Свідок проти Тимошенко був бізнес-партнером одного з власників фірми, якій перепав державний мільярд
16.02.2013   //  

Свідок проти Тимошенко Ігор Мар’їнков, за його словами, “був великим бізнесменом в Донецьку в 1990-х роках”. Фото “Української правди”.

Донецький бізнесмен Ігор Мар’їнков, який виступив свідком звинувачення по справі проти Юлії Тимошенко по вбивству Євгена Щербаня, має бізнес-партнером Руслана Харіва. Це один з засновників фірми «СПР-груп». За даними «Вісника державних закупівель», ця фірма в 2011-2012 роках отримала державні підряди на реконструкцію каналізаційних систем в Криму, Донецьку та Борисполі на загальну суму 1,02 млрд грн.

Мар’їнков і Харів до 2011 року входили до складу засновників ТОВ «Грандлайн-груп», де їх партнером також був Юрій Олександрович Вандін. З 1995 по 1998 рік Вандін очолював головне управління МВС з боротьби з організованою злочинністю, яке займалось розслідуванням вбивства Євгена Щербаня в донецькому аеропорту. Згодом перейшов на роботу в СБУ, де очолював головне управління по боротьбі з корупцією, на початку 2000-х був заступником голови спецслужби. Звільнений з військової служби в 2005 році.

За даними журналістки Тетяни Чорновіл, Мар’їнков і Вандін зараз є бізнес-партнерами по іншій фірмі – ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія Україна-Китай».

Нагадаємо, цього тижня Ігор Мар’їнков заявив у суді, що Юлія Тимошенко особисто причетна до вбивства Євгена Щербаня (пряма мова нижче). Про це він сказав через 17 років після вбивства, заявивши, що раніше прокуратура не прислухалася до його слів.

Під час допиту пан Мар’єнков розповів і про себе: «Я був великим бізнесменом в Донецьку в 1990-х роках. Контактувати з представниками кримінального світу, був особисто знайомий з високопоставленими чиновниками. Свого часу я займався поставками вугілля, металу, мав свій ресторан, паб».

В свою чергу прокурор Пушкар заперечив, що Мар’їнков був «штатним свідком». «Ну що робити, якщо невезучий такий чоловік. Постійно стає свідком злочинів. Що, вважати його за це штатним свідком», – сказав він.

Ігор Мар’їнков: «С Рябиным получился такой разговор. Я у него спрашиваю: «Чё вы все какие-то психопаточные ходите, в общем-то, и Матроса заганяете?». (Матрос – кличка в преступном мире Александра Мильченко). И он сказал, что был заказ от Лазаренко в интересах Тимошенко, что Юлии Владимировне грозила какая-то опасность со стороны Щербаня и был заказ в общем-то на Момота (бизнесмен Александр Момот, как и Щербань, убит в 1996 году) и Щербаня.

И после этого, когда я Рябина спросил: «Ну, а как это в общем-то происходило, и чего вы ввязались как бы в ту игру?», он сказал, что мы получили гарантии, и что Кириченко (Петр Кириченко, бывший бизнес-партнер Павла Лазаренко) организовывал эту встречу. Мага (Магомед Алиев) вышел на эту встречу. Встреча происходила где-то в лесу под Пущей Водицей. «Паша, – как, в общем-то, он мне сказал, – Пашу (Павла Лазаренко) к Кириченко привезли на заднем сидении. Паша прятался от управления госохраны в девятке (автомобиль ВАЗ-2109). Состоялся разговор. Что, в общем-то, ночью, и тогда Паша сказал, что нужно выполнить такую работу в интересах Тимошенко, а платить будет Юля. Был разговор записан, и сказал, что разговор Мага записал на кассету, на диктофон. А где кассета, я не знаю.

Я, в общем тоже, не относился к каким-то напёрсточникам. Я знал, что такое воры в Донецке, в общем-то, как делается бизнес в Украине.

Я понимал прекрасно, что сошлись интересы Евгения Щербаня, не святого тоже на тот момент, против Тимошенко. Лазаренко, учитывая его, скажем так, кровожадность, я немножко как бы знал его историю ещё с восьмидесятых годов. Вполне могло быть мотивом преступления. Учитывая то, что и Момот создателем был этого – всех этих цепей, цепочек, труба, газ тогда были, в общем-то достаточно серьёзные «подлиски» со стороны областной администрации, в городе, в Донецкой области. Как Павел Иванович вёл интересы я немножко знал, как со стороны губернатора… Я думаю только это могло быть. Ничего личного. А просто бизнес».