- НАШІ ГРОШІ - https://nashigroshi.org -

Цукрові магнати Аграрного фонду

«Наші гроші» розшифрували хто ж отримав підряди на постачання цукру для Аграрного фонду на 813 мільйонів гривень. Реальні цукровиробники і гуртовики з Донецьку, акціонери клюєвського банку і депутати різних рівнів змогли домовитись з державою про цукор, дорожчий від того, яким Аграрний фонд гасить цінові пожежі в регіонах.

Поставка майже 100 тисяч тон бурякового цукру [1] до державної комори – це не абищо. Уся Україна може три тижні харчуватись виключно цим запасом. З огляду на таку значущість слід було чекати, що серед постачальників Аграрного фонду виявляться провідні цукрові компанії України. Але вийшло так, як вийшло.

Пропозиції всіх п’ятьох переможців тендеру дорівнювали рівно 8,5 грн./кг цукру. Серед тих, хто програв торги – ТОВ «Цукрове», ТОВ «Хмільницьке», ТОВ «Заплаза групп», ТзОВ НТП «Енергія плюс», – лише одна фірма існує довше ніж півроку. Усі пропозиції переможених були – 8,7 грн./кг. Тобто формальних причин для підозр у змові бути не може.

Хіба що одне питання. До Аграрного фонду закуповують певні продукти, аби у кризових ситуаціях можна було інтервенціями гасити цінові стрибки. Але як можна гасити ціни, коли придбаний цукор вийшов дорожчим від того, яким пожежу гасять? Лише два тижні тому Аграрний фонд направив в Крим для стабілізації цінової ситуації цукор по 7,78 грн./кг. І ось зараз домовився про 8,50. Виглядає так, ніби державна агенція встановлює новий мінімум «ціногасіння», від якого далі і підростуть роздрібні ціни.

Але, як вже сказано, формальних приводів для звинувачень організатори тендеру не дали. Тож просто повідаємо, кому ж посміхнулось таке Dolce vita.

Понад третину від усіх поставок виконають донецькі ТОВ «Украгро-5» (337,45 млн грн.) і ТОВ «Мар’їнський укрпромзбут» (8,5 млн грн.). Ці фірми об’єднує не лише прописка, а й засновники, точніше один засновник – ТОВ «Сінтезпродсервіс». Даних щодо власного сайту фірми, так само як і про виробничі потужності, немає. Фірма знана як гуртовий постачальник продуктів. Тому й трохи дивно, що вона запропонувала на тендері ту ж саму ціну, що й справжні виробники, про яких мова піде нижче.

Отже засновниками ТОВ «Сінтезпродсервіс» є донеччанки Асланова Ганна Петрівна, Сарбей Ганна Валеріївна та Шай Аліса Миколаївна. Уся ця трійця в квітні цього року взяла участь у закритому розміщенні акцій ПАТ «Банк Національний кредит» [2] на суму 80 млн грн. Окрім них акції отримали ще тільки троє, що відповідає розподілу власності в банку між донецькими братами Клюєвими, а також «зовнішнім» для донецьких інвестором Андрієм Оністратом з «Укрсоцбанку» і Павлом Матвієнко, у минулому стопроцентним власником банку.

170 млн грн. за цукор отримає фірма нардепа з Партії регіонів: ТОВ «Цукроворафінадний комбінат «Володимирцукор» входить в волинську корпорацію «Техно-центр» братів Келестіних. Валерій Келестін вже майже десять років працює народним депутатом і має доволі хороший нюх на владу. Спочатку він був в УНП, потім перейшов ще ближче до тодішнього президента в «Нашу Україну», і тепер він в Партії регіонів.

Також 170 млн грн. отримає ВАТ «Рокитнянський цукровий завод» екс-депутата Київської облради від Соцпартії Юрія Бондарчука. Юрій Вікторович разом з соціалістами минулого року не зміг пройти до Київоблради, але саме коли він був депутатом попереднього скликання, а соціалісти ще були в фаворі у Віктора Януковича (та сама коаліція ПР-КПУ-СПУ), Бондарчук придбав цукровий бізнес. Який нині і приносить визначні угоди.

Останні 127,5 млн грн. отримає один з найкрупніших виробників цукру в Україні – ТОВ «Фірма «Астарта-Київ». Компанія, яка об’єднує площі у Полтавській, Вінницькій і Хмельницькій областях, належить українцю Віктору Іванчику і москвичу Валерію Короткову, і постійно входить як мінімум до п’ятірки найбільших цукрозаводчиків України. Тому не дивно, що «Астарта» як видатний гравець ринку інколи потрапляє в історії, які на предмет змови досліджує Антимонопольний комітет. Наприклад, «Астарта» разом з кількома іншими гравцями ринку була названа винною в стрибку цін на цукор 2005 році.

Що буде з цінами на цукор після цієї закупівлі – побачимо. Але вже зараз можна однозначно констатувати – правила гри на аграрному ринку змінились. Минулого літа, коли аграрний комплекс ще тільки лягав під «єнакіївських» менеджерів, аналогічна закупівля цукру Аграрним фондом відбулась дещо в інший спосіб. Тоді 100 тис тон цукру купили по 7,7 грн./кг [3] при гуртових цінах на ринку на 10 відсотків менше. А зараз цукор законтрактовано по звичайній ринковій ціні. Також рік тому були інші постачальники – банальні «прокладки» менеджерів Юрія Іванющенко і міністра АПК Миколи Присяжнюка. А зараз серед постачальників маємо на дві третини виробників і на третину гуртовика, нехай і донецького. Можливо й справді мають підґрунтя чутки про те, що Віктор Федорович вирішив дещо вгамувати апетити Юрія Володимировича?..