У Мінекології просунули схему, через яку «свої» фірми зможуть отримувати до 300 мільйонів щорічно
02.08.2013   //   34 Переглядів

В Україні почав діяти новий екологічний збір, який щорічне зніматиме з імпортерів технічних мастил близько 300 млн грн. Про це пише Андрій Кірєєв у «Діловій столиці».

З кінця червня вступила в силу урядова постанова, згідно з якою імпортери і виробники технічних мастил (моторних, трансмісійних, електроізоляційних, змащувальних матеріалів) повинні самостійно утилізувати відпрацьовану продукцію або ж оплатити екологічний збір спеціалізованим компаніям, які за них вирішать це питання.

За даними видання, торік в Україну було ввезено близько 300 млн л моторних мастил і змазок, які підпадають під дію урядової постанови, розробленої Міністерством екології і природних ресурсів.

Цей документ визначає суму екологічного збору з імпортерів і виробників технічних мастил у розмірі 0,96 грн з кожного літра. Таким чином, екологічний збір лише за імпортні оливи маже скласти близько 290 млн грн. щорічно.

Як розповідають учасники ринку, із введенням цього податку на ринку з’явилося кілька «кишенькових» компаній-«утилізаторів», яким протегують митники і екологи. За даними видання, договори з іншими компаніями митники з різних причин відмовляються приймати.

Зокрема, виділяються чотири компанії, які отримали відповідні ліцензії протягом останніх 9-10 місяців. Це – київська «Комель.юа», житомирська «Еко-Нова», сімферопольське ТОВ «Екосервісгруп» і кіровоградське ТОВ «Ойл Інвест».

Усі ці фірми оформлені на маловідомих людей. Їх статутні фонди не перевищують 1 тис грн. і головне – у них немає потужностей з переробки відпрацьованих мастил, вони є лише посередниками.

Створенням власної бази переробки відпрацьованих мастил в Україні імпортери навряд чи займатимуться, адже це занадто витратна справа. Вартість будівництва промислової установки утилізації мастил середньої потужності (20 млн л на рік) складає $5-6 млн, а окупатися вона буде не менше семи років.

Крім того, переробник повинен регулярно звітувати про об’єми переробки, проводити аналізи мастил у спеціальних лабораторіях тощо, що тягне додаткові витрати.

Загалом в Україні сьогодні діє кілька установок утилізації, які переважно спалюють відпрацьовані мастила і змазки.