Я фігію, дорогий Каськів…

Уже давно загальним місцем стало використання слова «тендер» в контексті розпилу якихось грошей. Хоча його суть зовсім інша. Тендерна процедура має сприяти державним мужам у їх прагненні економити державні кошти, яке нібито має всотуватись в них з присягою держслужбовця.

Виявляється, що в вищих ешелонах влади таке трактування «тендеру» на голову не налазить. Там звикли до розпилу. Ось явка з повинною голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва:

«Це було для нас абсолютною несподіванкою і з точки зору термінів, і з точки зору вартості. Тому що ми орієнтувалися, коли починали цю роботу … на термін мінімум 6 місяців і вартість 1,5 млн дол. І ось ви бачите, яка сила чесних прозорих конкурсних торгів, які дають нам ціну у кілька разів меншу», — сказав Каськів, повідомляючи що Тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва в Україні морського терміналу з приймання зрідженого природного газу (LNG-терміналу) здобула іспанська компанія Socoin. Її послуги коштуватимуть 285 тис. євро за 112 днів.

Тобто в п”ять разів дешевше і втричі швидше.

Звісно, тендер – це не панацея. Але коли насправді хочеться провести його саме заради економії державних коштів, то можна нанести собі екзистенційну травму. Наприклад, можуть відкритись таємні знання про можливість «не пиляти», а працювати на благо державного бюджету. Тобто наших з вами грошей.

Блог від: Юрій Ніколов