Придністровський завод продав українську базу відпочинку і йому за це нічого не зробили
08.08.2013   //  

Суд відмовився визнати недійсним договір купівлі-продажу бази відпочинку «Примор’є», що знаходиться у смт. Затока (Одеська обл.). Про це свідчить постанова Вищого господарського суду України від 30 липня.

У 2002 році ЗАТ «Тираспольський електроапаратний завод», виконуючи постанову Верховної Ради невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, продав цю базу відпочинку фізичній особі. Вартість 137 будівель та споруд оцінили у $110 тис, що на день підписання договору склало 585,97 тис грн.

Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура, звернувшись до суду, вказала, що цей договір не був нотаріально засвідченим, що є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, продаж цієї бази суперечить нормативним актам, які визначають права власності на майно підприємств колишнього СРСР. До визначення правонаступників «Примор’є» було передане Фонду держмайна України. Прокуратура наполягає, що суд має визнати право власності на цю базу відпочинку за державою Україна, оскільки Молдова досі не надала докази, що підтверджують її право власності на неї.

Суди позов прокуратури не задовольнили. Вони вказали, що до цього випадку потрібно застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР, оскільки Цивільний кодекс України набув чинності з 1 січня 2004 року. Відповідно до кодексу УРСР, спірний договір купівлі-продажу не підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню, оскільки був скріплений підписами та печатками заводу та фізособи-покупця.

Крім того, як вказав суд, прокурор не довів, що база відпочинку «Примор’є» була побудована за часів існування СРСР та була об’єктом союзного підпорядкування.

Так, прокурор надав як доказ копію інвентаризаційної справи бази відпочинку «Примор’є», датовану 1990 роком, у якій відсутні вказівки про власника майна, але при цьому наявний лист лист Молдавського виробничого об’єднання «Електроапарат», адресований БТІ Білгород-Дністровського, про надання дозволу на виготовлення технічної документації бази відпочинку.

Але суд прийняв доводи іншої сторони, яка заявила, що база відпочинку «Примор’є» була збудована у 1994-1996 роках за рахунок власних коштів заводу, надавши на підтвердження своїх слів лист заводу від 11.07.2012.

Таким чином суд дійшов висновку, що база відпочинку була побудована  після розпаду СРСР, а значить дія нормативних актів, на які посилається прокуратура, на неї не розповсюджується.