Захисники вишки Бойка підставили прокурора
26.02.2012   //  

Якщо говорити витонченою мовою закону, то буде приблизно так: Торгово-промислова палата Криму ввела в оману органи правопорядку з метою…

Торгово-промислова палата Криму – це один з улюблених персонажів «Наших грошей». Правда, недолюблених, але то все просто часу не вистачало. А тепер є і час, і натхнення, і друзі хороші.

Любов наша до ТППК спалахнула після написання  «Вишки для Бойко». Тоді «Чорноморнафтогаз» передав Держфінінспекції довідку від Палати, що бурова установка на світових ринках коштує «від 355 до 410 млн доларів».

Після того, як Юрій Бойко оголосив, що бурова установка коштує дійсно лише $250 млн., можна було би звернутись до компетентних органів з проханням розібратись, що спонукало Торгово-промислову палату Криму дати неправдиві свідчення, які заплутали слідство Держфінспекції.  І чи це помилка чиновника, чи фрагмент злочину, «скоєного групою осіб за попередньою змовою».

Ну, але якось було не до того. Тим паче:  вони – громадська організація, ми – громадська організація. Вони – працюють,  ми – проти корупції. Коротше кажучи, щось спільне є.

Але назовсім забути про Торгпалату не вдавалось. Занадто часто вона спливала в розмовах із чиновниками і бізнесменами. Одні розповідали про те, як працювати в форматі «палата-індикативні ціни-митниця», інші – скільки коштує довідка, щоб юридично прикрити  алхімічний тендер, треті – мліли від захвату, як громадській організації вдалось прокрастись в Закони України…. І все ж напряму ми більше з діяльністю «громадських активістів» не стикались.

І от воно. Сталось. Допомогли друзі. Якщо ще раптом хто не знає, то в світовій мережі з’явився тендерний кийок під назвою «Центр протидії корупції». Займається він тим самим, що й «Наші гроші», але відрізняється приблизно тим, чим  добре слово від пістолета. Тобто – ми словом, а вони – ділом. Група товаришів за 700 гривень створила сайт, спокусила кількох депутатів, які почали масово звертатись до прокуратури. При чому так… системно.  Перші мільйони для країни вже врятували.

Ну, так от.  «ЦПК» здивувався новині він «Наших грошей» про те, що кримський санаторій купив собі масла по 74 грн. за кг. У той час, як в інших регіонах держпідприємства купували його по 50-54. Своє здивування виклала прокуратурі народний депутат Леся Оробець.

Відповідь підписав в.о прокурора АРК О.Угрюмов. Підписав, не подумавши. Оскільки тепер тільки від Генпрокуратури залежатиме: трактувати його думки, як службове нехлюйство, чи як співучасть «за попередньою змовою».

Річ у тому, що страж півострова написав народному депутатові про те, що тендер проведено правильно, а ціни – адекватні. І про це є довідка Торгово-промислової палати і місцевого відділу статистики. Мало того: ТППК і статистики порахували, що комерсанти продають взагалі в збиток, оскільки середня ціна масла в Євпаторії складає 75,8 грн./кг.

Посмакуємо деталі. Торгово-промислова палата Криму ввела в оману прокуратуру і народного депутата. Свідомо. Довести це можна в два лінки.

Лінк перший – державний. Після того, як в країні в рамках адмінреформи щезла Держінспекція  з контролю за цінами, на  її місце прийшли інші органи. В Криму – теж.  Цитуємо мовою оригіналу:

«Результаты мониторинга размещаются на официальном сайте  Министерства экономического развития и торговли Автономной Республики Крым  и  НИИ «Украгропромпроизводительность»

Варто принагідно зазначити, що документ – зовсім свіжий: вийшов перед самим новим  роком.

Лінк другий – державницький. Заходимо на сайт державного НДІ «Украгропромпродуктивності». Для бажаючих покопирсатись у цінах – вся Україна як на долоні. Моніторинг – реальний: вказані конкретні магазини роздрібної торгівлі. Зайвий раз уточнимо – ціни роздрібні, а не гуртові.

Шукаємо Євпаторію. Масло. В магазинах: мінімум – 40, максимум – 60.


Як тепер люблять говорити у сучасній політичній еліті – «Кому шо неясно?». Якщо ж витонченою мовою закону, то буде приблизно так: Торгово-промислова палата Криму ввела в оману органи правопорядку з метою… Окрім того в.о. прокурора Криму, проявив службову…, не перевіривши надані йому факти, чим зумовив…», ну, і т д.

А принагідно нагадаємо майбутнім перевіряючим такі банальні речі:

  • У тендері на постачання в Євпаторію можуть брати участь не лише євпаторійські фірми, а відтак довідка про ціни в Євпаторії взагалі не має жодного значення;
  • Якщо масло купується на цілий рік наперед, то на відміну від бензину воно влітку дешевшає, а не дорожчає;
  • Якщо на тендер приходять тільки продавці з несамовитими цінами, то замовник може виставити верхню планку і дочекатись адекватніших комерсантів, або й навіть пошукати їх самотужки в рекламних оголошеннях.

У кожному випадку працювати є над чим. Залишилось лише питання, хто постраждає: прокурор чи громадські активісти  разом з районними статистиками? Муляє сумнів, що почнуть з великого начальника. Принаймні, досвід вказує на інше. Але нема на те ради. Коли тобою захищаються від куль, треба ж давати бодай якийсь процент, що одна з них влучить саме в тебе.

Олексій Шалайський, «Наші Гроші»