МОЗ просить Захарченка, Клименка та Лавриновича не допустити банкрутства фірм, які винні 40 мільйонів за «швидкі»
Міністерство охорони здоров’я звернулось до правоохоронних органів з проханням не допустити умисного банкрутства компаній «Горал» та «Крас», з яких МОЗ намагається стягнути 39,8 млн грн. штрафних санкцій за зрив поставок автомобілів швидкої допомоги по контрактам 2011 року. Про це «Нашим Грошам» повідомили у прес-служби МОЗ.
Для недопущення уникнення недобросовісними постачальниками відповідальності МОЗ звернулось до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства доходів і зборів та Міністерства юстиції з проханням звернути особливу увагу на дотримання процедури ліквідації підприємств та недопущення ліквідації підприємств без урахування кредиторських зобов’язань перед державою в особі МОЗ України.
«Зважаючи на постійне перешкоджання з боку менеджменту зазначених підприємств-постачальників якнайшвидшого та об’єктивного розгляду справ судами та постійне затягування судових процесів, МОЗ України просить також розглянути вірогідність умисного доведення підприємств до банкрутства з метою уникнення відповідальності у вигляді сплати на користь держави штрафних санкцій, що може відповідати складу злочину, передбаченого статтею 219 Кримінального кодексу України «Доведення до банкрутства», – йдеться у повідомленні МОЗ.
Міністерством охорони здоров’я України у 2011 році були проведені торги та укладені договори на закупівлю автомобілів швидкої медичної допомоги, а саме: автомобілів швидкої медичної допомоги Peugeot Boxer, тип В) виробництва Фірми «Крас» у кількості 216 од. на суму 140,4 млн. грн., а також автомобілі швидкої медичної допомоги на базі Ford Transit (реанімобіль тип С) виробництва Hitas Ortopedi Ilkyardim ve Saglik Urunleri Turizm Tekstil Insaat San. Ve Tic. Ltd. Sti., Туреччина у кількості 70 од. на суму 59,5 млн. грн.
У 2012 році усі закуплені автомобілі швидкої медичної було отримано від постачальників та поставлено до регіонів України. При цьому, постачальниками було порушено строки поставки автомобілів, передбачені умовами укладених договорів.
Відповідно до умов договорів, у зв’язку з порушенням строків поставки автомобілів швидкої медичної допомоги, ТОВ «Фірма «Крас» нараховано штрафні санкції у сумі 27,4 млн. грн., ТОВ «Горал» – у сумі 12,4 млн. грн. Обома підприємствами претензії не визнано та не сплачено.
У результаті суди прийняли рішення на користь МОЗ у справі проти «Фірми «Крас», а по справі проти «Горалу» ще не завершено судову експертизу.
Ще до кінця суду компанія «Горал» почала процедуру самоліквідації. Про це було повідомлено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
«Відповідачами в процесі розгляду судових справ змінено державну реєстрацію підприємств – ТОВ «Горал» – з міста Києва на Київську область, Фірмою «Крас» у формі ТОВ – з міста Києва на місто Львів, та подано державному реєстратору документи щодо припинення юридичних осіб», – повідомили у МОЗ.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб даних про ліквідацію «Красу» наразі немає.
Засновником ТОВ «Горал» є Ірина Савоста. Вона також відома як директор «Дитячого благодійного фонду. Україна» Германа Фісталя – сина відомого лікаря Еміля Фісталя, керівника Донецького опікового центру, якого пов’язують дружні стосунки з головою комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтєєвою (Партія регіонів).
Засновниками фірми «Крас» у формі ТОВ є Федір Саворовський та його син Віталій. Обидва у 2010 році балотувались до Голосіївської райради в м.Київ за списком БЮТ. Отримав мандат батько, який з 1994 року очолює держпідприємство «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом» Інституту фізики напівпровідників НАНУ та фірму «Крас».
Саворовські також є засновниками ТОВ «Науково-виробнича компанія Крас» та ТОВ «Автоспецпром», у якій їхнім партнером є Володимир Фісталь, ще один син донецького лікаря.
У 2012 році фірми «Горал» та «Крас» перестали вигравати державні тендери. Натомість з’явились компанії «Мед-інвест», зареєстрована на Ірину Савосту, та «Ілатанмед», засновником якої є бухгалтер «Красу» Ольга Писана.
Загалом вказані чотири фірми з 2011 року отримали державні підряди на 1,22 млрд грн.