Зелений колір прикордонників
08.07.2013   //   28 Переглядів

kordonПолковник прикордонної служби розводив бізнесменів на вирішення тендерних питань, брав хабарі, був арештований, засуджений, але відпущений на волю. І його прізвище з’явилось у фірмі, яка почала вигравати тендери прикордонників.

Рік тому СБУ та військова прокуратура офіційно відзвітували про гучне затримання високопосадовця Держаної прикордонної служби за отримання тендерних відкатів від постачальників продовольства.

Полковник розповідав бізнесменам, що без його підпису у них не звариться жодна каша (товар не приймуть, гроші не заплатять), а тому потрібно платити. Така традиція.

Представники двох фірм – «Істок-Днепр» та «Україна» – вирішили заплатити за вирішення питань. Одні передали прикордоннику 46 тис грн. у «Вареничній» поряд з центральним вокзалом, інші – 40 тис грн. Просто на вулиці поряд з головним офісом ДПС. Одразу після останньої передачі 13 липня сбушники заарештували полковника. Так що питання бізнесменів залишилось невирішеним.

Кримінальну справу стосовно заступника начальника управління – начальника продовольчого відділу Управління тилового забезпечення Департаменту забезпечення прикордонної служби, було порушено за ознаками ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України, яка на той час передбачала позбавлення волі строком від 5 до 10 років, позбавлення права займати посади та конфіскацію майна.

Однак дуже скоро почались дива.

Вже 16 липня 2012 року суд відпустив хабарника під заставу 40 800 гривень. А у листопаді полковнику було винесено вирок за обвинуваченням у шахрайстві (обмані та зловживанні довірою) за ч.2 ст 190 КК та зловживанні службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду у вигляді підриву авторитету органів державної прикордонної служби України.

При цьому суд вирішив, що полковник насправді не міг вирішити питання бізнесменів, а тому це виглядало не як хабарництво, а просто як розводка. Мовляв, керівник продовольчої служби жодним чином «не мав можливості впливати» на те, що саме замовлятимуть прикордонники.

Відтак полковнику дали два роки за шахрайство, за зловживання – три. При об’єднанні вироків сумарний термін склав три роки з іспитовим терміном 2,5 роки. Враховуючи пом’якшуючі обставини на кшталт визнання своєї провини, наявності неповнолітньої дитини та позитивних характеристик обійшлось взагалі без позбавлень звань, посад та інших дурних «конфіскацій». Предмет злочину – гроші 86 тисяч гривень – повернули «ошуканим хабародавцям», ще 10 тисяч хабарник сплатив за проведення судових експертиз.

У результаті: на волю – із чистим сумлінням.

Єдиним шляхом до дивного пом’якшення звинувачувального висновку прокуратури  з мінімальних п’яти років відсидки за хабар до відпущення гріхів – була перекваліфікація прокуратурою дій полковника на «слабкіші» статті обвинувачення.

Щодо мотивів такого гуманного ставлення до обвинувачуваного є як традиційна «відкупна» версія, так і більш екзотична «політична». Затримання полковника дивним чином співпало з відмовою тодішнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина підписати скандальний «мовний» закон. А очільником прикордонної служби був (і залишається дотепер) рідний брат екс-спікера, генерал армії Микола Литвин.

І тут можна зробити одне припущення. Згідно з наведеним вироком, події, що привели полковника на лаву підсудних, відбувалися у першій половині 2012 року. А згідно з офіційними сайтами Держприкордонслужби, Кабміну та «Вісника держзакупівель» особою у званні полковника на посаді начальника управління – начальник відділу продовольчого забезпечення управління матеріального забезпечення Департаменту забезпечення Держприкордонслужби був В’ячеслав Валерійович Макаров. Ще раніше він був тиловиком у внутрішніх військах МВС, які на початку 2000-х років очолював той самий Микола Литвин.

Полковник є сином Макарова Валерія Валентиновича, екс-заступника начальника тилу внутрішніх військ МВС СРСР по Україні і Республіці Молдова та в подальшому заступника Командувача Національної гвардії України з тилу – начальника тилу у 90-х роках, коли Литвин служив у Нацгвардії.

А як усі пам’яятають, спікер Литвин трохи пововтузився зі своєю відмовою підписувати мовний закон, а потім передумав і таки підписав. Одночасно Генерал армії Литвин залишився при посаді, а полковник відбувся легким переляком.

Як би не було, шлях полковника до генеральських погонів, схоже, перервався. Хоча, враховуючи відсутність у вироку будь-якої інформації про його звільнення з Прикордонної служби, він має непогані шанси спромогтися призначення «військової» пенсії. Яку йому сплачуватимуть з державного бюджету.

Втім, можливо, вона йому не так вже й потрібна –  особу, що підписується як Макаров В.В. знову з’явилась у тому ж «Віснику держзакупівель». Тепер уже у якості представника зареєстрованого у лютому цього року ТОВ «Смілапостач», тобто вже після щасливого судового вироку для полковника-хабарника. Ця фірма за півроку встигла наколядувати 1,76 млн грн. на харчових тендерах кількох лікарень та… прикордонників. Тобто саме там, де раніше царював В’ячеслав Валерійович Макаров. Також цікаво, що «Смілапостач» кілька разів пробувала тикнутись на тендери Внутрішніх військ МВС (нагадаємо, звідти до прикордонної служби перейшли Литвин і Макаров). Але міліціонери, які нині не мають жодного стосунку до Литвина, безжально відхиляли заявки «Смілипостач» через формальні претензії до наявності необхідних довідок.

P.S. Текст написаний для презентації можливостей пошукових систем і відкритих джерел  інформації.

А також для допомоги Адміністрації президента у підготовці наступного привітання Віктора Януковича до прикордонників, яким президент цього року висловив сподівання на забезпечення «належного рівня  національної безпеки, законності та правопорядку».

Володимир Лютий