Суддівська малина

22.08.2013   //  

Судді отримають новий офіс у центрі Києва за 1,5 мільярди гривень. Хіт-парад столичних судів (фото).

Днями стане відомо, кому ж перепаде жирний підряд на будівництво комплексу будівель на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів. Саме тут мають звести нове приміщення для Вищого господарського та Вищого адміністративного судів очікуваною вартістю 1,46 млрд грн. Можна очікувати, що перемога дістанеться компанії з групи «Приват», яка раніше отримала 20 млн грн. на розробку проекту. Однак до цього повернемось після розкриття тендерних пропозицій, наміченого на 22 серпня, дані про обраного підрядника мають опублікувати наступного тижня.

Зараз мова за сам принцип: «Кому в Україні жити добре?»

Нагадаємо, в урядових кишенях вітер свище. Казначейство постійно влізає в кишені місцевих органів влади, щоб оплатити державні видатки. Навіть мер Донецька жаліється, що не може придбати лампочки для світлофорів через сваволю центральної влади. Щоб добудувати справді потрібний Україні корпус у «Охматдиті» придумують спеціальний податок на пиво та цигарки.

Однак у влади не виникає жодних проблем та докорів сумління, коли мова заходить за власний комфорт ціною півтора мільярди.

За ці гроші можна було би побудувати сотню дитсадків-ясел на 280 місць кожен. До речі, у Чернігові такий садок-ясла досі не побудований через відсутність фінансування. Або можна було б побудувати 17 сучасних шкіл з критим та відкритим спорткомплексами з футбольним полем, тенісними кортами, біговими доріжками та ігровими майданчиками для молодших класів. Таку школу, приміром, за 85,30 млн грн. побудують у Севастополі. Ще для порівняння: уряд планує продати «Донбасенерго», яке забезпечує електроенергією Схід України, за жалюгідні 640 мільйонів гривень.

Новий офіс для суддів у Печерському районі буде великим. Кожному з суддів дадуть кабінет площею не менше 18 м2. Подивіться на вітальню у власній квартирі і подумайте, чи хотіли б ви мати такі робочі умови. А мова йде про 185 працівників з двох вищих судів, при тому що загалом в Україні нараховується близько 8 тисяч суддів.

Шість корпусів висотою від 1 до 14 поверхів з підземним паркінгом на 559 автівок матимуть 106 тис квадратних метрів загальної площі. Якщо поділити очікувану вартість будівництва на цю площу отримаємо майже $2 тис за квадрат. Це більш ніж удвічі дорожче від собівартості житлового будівництва у Києві.

Звісно, що все це щастя не лише для двох сотень суддів ВГСУ та ВАСУ. Загалом у новому офісі будуть трудитись 1,6 тис суддів та їх обслуги. При цьому державі не шкода грошей на кастове підвищення самооцінки суддів. Їдальня матиме два входи та два приміщення – окремо для суддів і для працівників апарату.

У той же час приміщення судів поза межами Києва виглядають досить скромно.

Про непереборну тягу до покращення свідчить і історія земельної ділянки на Печерських пагорбах, яку суддівські отримали під забудову.

Спочатку були донецькі. У 2010 році Вищий госпсуд очолив Віктор Татьков, який до цього очолював Донецький апеляційний госпсуд. Наступного року ВГСУ провів тендер на розширення існуючого офісу на вул. Копиленка. Планувалось витратити 125 млн грн. на будівництво 16-поверхового будинку з паркінгом фактично на місці Печерського базару. Підряд на будівництво у Києві віддали донецькій фірмі «Мегаполіс-Донбуд», що зайвий раз нагадало про принцип «свій до свого по своє».

Однак знищення базару викликало обурення у місцевих мешканців. А вони, з огляду на їхнє місце проживання у самому серці Печерську, звісно не такі прості, як жителі Троєщини чи Борщагівки. Цілий голова КМДА Олександр Попов «став на бік печерян і було знайдено компромісне рішення».

Цим компромісом було знаходження землі в іншому місці. Спочатку суддівським впали в очі 19 гектарів по бульвару Дружби народів, 13-а. Однак у цих гектарів знайшовся власник – відома гімнастка Ірина Дерюгіна, колишня дружина Олега Блохіна. У Ірини Іванівни, яка планувала тут будівництво своєї школи художньої гімнастики, достало сил та зв’язків, аби відбитись від зазіхань.

Відтак суддівське око впало на ділянку площею 5,3 га на перехресті Старонаводницької та Дружби народів. Там теж був інвестор, який навіть заплатив у бюджет Києва $15 мільйонів за цю ділянку. Однак інвестор виявився іноземним, тому Київрада нічтоже сумяшеся забрала у нього землю і віддала українським суддям. І Попову, і депутатам ще жити у цій країні, ще шукати входи та підходи до суддів по своїх справах. Тут не до іміджу та інвестиційного клімату.

Також нагадаємо. У самому Києві повно судів, які потребують бодай мінімального покращення умов. Найбільш відомий приклад – Печерський районний суд, мабуть найвідоміший суд у країні. Журналісти, які висвітлювали процес над Юлією Тимошенко, мають пам’ятати мізерні кімнати та відсутність кондиціонерів.

І саме з Печерським райсудом пов’язана легендарна історія покращення від Януковича. ще на початку 2000-х для суду, чиї офіси розкидані по Хрещатику (там судили Тимошенко) та неподалік від кінотеатру «Зоряний» по вул. Гайцана (на фото справа), вирішили збудувати новий будинок на дев’ять поверхів у хорошому місці – перехрестя вулиць Гайцана і Московської.

Однак у 2007 році, коли Віктору Януковичу вдалось повернутись у Кабмін, у вже зведеного будинку змінилась карма. І вже у 2008 році новобудова була продана. Як тоді подейкували там мав осісти штаб Партії регіонів, однак реальність виявилась ще цинічнішою – там тепер базується «Укрбізнесбанк» Олександра Януковича (на фото внизу справа). А Печерський суд і донині тулиться у своїх халупах. А вищі суди, очолювані донецькими Татьковим та Темкіжевим, отримають новий офіс за півтора мільярди.

Втім, як казав голова КААС Володимир Маслій: «Кожен суддя бажає потрапити до столиці. У цьому немає нічого дивного – звичайне кар’єрне зростання». Ну а якщо вже рости, то, звичайно, у хороших приміщеннях. Як показує огляд приміщень найважливіших судів столиці, влада не шкодує грошей, аби  не лише забезпечити улюблених суддів пристойними умовами праці, а й побалувати їх.

Топ-10 столичних судів (за кількістю суддів)

 1-2. Апеляційний суд міста Києва (103 судді), вул. Солом’янська, 2-А

Голова суду – Антон Чернушенко, уродженець Полтавщини. Працював в одеських судах. Очолює Апеляційний суд Києва з 2003 року. Кілька років тому його син влаштував бійку з охороною нічного клубу в Одесі.

Апеляційний суд міста Києва отримав свою нинішню будівлю у 2003 році. Протягом 2004-2006 років була проведена повна реконструкція будинку, яка обійшлася державному бюджету в суму понад 200 млн грн.

У результаті в суді є тренажерна зала, сауна, басейн, перукарня, кімната психофізіологічного розвантаження, дворівневий паркінг, конференц-зал на 250 місць.

Крім того, на даху нової будівлі з’явився вертолітний майданчик. Також на даху є майданчик з контейнером, до якого у разі пожежі можуть забратися 15-20 людей, яких за допомогою гелікоптеру мають евакуювати з будівлі. Також в приміщенні на випадок загоряння постійно знаходиться 180 тонн води.

Це одна з найвищих адміністративних будівель в Україні, на утримання якого щорічно витрачається понад 10 млн грн.

1-2. Вищий господарський суд України (103 судді), вул. О. Копиленка, 6

Голова – Віктор Татьков, екс-голова Донецького апеляційного госпсуду. Був обраний головою ВГСУ у 2010 році після обрання президентом Віктора Януковича.

ВГСУ знаходиться у сучасній новій будівлі, яка була реконструйована у 2003-2006 роках. Зокрема, до існуючого приміщення була добудована 10-поверхова споруда.

У 2011 році ВГСУ вже під керівництвом Віктора Татькова за 125 млн грн. найняв донецьку фірму для будівництва поруч ще одного адмінбудинку вже на 16 поверхів разом із паркінгом. Під цю забудову відводилось 0,34 га.

Однак вже у січні 2012-го Київрада повернула цю ділянку у власність міста і будівництво було припинено. Причиною цього стало незадоволення мешканців району і суспільний резонанс, оскільки будівлю планували звести на місці ринку. Забравши ділянку на вул. Копиленка, влада натомість віддала ВГСУ ділянку на бульв. Дружби Народів.

ВГСУ під керівництвом Татькова відзначається закупівлею коштовних меблів, телефонів і побутової техніки виключно у донецьких фірм.

3. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (93 судді), вул. Пилипа Орлика, 4а.

Голова – Андрій Солодков, уродженець Харкова. Працював у харківських судах, у першій половині 1990-х – у транспортній прокуратурі.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ був створений указом президента Віктора Януковича у 2010 році. Тоді ж уряд передав новому суду дві будівлі Верховного суду по вул. Пилипа Орлика, 4 і 4а. На будівельні роботи по цим офісам було проведено тендери на 4,5 млн грн.

У червні 2012 року Кабмін передав Вищому спецсуду будівлі № 57, 58 і 59 військового містечка № 127 по вул. Дегтярівській, 28а. Після цього ВССУ провів тендери на проект реконструкції отриманих будівель вартістю 8,7 млн грн. і безпосередньо будівельні роботи на 297 млн грн.

У новому офісі для голови суду буде виділено окремий блок на 4-му поверсі. У будівлі суду також передбачене розміщення тренажерного залу, власної фотостудії і типографії.

Першим головою цього спецсуду був народний депутат від Партії регіонів Леонід Фесенко, а одним із його заступників – брат генпрокурора Микола Пшонка. При Фесенкові Вищий спецсуд купив квартир на майже 28 млн грн. Крім того, у 2012 році для Фесенка за бюджетні кошти орендували два автомобілі з водіями за 769 тис грн.

4. Вищий адміністративний суд України (86 суддів), вул. Московська, 8, корп. 5.

Голова – Ігор Темкіжев, уродженець Донецька. Працював у донецьких та дніпропетровському судах. У 2011 році очолив ВАСУ, який є головним судовим майданчиком для розгляду спорів, пов’язаних з виборами.

ВАСУ знаходиться у колишніх приміщеннях заводу «Арсенал». Перше приміщення заводу площею 1 тис кв м по вул. Московській, 8 ВАСУ отримав у 2005 році. До цього суд орендував це приміщення, а також будівлі військових судів. У 2009-му уряд закріпив за ВАСУ вже понад 7 тис кв м на вул. Московській, 8.

Як пише «Дзеркало тижня. Україна», у середині 2000-х тодішнє керівництво «Арсеналу» довело це велике оборонне підприємство до банкрутства, при цьому практично за безцінь розпродавши основні фонди заводу. Усі спроби повернути цю нерухомість у власність держави через суд виявилися неуспішними. З-посеред різних нових власників у колишніх приміщеннях колись одного з флагманів радянської оборонки розмістилися ВАСУ, а також Київський апеляційний адміністративний суд (див. нижче).

Спроби повернути 10 корпусів заводу відбулася при прем’єрстві Юлії Тимошенко. Вона, зокрема, озвучила, що одним із учасників схеми відчуження держмайна був позаштатний радник колишнього першого віце-прем’єра Миколи Азарова.

ВАСУ за останні 5,5 років провів ремонти на загальну суму 13 млн грн. Крім того, багато державних коштів йде на перевезення працівників суду. Зокрема, у цьому році ВАСУ заплатить 2,28 млн грн. за користування 22 автомобілями з водіями. Ще 360 тис грн. коштує техобслуговування цих автівок. Поза тим, у 2012 році ВАСУ купив 14 квартир за 12,82 млн грн.

5. Господарський суд міста Києва (79 суддів), вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-Б

Голова суду – Валерій Князьков. Працював у Ворошилівському суді Донецька. Його кар’єра різко пішла в гору у 2011 році, коли він був призначений суддею ВГСУ. У березні 2012 року був призначений головою Госпсуду Києва. Саме Князьков у 2009-му  засудив до 8 років автора «Донецької мафії», екс-партнера Бориса Колеснікова по ТРЦ «Білий лебідь» Бориса Пенчука.

Нинішнє приміщення Господарського суду Києва складається з трьох будівель. Протягом 2008-2011 років суд отримав 4,26 млн грн. на капітальний ремонт приміщень. У 2011 році вже при Князькові Госпсуд Києва придбав дві квартири за 1,91 млн грн.

Заступником голови в цьому суді працює дочка покійного прем’єр-міністра Криму Василя Джарти Вікторія Джарти.

6. Київський апеляційний адміністративний суд (73 судді), вул. Московська 8, корп. 30

Голова суду – Володимир Маслій, уродженець Вінничини. Працював у вінницьких та київських судах. Очолює КААС з вересня 2011 року.

У 2008 році Державній судовій адміністрації було передано приміщення площею 7,6 тис. кв м заводу «Арсенал» для розміщення Київського апеляційного адмінсуду. Урочисте відкриття приміщення КААС за цієї адресою відбулося у квітні 2009 року. До цього суд знаходився у Дарницькому районі на вул. Поліській, 3-Б.

7. Київський апеляційний господарський суд (70 суддів), вул. Шолуденка, 1-А, вул. Мельникова, 83-а

Голова суду – Олег Хрипун. Призначений головою КАГС у травні 2013 року. Деякі ЗМІ зазначали, що Хрипун «обслуговує інтереси сім’ї Ківалова».

Суд отримав нову будівлю за адресою вул. Шолуденка, 1 у оренду на десять років відповідно до урядового розпорядження у 2012 році. Будівля належить дочірній компанії НАК «Нафтогаз України» – «Газ України». До цього суд розташовувався за трьома різними адресами.

КАГС має своє власне приміщення по вул. Мельникова, 83-А (вул. Сім’ї Хохлових, 8), однак воно знаходиться в аварійному стані. У 2010 році апеляційний госпсуд за 71 млн грн. найняв корпорацію «Укрреставрація» зробити капітальний ремонт. Для виконання частини першочергових протиаварійних робіт фірмі було перераховано 4,5 млн грн. Згодом перевірка виявила завищення вартості робіт на 1,3 млн грн., які КАГС стягнув з «Укрреставрації» в судовому порядку. А ремонт припинився зовсім.

8. Окружний адміністративний суд міста Києва (45 суддів), вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, вул. Хрещатик, 10

Голова суду – Павло Вовк, уродженець Донецької області. Працював слідчим прокуратури у Києві, помічником-консультантом народного депутата Сергія Ківалова у 2006-2007 роках. У 2007-му став суддею Окружного адмінсуду Києва, а у вересні 2010 року – очолив цей суд.

У 2010 ОАС Києва замовив капітальний ремонт на суму 686 тис грн. А в липні цього року суд провів тендер на  реконструкцію адмінбудівлі площею понад 1 тис кв м по вул. Васильківській 81-а вартістю 2,7 млн грн.

Як відомо, раніше Окружний адмінсуд мали відремонтувати в рамках окремої міської цільової програми, але Київрада відмовилася виділяти на нього кошти, оскільки саме Окружний адмінсуд відібрав у Києва і віддав на розпил селу Коцюбинському чотири тисячі гектарів Біличанського лісу. Через півроку тендер таки провели, просто в обхід столиці, – кошти на реконструкцію дали напряму з держбюджету.

9. Верховний суд України (48 суддів), вул. Пилипа Орлика, 4, 4а, 8

Голова суду – Ярослав Романюк, уродженець Львівської області. Працював у львівській прокуратурі та судах, з 2005 року – у ВСУ. Обраний головою ВСУ у травні цього року. ЗМІ пов’язують Романюка з радником президента Андрієм Портновим.

У 2003 році ВСУ отримав Кловський палац (вул. Пилипа Орлика, 8). До цього тут знаходився Музей історії Києва, який після кількох років поневірянь заселили у скандально відому будівлю по вул. Богдана Хмельницького, 7. Реконструкція Кловського палацу, на яку витратили 134 млн грн. бюджетних коштів, тривала до жовтня 2009 року.

Верховному суду також належать будівлі по вул. Пилипа Орлика, 4 і 4а. Наразі у корпусі 4а знаходиться Вищий спецсуд з розгляду кримінальних і цивільних справ.

10. Конституційний суд України (18 суддів), вул. Жилянська, 14

Голова – В’ячеслав Овчаренко, уродженець міста Єнакієве (Донецька обл.). Працював юристом на виробничому об’єднанні «Орджонікідзевугілля» у той час, коли директором автобази цього підприємства був Віктор Янукович. З 1992 року працював у судах Єнакієвого. Після призначення Овчаренка головою міського суду в Єнакієвому безслідно зникли матеріали справ про засудження Януковича. У 2006-му був призначений суддею КС. У липні 2013 року обраний головою КС.

За останні 5,5 років у приміщенні КС замовив поточні ремонти на загальну суму 887 тис грн.

При замовленні послуг з обслуговування автомобілів КС «засвітив» у своєму гаражі розкішний Mercedes-Benz 550S (5,5 л., 2010 р.в.). Новий такий автомобіль коштує близько 1,3 млн грн.

Ірина Шарпінська, Юрій Ніколов, «Наші Гроші»