Не все то золото, що блищить?
10.08.2011   //   119 Переглядів

«Укрзалізниця» продемонструвала немилосердний вияв уваги до рядових українців, відреагувавши на повідомлення «Наших грошей» про закупівлю позолочених мобільних телефонів для залізничників. Зазвичай державні клерки просто відмовчуються. Тому поставимось до нібито спростування «Укрзалізниці» без веселих пристьобочок. Усе серйозно. З документальними доказами. Ми знайшли золото в мобілках (фото).

Відразу висловлюємо вдячність співробітникам «Укрзалізниці», які оперативно – в день публікації вчора – відреагували на публікацію «НГ», яка була процитована найвпливовішими виданнями України. Також висловлюємо вдячність усім нашим колегам, які розуміються на спростуваннях, що нічого не спростовують. Звідси – детальніше.

Отже будемо йти по кожному твердженню з повідомлення прес-центру «Укрзалізниці», які будемо виділяти жирним шрифтом.

Укрзалізниця – це підприємство, яке щодня здійснює різноманітні закупівлі товарів, робіт і послуг.

Правда. Оголошення про тендери різних залізничних підприємств публікуються з завидною регулярністю.

Але на жаль, часто відбувається свідомо тенденційна практика, коли представники ЗМІ вихоплюють уривчасті дані про ту чи іншу закупівлю для створення штучної сенсації. Така ситуація склалася із закупівлями Укрзалізниці, інформація про які була останнім часом оприлюднена у ЗМІ. Зокрема, йшлося про придбання мобільних телефонів, квартир та обслуговування автомобілів.

Теж правда. Ми дійсно публікуємо дані не про всі закупівлі залізничників. Ми намагаємось подавати інформацію про ті тендери, які, на нашу думку, можуть представляти суспільний інтерес. Саме так і трапилось з закупівлею мобільних телефонів, квартир та обслуговування автомобілів.

16.05.2011 Укрзалізницею було розпочато процедуру закупівлі апаратури радіо- і телевізійної передавальної (мобільні телефони). У технічному завданні до документації конкурсних торгів були заявлені мобільні телефони наступних марок: Samsung, Nokia та HTC (або еквівалент) загальною кількістю 122 телефони.

Перша неправда. Ми знайшли на «Віснику державних закупівель» конкурсну документацію, фактологічну частину якої перепостили на наш сайт (щоб було). У ній чорним по білому: «обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) – 112 шт.». Якщо ж залізниця з якихось причин після опублікування власної ж документації вирішила змінити якісь параметри закупівлі, то це вже інша справа.

Моделі мобільних телефонів Nokia мають наступні назви: 6700c Chrome, 6303i STEEL, 6700c Gold, 2710Navi Black, 6303i MATT BLACK, E 52-1 Metal Alluminium, E 52-1 BLACK Alluminium, N8 Dark Grey, що свідчить виключно про колір корпусу телефону.

Інформація про те, що Укрзалізницею придбано золоті телефони, є недостовірною, що підтверджується технічними характеристиками до вищенаведених телефонів, які є у вільному доступі всіх користувачів Інтернету.

Так, в Інтернеті можливо знайти опис телефону Nokia 6700c Gold, в якому вказується інформація, що корпус телефону покрито золотом 18 карат, але це не більше, ніж піар-акція, яка спрямована на підвищення рівня продажу даної моделі телефону.

У той же час на офіційному сайті представництва Нокіа в Україні (www.nokia.ua) є можливість ознайомитись з дійсними технічними характеристиками на телефони Нокіа, що сертифіковані в України. В даних технічних характеристиках відсутня інформація про наявність золота в корпусі даної моделі телефону.

Стає все цікавіше. На українському сайті Нокіа дійсно про 18 каратів золота не говориться, йдеться просто про золотий колір мобілки. В інтернет-магазинах рекламують ці мобілки вже з золотом. Тож можна було б повірити в «піар-акцію, яка спрямована на підвищення продажу даної моделі телефону» і те, що Nokia 6700c Gold як телефон відрізняється від Nokia 6700c Chrome виключно кольором. Але з якого дива Nokia 6700c Gold як товар відрізняється від хромової версії ціною майже в два рази? Мобілки з «фальшивою» позолотою коштують майже 4 тисяч гривень, тоді як «хромовий» телефон – трохи більше двох тисяч.

Виникає питання. Якщо в «Укрзалізниці» прекрасно знають, що позолота – це просто рекламний трюк, то навіщо стільки переплачувати за те, що блищить? Чи не краще було б купити «не золоту» версію телефона і зекономити хоч трохи грошенят? Чи фальшиві понти варті переплат?

А може все-таки золото є? Нам вдалось знайти технічні характеристики телефону на офіційному сайті виробника телефонів «Нокіа» в розділі офіційних релізів за цією адресою зображення «голд-телефону». Червоним позначено, де варто сконцентрувати увагу. Картинку даруємо безкоштовно. Без тендерів. Хоча залишаємо на розсуд читачів питання кому більше вірити – регіональному сайту «Нокіа», чи офіційному сайту виробника телефонів.

Варто зауважити, що загальна кількість телефонів 122, а не 112, і до цього часу Укрзалізницею не придбано жодного мобільного телефону за цим договором.

Про кількість телефонів йшлось вище. Ми ці «112» не з пальця висмоктали, а процитували документ, затверджений заступником начальника Головного управління справами Державної адміністрації залізничного транспорту України О.Т. Боримським. А те, що телефони не отримано досі, жодним чином нічого не спростовує. Є голий факт задокументованого тендеру «Укрзалізниці», її ніхто не змушував до закупівлі саме таких мобілок з фальшивою позолотою і укладати відповідну угоду.

Щодо загальної вартості мобільних телефонів, запропонованої переможцем процедури відкритих торгів, слід зауважити наступне. Порівнювати запропоновані ціни переможцем торгів з цінами інтернет-магазинів недоцільно, у зв’язку з тим, що інтернет-магазини можуть здійснювати свою діяльність навіть без державної реєстрації юридичної особи, продавати несертифікований товар, багатьма інтернет-магазинами навіть не надається гарантія на товар, відсутні документи щодо якості товару та інше. Крім того цінова політика підприємств залежить від витрат, таких як: утримання офісних та складських приміщень, утримання автомобілів для доставки, працівників, сплата обов’язкових податків та зборів, таких як ПДВ та інше. Дані витрати просто відсутні у інтернет-магазинів, що впливає на ціну товару. Та найважливіше те, що жоден з інтернет-магазинів не виявив бажання взяти участь у конкурсних торгах, що проводились Укрзалізницею.

Абсолютно погоджуємось. Тому у першій публікації відразу відмітили наступне: «За цінами інтернет-магазинів, де товари продаються з мінімальною кількістю накруток, загальна вартість вийшла на 70 тисяч гривень меншою, ніж заплатила «Укрзалізниця». Проте називати це 25% відкатом не будемо. Можливо, постачальник «Укрзалізниці» ці мобілки продав по ціні звичайних магазинів, які до гуртової ціни додають ще гроші за оренду торгових площ».

Щодо договору про обслуговування автомобілів, то повідомляємо, що Укрзалізницею дійсно укладено договір з ТОВ «Атлант-М Лепсе» на технічне обслуговування та ремонт автомобілів, загальна сума якого становить 454,5 тис. грн. Автор статті чомусь упускає таку інформацію як:

– кількість автомобілів (автопарк Укрзалізниці складається з декількох десятків автомобілів);

– рік випуску автомобілів (з 2006);

– пробіг автомобілів (більше 200 000 км. на кожному).

Саме дані показники впливають на вартість технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

Варто також зауважити, що 454,5 тис. грн. не витрачено Укрзалізницею на технічне обслуговування та ремонт автомобілів, а це насамперед сума договору, яка на сьогодні не виконана. Відомий факт, що витрати на ремонт автомобілів неможливо передбачити заздалегідь, у зв’язку з чим у суму договору закладаються кошти на непередбачувані випадки та такі кошти можуть бути не використаними Укрзалізницею взагалі.

Знову старі граблі. Як видно з реакції читачів, суспільний резонанс у цьому випадку був викликаний не можливою корупцією. Нам не вдалось знайти на «ВДЗ» конкурсну документацію (до речі, чому вона не опублікована?). Тому в своїй новині про ремонт автівок ми написали лише одне речення: «ТОВ «Атлант-М Лепсе» отримає 454 тис грн. за ремонт і обслуговування автомобілів марки Skoda, Volkswagen, Toyota».

Ми просто відзначили, скажімо так, не найдешевші марки авто. У своєму повідомленні пресс-центр «Укрзалізниці» не спромігся уточнити навіть кількість авто, які згідно з укладеною угодою мають бути відремонтовані. Один чи «декілька десятків»? Тому ми не маємо жодного уявлення про відповідність вартості ремонту ринковим цінам. Ми називаємо лише марки іномарок. І це, як бачимо, викликає інтерес у суспільства, яке переважно їздить на лідерах продажів в Україні – «жигулях» та інших «ланосах». І яке тепер знає, що залізничники щонайменше мали намір витратити майже півмільйона на ремонт «шкод», «фольксвагенів» і «тойот». І цей намір навіть був конвертований в проведення тендеру і укладення відповідної угоди.  Тож нехай питання витрачати тепер на це гроші чи ні залишається на совісті залізничників.

Щодо надання квартир своїм працівникам, то залізнична галузь одна з небагатьох, яка опікується цим питанням. Нині ж на усіх залізницях та Укрзалізниці ведеться квартирний облік, на якому перебувають працівники, які певний час працюють у галузі та мають право на покращення своїх житлових умов. Укрзалізницею упродовж 2011 року було розподілено 21 ордер на квартири для співробітників, серед яких: 3 ветерани, 3 ліквідатори наслідків ЧАЕС ІІ категорії, 4 пенсіонери залізничного транспорту, 1 учасник бойових дій та працівники Укрзалізниці, які перебувають на квартобліку з 2000 року.

Для порівняння, у 2011 році вже розподілено 21 квартиру, 2010 році – 1 квартира, 2009 році – 2 квартири, 2008 році – 4 квартири, 2007 році – 40 квартир.

Браво! Молодці! Єдине, що лишилось з’ясувати – кому ж призначені дві квартири в Києві, які коштують понад чотири мільйони гривень. Просто нагадаємо нашим читачам. Майже одночасно з «Укрзалізницею» житло придбало і Міністерство оборони. Військові законтрактували «до 50 квартир» в Києві за 35,84 млн грн. Тобто одна квартира в столиці може коштувати і 700 тисяч гривень. Що втричі дешевше від житла для невідомих залізничників. Тобто за 4 мільйони можна було б купити не дві квартири, а шість. І кількість ощасливлених залізничників зросла, і вищенаведена статистика покращилась (державний монстр з багатомільярдними оборотами минулого року спромігся розподілити аж 1 квартиру!).

Також наголошуємо, що в усьому світі прийнято оплачувати ті чи інші роботи, товари та послуги. Укрзалізниця, як і будь-який суб’єкт господарювання, державне чи приватне господарство не зможе здійснювати свої функції без певних витрат. Впевнені, що і медіа-підприємства також витрачають кошти на придбання паперу, телефонів та офісної техніки, обслуговування автомобілів тощо.

Алілуя! Нарешті мова вже не йде, що «ми нічого не оплачували ще, а тому нічого нібито й не купували». Та витрачайте кошти на здоров’я, у всіх підприємств є потреби в придбанні різних товарів та послуг. Навіть «Наші гроші» купують собі комп’ютери. Але вже якось так виходить, що ми можемо витрачати на себе лише те, що заробляємо. Тому ми десять разів думаємо за скільки і у кого придбати монітор. І ще сто-п’ятсот разів думаємо, який монітор ми можемо собі дозволити з нашим – недержавним – бюджетом.

Немає якогось дядька, який би дав нам купу грошей і сказав – купіть собі на ці мільйони не шість квартир, а дві, купіть собі не робочі телефони, а ті що вдвічі дорожчі, бо «піар-акція». А ось у залізниці такий дядько, мабуть, є. Цей дядько називається народ України. Бо «Укрзалізниця» як набір державних підприємств має отримувати прибуток. А як державна установа має працювати на наповнення державного бюджету? Навряд чи в якомусь статутному документі ми знайдемо дозвіл на закупівлю «фальшивої позолоти». Скоріше ми знайдемо купу слів про економію та ефективність.

Зважаючи на це закликаємо представників ЗМІ не створювати штучних сенсацій та не перебільшувати у пошуку «таблоїдних» новин, тим самим не вводити в оману своїх читачів.

Прес-центр.

Зі свого боку закликаємо «Укрзалізницю» купувати мобілки без позолоти, яка вдвічі піднімає ціну в принципі звичайного телефону. І квартири купувати для простих смертних за нормальною ціною. Інакше «штучних сенсацій» і «таблоїдних новин» не оберетесь. Така вже місія у мас-медіа – слідкувати за владою і її структурами, у тому числі і в частині видатків державницьких клерків.

«Наші гроші».