нижні клерки хоч і з запізненням, але все-таки доповіли по вертикалі, «хто це зробив». Так що піару перед «знедоленими виборцями» більше не буде. Хоча він і був гучно обіцяний.
Незручності для мера розпочалися з того, що Донецьк спіткала незвична подія: шумний виступ мешканців проти забудови зеленої зони. 22 березня активісти мікрорайону «Текстильник» поскаржилися владі на те, що 18-20 березня був знищений сквер біля їхніх багатоповерхівок – вирубали близько 80 сорокарічних дубів. У результаті – «у всьому мікрорайоні не залишилося жодної організованої культурної зеленої зони відпочинку». Активісти не обмежилися листами владі – паралельно вони звернулися до ЗМІ, зокрема, подзвонили у прямий ефір телепередачі «Питання владі» телеканалу «Донбас».
Уже 26 березня міський голова Донецька Олександр Лук’янченко заявив, що влада показово покарає фірму-забудовника. Правда, за даними мера, вирубано було всього вісім дубів. Можливо, мер вже тоді щось знав. І назвав таку кількість дерев, яку забудовник мав право вирубати. Адже згодом виявилось, що фірма таки мала ордер на знищення зелені. Правда, лише 11 дерев-сухостоїв. Після вирубки «сушняку» сквер отримав відчутні прогалини.
На думку мера Донецька, цю прогалину у сквері раніше заповнювали аж вісім дубів. Фото ostro.org
У кожному випадку міський голова пообіцяв закріпити за ділянкою статус зеленої зони, посадити нові дерева, і «щоб на цій території ніколи нічого не з’явилося».
Уже наступного дня міськрада розірвала договір оренди ділянки площею 0,51 га, який у 2009 році вона ж уклала із ТОВ «Альфа Строй Индастри». Цю землю (перехрестя Петровського-Стасової) фірма отримала для будівництва торгово-адміністративного комплексу.
На заклик трудящих, до речі, відгукнувся ще один відомий представник місцевої еліти – народний депутат Микола Левченко. За зверненням колишнього секретаря Донецької міськради Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю встановила, що «на час перевірки … на об’єкті тривають роботи з вирубки дерев та зелених насаджень». При цьому інспекція навіть знайшла порушення. Це – відсутність огородження будівельного майданчика та інформаційного стенду.
«Суд взяв до уваги підставні документи»
Уже у червні рішення Донецької міськради за позовом забудовника було скасовано господарським судом Донецької області.
Виявилось, що місцева влада провела дуже дивну екологічну перевірку. Міськрада ухвалила рішення розірвати договір оренди із «Альфа Строй Индастри» на основі акту обстеження ділянки від 26.03.2013, який склали спеціалісти її Управління земельних ресурсів. Разом із тим ця структура не є державним контролюючим органом і не наділена відповідними повноваженнями. Мало того, в акті не була вказані кількість та вид зрубаних дерев і не зазначено час, коли вони були знесені. Окрім того акт був складений за відсутності представника фірми.
Дізнавшись про програш в суді першої інстанції, активісти забили тривогу. За їхніми словами, саме їхня бурхлива діяльність змусила міськрадівських юристів подати апеляцію (встигли в останній день).
Мер Лук’янченко знову блискавично відреагував. Хоча цього разу – вже не так переконливо. Він пояснив програш тим, що суд прийняв до уваги якісь «підставні документи», які надала фірма.
«На жаль, рішення сесії суд до уваги не взяв, а взяв до уваги підставні документи, які були представлені зацікавленою стороною. Ви знаєте, що на сьогоднішній день Феміда не завжди бере ті аргументи, які там наводилися», – заявив Лук’янченко. Зауважимо, що в матеріалах судової справи не міститься жодних згадок про якісь «підставні» документи.
При цьому риторика міського голови залишалася «пронародною». Він пообіцяв «сам підключитися і взяти під контроль це питання» і також заявив, що «гай буде відновлений однозначно», і це відновлення почнеться вже з осені цього року.
Тільки от 20 серпня Донецький апеляційний госпсуд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
До апеляційного суду міськрада додала акт позапланової перевірки Державної екологічної інспекції у Донецькій області. Тільки суд результати цієї перевірки до уваги не взяв, оскільки вона була проведена 02.08.2013, а оренду розірвали ще в березні.
Зауважимо, що активісти «Текстильника» скаржилися міському голові Донецька на бездіяльність його підлеглих. У рішенні міськради було чітко прописано, що чиновники повинні були підписати із фірмою договір про розірвання договору оренди. А в разі відмови – подати до суду. У результаті ж першою позов до суду подала «Альфа Строй Индастри», а чиновники до кінця квітня розповідали активістам, що «договір розірваний».
Від впливового велосипедиста до видавців книг Януковича
Можливо, Олександр Лук’янченко сміливо захищав ввірений йому народ, користуючись застарілими даними про засновників.
Річ у тому, що у 2007 році ними були Олена та Ігор Поберій, відомі у Донецьку забудовники. Правда, відомі по-різному. Скажімо, влітку 2010 року помічник тодішнього нардепа Павла Мовчана Марія Олійник заявила про погрози з боку Поберія. І про те, що ці погрози були пов’язані із незаконним будівництвом на території студмістечка Донецького національного університету, яке проводила фірма «Альфа-Спорт» того ж Поберія.
Хоча є у його біографії і світліші плями. Скажімо, віце-президентство у Федерації велосипедного спорту Донецької області, чи співзасновництво ГО «Спілка будівельників Донбасу» разом із Віктором Вакуленком. Людина з таким же ПІБ є заступником начальника Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради.
Так от Поберії залишались власниками «Альфа Строй Индастри» аж до початку 2013-го. І нічого на виділеній їм ділянці не коїлось, і ніхто ніяких дерев не зрізав.
Уся активність розпочалась лише після того, як в структурі власності забудовника з’явились інші люди: Володимир Нестеренко, Геннадій Устіменко, Андрій Голядкін і Сергій Сівцов.
Нестеренко і Устіменко – це вже, безперечно, інший рівень. Про них, бодай мигцем, чула вся Україна. Саме вони є засновниками ТОВ «Друкарня «Новий світ», яке у 2011 році за 16,4 млн грн. купило права на видання творів президента Віктора Януковича. А президент вніс ці гроші у свою декларацію про доходи.
Виплативши такий неймовірний гонорар, у «друкарні» раптово з’явились гроші на будівництво дорогої нерухомості. Та й взагалі, як то кажуть, хлопцям «карта пішла». Ціла міськрада зробила стільки неоковирних кроків, що суди у повній відповідності до законодавства стали на бік любителів красного письменництва.
Добре, що хоч мер не постраждав. Вчасно згадав, що це лише в високій літературі – «знання породжує печалі». У нашій дійсності – печаль з’являється від браку інформації.
Ірина Шарпінська, «Наші гроші»