СБУ теж проти корпорації злодіїв та шахраїв
09.07.2013   //   69 Переглядів

catСБУ вважає, що на тендерах крадуть до 52 мільярдів на рік, і слідом за опозицією захотіла вивести «з тіні» закупівлі держпідприємств.

СБУ оцінила збитки від корупції при держзакупівлях у 35-52 млрд грн, що становить 10-15% витрат держбюджету. Щоб повернути прозорість у закупівлі державних підприємств, СБУ запропонувала Кабміну внести низку важливих змін у профільний закон.

Служба безпеки України запропонувала Кабміну зобов’язати держпідприємства, які здійснюють закупівлі за власні кошти, публікувати результати закупівель на державному веб-порталі з питань держзакупівель (https://tender.me.gov.ua).

Відповідний лист №149 від 11.04.2013 «Про криміналізацію сфери державних закупівель» голова СБУ Олександр Якименко направив на ім’я прем’єр-міністра України Миколи Азарова, його копією володіє ZN.UA.

Як йдеться у листі, «від 50 до 75% бюджетних асигнувань під час процедури держзакупівель освоюється з численними порушеннями. Через корупційні оборудки у сфері держзакупівель збитки становлять 10-15% (35-52,5 млрд грн) видаткової частини держбюджету щорічно».

СБУ виділяє три основні проблемні аспекти проведення держзакупівель.

По-перше, «окремі норми чинного законодавства ще більше сприяють корупційним проявам для заволодіння бюджетними коштами».

Серед них СБУ називає «звільнення значної частини держпідприємств від обов’язкового використання процедур закупівель під час придбання товарів, робіт і послуг». Таке використання є обов’язковим лише при закупівлях, які держпідприємства проводять за бюджетні кошти.

закупівлі 2012-2013

Від «Наших Грошей». Коли ми аналізували перші підсумки такого «звільнення» держпідприємств, то відмічали вихід з-під закону таких компаній як «Київміськбуд» та держпідприємств залізниці. Зараз можна додати ще й вугільну галузь, яка минулого року розтендерила 28 млрд грн. Зараз шахтарі публікують дані лише про тендери за гроші держбюджету, а таких за перше півріччя 2013 року назбиралось лише на мільярд чи близько того. Також позникали недопродані Фірташу облгази, і тепер неможливо дізнатись у кого і почому вони беруть газ та труби. Немає і «Електроважмашу», і Одеського припортового заводу, і «Турбоатому» та інших промислових монстрів державного сектору.

Окрім того, «розширено перелік товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія» профільного закону, скасовано положення про типову форму договору», а порядок проведення перевірок держзакупівель відтепер встановлюється Кабміном, а не Держфінінспекцією України.

Від «Наших Грошей». Дія не поширюється на мільярди Аграрного фонду, де корупцію можна було б знайти навіть без особливого ордеру. Просто покажіть у кого і почому…

По-друге, Держказначейство ввело додаткові процедури для отримання коштів з держбюджету. Зокрема, з вересня 2012 року було запроваджено обов’язкове узгодження платежів зі спецфонду держбюджету регіональними представництвами Міністерства фінансів. Як наслідок, за відсутності погодження не було здійснено оплату вже виконаних договорів. Ці зобов’язання були перенесені як кредиторська заборгованість на 2013 рік.

Нарешті, через перерахування бюджетних коштів наприкінці року «замовники не можуть їх ефективно освоїти, а якість та прозорість проведення держзакупівель істотно знижується».

Для усунення передумов зловживань у сфері держзакупівель СБУ пропонує внести наступні зміни до закону про держзакупівлі:

– зобов’язати держпідприємства оприлюднити результати держзакупівель за власні кошти, а також «під час оцінки замовником пропозицій конкурсних торгів обов’язково перевіряти в учасників наявність власних виробничих потужностей, матеріально-технічної бази, а також кваліфікованих кадрів».

Згідно з дорученням прем’єра Миколи Азарова, АМКУ, МВС, Мінфін і Мінекономрозвитку України надали свою оцінку пропозицій, висунутих СБУ.

Згідно з листом першого заступника голови АМКУ Р.Кузьміна, «Комітет не заперечує проти внесення змін до Закону в частині обов’язків замовників, які здійснюють закупівлі за рахунок власних коштів, оприлюднювати їх результати на веб-порталі з питань держзакупівель». Комітет запропонував МЕРТ провести публічні заходи за участю всіх зацікавлених сторін з метою вироблення узгодженої позиції.

МВС в особі першого заступника міністра В.Дубовика погодилося «в цілому» з пропозиціями СБУ і запропонувало «визначитися з їхнім термінологічним, редакційним і нормотворчим втіленням у вигляді проекту змін до Закону».

Мінфін «підтримав» пропозиції СБУ і висловив готовність взяти участь у роботі над відповідними законопроектами.

Нарешті, перший заступник голови МЕРТ Анатолій Максюта зазначив, що пропозиція СБУ міститься в законопроекті №2207, який був зареєстрований у Верховній Раді в лютому 2013 року опозиційними народними депутатами. Як наголошується в листі Максюти, «зазначений законопроект Мінекономрозвитку підтримало з урахуванням редакційних правок».

Законопроект №2207 був поданий 6 лютого 2013 року депутатами від трьох опозиційних фракцій – «Батьківщини», «УДАРу» і «Свободи». 16 квітня профільний Комітет з питань економічної політики схвалив документ для розгляду парламентом. Законопроект був внесений до порядку денного Верховної Ради на 22 травня, але його розгляд в цей день так і не відбувся.

Нагадаємо, що закупівлі держпідприємств за власні кошти були виведені з-під дії профільного закону у липні 2012 року голосами Партії регіонів, КПУ і фракції Народної партії Володимира Литвина. Відповідний закон був підписаний Віктором Януковичем, незважаючи на заперечення представників ЄС, громадських організацій та мас медіа України.

Так, в одному з останніх звітів Європейської комісії вказується на стурбованість ЄК прозорість держзакупівель. У своїх рекомендаціях Єврокомісія порадила «зупинити і розгорнути в іншому напрямку регрес, який мав місце у 2012 році у сфері державних закупівель та бюджетної прозорості.

Раніше Рахункова палата України підрахувала, що за останні два роки базовий «Закон про державні закупівлі» було змінено 17 разів, що значно спотворило принципи конкуренції та прозорості.

Нагадаємо, як прихильники тінізації закупівель держпідприємств мотивували свою позицію.

1) «Якби мова йшла про державних коштах, тоді в цьому є сенс. Але коли підприємство витрачає власні гроші, кому яке діло, як воно це робить. У конкурентів в такому випадку з’явиться можливість відслідковувати, хто і які суми витрачає, а хто є контрагентом», – вважав в.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець.

Від «НГ»: Нам є діло до того, як державне підприємство витрачає власні кошти. Якщо шахтарі купують щось утридорога, то вони потім вимагають з держбюджету мільярдів у вигляді дотацій за надвисоку ціну вугілля. А потім у Азарова немає грошей на виплату вчителям та медикам. Тому вага суспільної значимості інформації про тендери, на наш погляд, значно вища від «комерційної таємниці»

2) «Є поняття виробничої необхідності: навіщо бізнесу звітувати, яку деталь і для чого він купив за свої кошти? А якщо закордонні компанії будуть читати ці звіти, вони зможуть визначити технологічний цикл підприємства, а це вже безпека країни в цілому», – вважає перший заступник голови Українського союзу промисловців і підприємців Сергія Прохорова.

Від «НГ»: Про конкурентів і закордонні компанії краще взагалі не згадувати. До середини 2012 року всі могли дивитись на ці закупівлі багато років поспіль. І щось не було чутно, що через витік у «ВДЗ» Китай вкрав у нас якусь технологію, або росіяни знайшли діру в національній безпеці України.

3) Норма про повне оприлюднення даних про закупівлі, на думку Прохорова, це ще і прояв недовіри до найнятому державою керівнику держкомпанії.

Від «НГ»: А чому ми маємо беззастережно довіряти, наприклад, директору «Дарницького вагоноремонтного заводу» Сергію Соніну, який до призначення у 2011 році працював у структурах Ахметова, а після його призначення «ДВРЗ» почав роздавати мільярди фірмам Януковича-Пригодського? Давайте будемо довіряти, але перевіряти. А не сидіти біля розбитого корита, чекаючи, коли Україна стане повним банкрутом. Разом із своїми «секретами» і «технологічними циклами».