НОВИНИ

13.12.2017
12.12.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Армія: годівниця міністрів

13 Квітня 2011

Бізнес-інтереси сім’ї міністра оборони Єжеля та партнерів аграрного міністра Присяжнюка «підвели під монастир» заступника міністра економіки.

Один рік і два тижні протримався на посаді заступника міністра економіки Олександр Сухомлин. Але достатньо йому було підписати п’ять папірців, і ось він – герой нашого часу. 31 березня він став першим серед замміністрів уряду Миколи Азарова, проти якого почали службове розслідування, відсторонили від роботи, натякнули на залучення до справи правоохоронних органів і інкримінували справді грандіозну суму претензій – 621 мільйон гривень, розділених міністерством оборони на харчуванні армії. Дійство було проведене з благословення саме Сухомлина та його підлеглого – Валерія Абасова, голови департаменту держзакупівель Міністерства економіки.

Нюсмейкером історії став перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (міністерства створеного в результаті адміністративної реформи) Вадим Копилов. Саме від нього громадськість дізналась, що Сухомлина відсторонили від посади, бо «він дав дозвіл Міністерству оборони на застосування закупівлі послуги у одного виконавця на суму 621 мільйон (гривень) для чотирьох фірм без проведення конкурсу».

Шукати в повідомленні корпоративну інтригу, мабуть, не варто: невідомо, чи збереже Міністерство економіки контроль над тендерними потоками. Тому говорити про бажання замміністра Копилова отримати ласий шмат повноважень замміністра Сухомлина поки що зарано. У цій історії вистачає реального корупційного підґрунтя, щоб не перейматись іграми бюрократів. Тим більше, що мова йде про створення штучного голоду в українській армії.

П’ять років тому міністр оборони Анатолій Гриценко вирішив, що досить солдатам чистити картоплю на кухнях, нехай чистять зброю. Тобто займаються безпосередніми функціями вояків. І харчування було віддано на відкуп кільком фірмам, які з огляду на багатомільйонність контрактів опинились на справжній війні. Про гостроту моменту свідчив випадок 2009 року. Тоді півтори сотні солдатів у Білій Церкві банально отруїли, через що виникла велика пляма на репутації постачальника їжі – підприємства Міноборони «Білоцерківський військторг». Проте це лише один з епізодів великої боротьби, який, до речі не завершився арештом отруйників, що звично для українських реалій.

Для розуміння нинішньої ситуації потрібно повернутись у 2007 рік. Одним з найперших постачальників армії стало ТОВ «Органіка плюс», серед засновників якого була Наталія Єжель, дружина майбутнього міністра оборони Михайла Єжеля. Він тоді він був головним інспектором у міністерстві, тобто мав вплив на господарську частину збройних сил, але цього було недостатньо, аби стати монопольним постачальником армії. Тим більш, що головним засновником «Органіки» було ТОВ «Міжрегіональний інвестиційний союз». Ця фірма входить до донецко-єнакієвської групи, яка разом з банком Володимира Путіна осідлала зернові потоки України. Саме з цього середовища виріс нинішній міністр АПК Микола Присяжнюк. Саме з нього виріс такий собі Дмитро Валерійович Мєдвєдєв – засновник ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», нинішнього улюбленого постачальника їжі у відомстві Єжеля (див. табл.).

Ця компанія почала годувати солдатів ще рік тому. Проте її експансії на ринок заважала схема, за якою відбувалось харчування в армії. Згідно з армійськими порядками, постачальники обираються по одному на кожен з п’яти умовних географічних округів: Схід, Захід, Центр, Північ та Південь. А кошти, які виділяються на харчування солдатів, залежать від вартості одного пайка – однакової для всієї України. Тобто «маржа» залежить від кількості солдатів, які кормить фірма.

Щоб наростити свою присутність на цьому ринку, треба забрати, наприклад, Схід, де протягом кількох років панувало ТОВ «Івала», чия дніпропетровська прописка давала підґрунтя для розмов про зв’язок «Івали» з екс-міністром оборони Юрієм Єхануровим. Коли міністерство оборони очолив Єжель, фірмі банально перестали платити за виконані послуги – на початок лютого 2011 року борг армії склав 85 млн грн. «Івала» підняла публічний ґвалт, на що отримала відповідь самого міністра на кшталт «борги віддають тільки боягузи».

«За борги треба боротись, вони думали, що якщо є заборгованість, то їм все віддадуть на «блюдечке с голубой каемочкой». Так не виходить. Ми готові судитись і віддати борг, але потрібно, щоб був зворотній зв’язок», – заявив Михайло Єжель. Між тим, це був лише вершок айсбергу.

Кожен рік Міноборони мало б проводити відкриті торги на вибір годувальників. Проте із року в рік постачальників вибирали невідомо як. Даних про відкриті тендери просто не було. До речі, ніколи не публікувався і перелік годувальників із їхніми цінами та сумами. Інформацію про попередніх постачальників «Тиждень» збирав по крихтам.

Усе йшло до того, що сталося останніми місяцями. Уряд Азарова отримав бюджет лише 30 грудня, тож, звісно жодного відкритого тендеру провести було неможливо. Сама процедура займає близько місяця. Тому Міноборони 19 січня провело закупівлю послуг з годування армії на перший квартал 2011 року по неконкурентній процедурі «у одного учасника». Тобто з постачальниками визначались, зважаючи на якісь невідомі суми аргументів. «Івала» в цей перелік не потрапила, як, до речі, і «Білоцерківський воєнторг». Це підприємство, хоч і належить самому Міністерству оборони, проте і йому відомство Єжеля не платило: на початок лютого борг склав 40 млн грн.

Скандал став публічним 9 лютого, коли дніпропетровці перестали годувати армію – мало того, що їм не платили ще з минулого року, так тепер у них не стало і контракту на постачання. Тому «Івала» грюкнула дверима: поскаржилась у Генпрокуратуру, яка була змушена під тиском публічних обставин направити Єжелю припис, яким міністра змушували «вжити невідкладні заходи щодо усуненню порушень законодавства відносно належного та безперебійного харчування військослужбовців».

Міністр публічно взяв під козирок, хоча і заявив, що з огляду на бардак з тендерами, він хоче повернути армію до споконвічного принципу: солдати мають готувати собі самі. Проте тендер все-таки оголосили. Здавалось, що вперше армія отримає постачальників, обраних за прозорою процедурою. Однак вже 22 лютого таке собі ТОВ «Метсобстар-ХК» опротестувало в Антимонопольному комітеті дії Міноборони по організації торгів. Мовляв, порушено порядок проведення процедури закупівлі, встановлено дискримінаційні вимоги до документації конкурсних торгів. Через що треба відмінити відкритий тендер. Пікантності додав такий момент: «Метсобстар-ХК» засновано таким собі Сергієм Гребінником, який прописаний у одному з гуртожитків по вул. Миколи Соловцова.

Але АМКУ не переймалось студентським корінням фірми, яка заважає годувати всю(!) українську армію. Відомство Василя Цушко призначило розгляд справи на 5 квітня (!). А це вже початок другого кварталу, на який армія постачальників ще не обрала. Нагадаємо, 19 січня були обрані постачальники тільки на перший квартал року: два округи було віддано вищезгаданому ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» (засновник Дмитро Мєдвєдєв, зв’язок із міністром АПК Присяжнюком), по одному округу отримали ТОВ «Укрпродакорд ОР» (її директором є Руслан Березюк, депутат Білоцерківської райради від Партії регіонів), ПП «Артек-Союз» (засновник Наталя Борисівна Лобік) та ТОВ «Оптукрпром-ВР» (засновник В’ячеслав Олександрович Тимошенко).

Отже для Міноборони склалась надзвичайна ситуація. Генпрокуратура і здоровий глузд вимагають відкриті торги. Проте тендер заблоковано Антимонопольним комітетом на абсолютно законних підставах. А 1 квітня солдатів має хтось годувати. Відповідь була цілком прогнозованою. 14 березня Міноборони подало до Міністерства економіки обґрунтування чергової закупівлі послуг харчування армії «у одного учасника» на 621 мільйон гривень. Цими учасниками були обрані ті ж фірми, які у січні отримали контракти на перший квартал. Третину від всієї суми отримала та сама «Провідна продовольча компанія ЗС», що пов’язана з бізнес-середовищем міністра АПК Миколи Присяжнюка, з яким раніше крутила бізнес дружина Михайла Єжеля.

В обґрунтуванні Міноборони посилається на АМКУ з «Метсобстаром» та «ризики щодо забезпечення безперервного харчування особового складу Збройних Сил України з 1 квітня 2011 року». І не зморгнувши оком продовжує: «Практика минулих років показала, що організувати в короткий термін повноцінне та якісне харчування в стаціонарних та польових умовах великої чисельності військовослужбовців спроможні лише підприємства, які на сьогодні уже надають послуги з харчування особового складу Збройних Сил України».

Дійсно, не хочеш годувати свою армію – завтра будеш кормити ворожу. Тому заступник міністра економіки Олександр Сухомлин та директор департаменту держзакупівель Валерій Абасов 25 березня (міністра Андрія Клюєва саме не було в Україні) героїчно погоджують військовим контракти. А з відкритими торгами АМКУ тепер нехай вирішує що хоче.

Про розмір можливої «маржі» розповів Анатолій Гриценко: «Своя» компанія харчуватиме солдата за ціною 42 гривні на добу. При тому, що готуючи тендер, Мінфін (Ярошенко) і Міноборони (Єжель) письмово погодили максимальну ціну солдатського пайка в 32 гривень 60 копійок. Таким чином, за 2011 рік «свій» один виконавець, обраний Єжелем, обійдеться бюджету (народу) на 213 мільйонів гривень дорожче. Згідно з нормами Кримінального кодексу, йдеться про «збитки в особливо великих розмірах» і про верхню планку міри покарання», – написав екс-міністр оборони у своєму блозі.

213 мільйонів гривень можуть у кого хочеш викликати питання. Хоч у Клюєва, який після повернення в Україну нібито з жахом дізнався про погоджену його підлеглими оборудку. Хоч у Копилова, якому представився шанс вичистити корупціонерів. Тому у пакеті з громами та блискавками на адресу Сухомлина Мінекоміки повідомило про вжиття заходів щодо анулювання погоджень. Хоча це знову ж таки ставить армію в цікаву позу – хто і яким коштом має годувати озброєних солдатів з 1 квітня?

Проте з огляду на юридичний бік ситуація для Сухомлина не така вже й погана. Він усього лише підписав цілком обґрунтоване подання військових. Саме серед них треба шукати справжніх винуватців розпилу. Але з огляду на реальну політику Сухомлину можна готуватись до гіршого розвитку подій. Попередній міністр економіки Богдан Данилишин теж всього лише погодив закупівлю «у одного учасника» бензину для армії і будівельних послуг для аеропорту «Бориспіль». Причому він підписував папірці з набагато меншою «ціною питання». Проте Данилишин отримав повноцінну карну справу і був змушений ховатись у політичному притулку в Чехії. І це один з найближчих соратників крупного олігарха Віталія Гайдука. А який дах у Сухомлина, що все життя працював у горілчаній індустрії? Скоро це з’ясується. Якщо арештують, значить перший посаджений у тюрму урядовець Азарова не має достатнього ресурсу для доказів своє невинності. Тоді Партія регіонів отримає можливість заявити – нам все рівно якого кольору корупція. А якщо ресурс є – то все минеться. І звільнення, і зникнення чергових 200 мільйонів із державної казни.

Вперше опубліковано в “Українському тижні”

Годувальники армії у квітні-грудні 2011 року

Млн. грн. Області
«Провідна продовольча компанія ЗС» 260 Київська, Житомирська, Черкаська, Полтавська, Сумська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Львівська, Івано-Франківська, Волинська
ПП «Артек-Союз» 153 АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська
ТОВ «Оптукрпром-ВР» 146 Харківська, Донецька, Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Кіровоградська, м. Київ.
ТОВ «Укрпродакорд ОР» 62 Чернігівська, Рівненська, Хмельницька, Житомирська

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

13.12.2017
12.12.2017
11.12.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ