НОВИНИ

17.10.2017
16.10.2017
15.10.2017
14.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Єврокомісія проплатила корупцію в Україні

16 Березня 2011

Ну, що – приїхали. Єврокомісія виділила грант у 116 мільйонів євро на поширення корупції в Україні. Учора парламентська більшість його успішно освоїла.

Проект стане «найуспішнішим» за всю грантову історію України: крадіжки з держбюджету збільшаться на мільярдні суми. Можливо, Єврокомісія і Світовий банк мріяли тільки про хороше. Тільки дорогу з їхніх благих намірів вимостив наш уряд. У відомо якому напрямку.

Після того, як у серпні 2010-го Рада ухвалила у тому числі під тиском Заходу демократичний закон про держзакупівлі, європейці впали в ейфорію. Але запропонували нашим очільникам внести ще декілька дрібних правок згідно з чинними євродирективами. «Запропонували», до речі, досить жорстко: паралельно ЄК призупинила Україні транш на суму в 116 мільйонів євро.

Зупинятись на суті європобажань не будемо. Важливе інше: «наші» виконали рекомендації по-українськи – вліпили в один законопроект як побажання «західняків», так і штук 5 абсолютно корупційних статей. Для себе. Понумерували все це добро N 7532, і понесли експертам.

Сталась стандартна «фішка» нашої еліти: пхати в закон про бензин акцизи на прокладки.

Прикладів десятки. Варто згадати бодай, що дозвіл про приватизацію української ГТС з’явився у законопроекті стосовно Євросуду. Та й славнозвісна Тендерна палата вигулькнула в Україні за тією ж процедурою.

Можливо, Єврокомісія і Світовий банк не встигають аналізувати схеми українських винахідників – у кожному випадку дві статечні міжнародні установи ЗАВІЗУВАЛИ цю корупцію. Ну, а далі все пішло, мов по маслу в темній кімнаті.

15 березня, за 20 хвилин до закриття парламенту 254 народні депутати слухняно натиснули клавіші «за» законопроект №7532, який знищує існуючу систему держзакупівель, і згідно з висновками науково-експертного управління Верховної Ради, «не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції».

Друга спроба пішла набагато легше, ніж перша. Нагадаємо, що 11 січня N7532 уже намагались прийняти. Однак Володимир Литвин особисто зняв його з розгляду. Віце-спікер Микола Томенко тоді вихвалявся перед друзями, що це був результат його особистого лобізму.

Мовляв, за п’ять хвилин до голосування він показав спікеру висновок науково-експертного управління ВР. І Литвин, нібито жахнувшись можливих репутаційних наслідків, вирішив спробувати «прокрастись між крапельками».

Саме після того січневого дня тиск Євросоюзу та Світового банку посилився ще більше. Багато хто з опонентів закону N 7532 не розуміє, чим була викликана така позиція. Деякі депутатські гарячі голови у розмовах «не для преси» дозволяють собі навіть припустити, що лобісти законопроекту банально підкупили представників міжнародних інституцій.

З огляду на ціну питання – 172 мільярди гривень – таке припущення не виглядає такою вже маячнею. Урешті-решт, європейці теж люди.

Тому було дуже цікаво глянути на неофіційний бік медалі. Місяць тому громадське партнерство «За доброчесність державних закупівель в Україні» опублікувало відкрите звернення до керівників України, а також представників міжнародних структур.

Її наслідком стала неофіційна зустріч з експертами Світового банку, ініційована самою ж міжнародною структурою.

У режимі off the record експерти робили круглі очі, дізнаючись про корупційну складову 7532, пояснюючи своє позитивне ставлення до законопроекту наступним. Мовляв, ми користуємось послугами закордонних експертів, а ті не надто розуміються в українському правовому полі.

Окрім того там беруть на аналіз лише ті документи, які їм офіційно, у паперовому варіанті, надсилають із владних інстанцій. І надісланий з уряду текст не містив вказаних корупційних елементів.

Кожен може сам вибирати: вірити/не вірити в запропоновану версію. Хоча один із авторів цих рядків, який брав участь у зустрічі, був вельми здивований тим невеликим нюансом, що представники Світового банку прийшли на розмову, маючи на руках саме той, автохтонний текст 7532, який містив усі корупційні фактори.

Відтак представники NGO спробували донести до Світового банку, що відсутність корекції позиції СБ щодо закону може наштовхнути пересічного журналіста на просту думку: «Якщо Світовий банк, навіть дізнавшись про корупцію, буде мовчки «підтримувати» законопроект, то це означатиме, що він або лінивий, або корумпований».

Оскільки позитивні меседжі Євросоюзу та Світового банку так і не змінились, то їх із радістю взяли на прапор прибічники 7532.

За день до голосування Віктор Янукович довів до відома Литвина, що держзакупівельний законопроект входить до десяти най-най-першочерговіших законопроектів, які треба прийняти вже тут і зараз.

Відтак спікер перестав вдавати із себе бунтаря. Він просто давав слово всім: як противникам, так і прихильникам законопроекту. Дискутували недовго.

Єдине, що зробив спікер самостійного, так це за кілька секунд до голосування побажав від себе профільному комітету до другого читання прибрати з законопроекту антиконституційні норми.

А прибирати там варто, як в Авгієвих конюшнях.

Законопроект 7532 встановлює, що закупівлі держпідприємств – а це дві третини всіх держзакупівель – мають регулюватись не законом, а урядом. Тобто в ручному режимі і абсолютно незалежно від депутатів.

Але Бог з ними, із депутатами. Головне, що відтепер українці зможуть тільки мріяти про те, щоб дізнатись, де буде побудований новий гелікоптерний майданчик і за скільки купили черговий «Мерседес». Це – комерційна таємниця.

І друга важлива новела – Мінекономрозвитку, яке в грудні після короткої, але напруженої сутички с Сергієм Тигипко очолив перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, втрачає свої повноваження з видачі погоджень на закупівлі в одного учасника.

Якщо до цього часу усі забаганки державних органів провести безтендерну закупівлю мусили отримати дозвіл Мінекономіки, то закон 7532 ліквідує ці зайві ускладнення.

Відтак Клюєв залишається простим глядачем на цьому чужому святі. Зважаючи на річний обсяг подібних закупівель – 30 мільярдів гривень на рік – сум віце-прем’єра неважко передбачити.

Однак нас у даному випадку цікавить інший аспект. Множення на нуль Мінекономіки означатиме, що всіляка подібна закупівля позбавляється взагалі будь-яких додаткових фільтрів.

Нагадаємо, що екс-міністр Данилишин переховується у Празі через те, що лише одного разу не так відфільтрував (тобто дозволив «Борисполю» позатендерну процедуру).

Відтепер шлюзи зняті. Кожен – сам собі данилишин. Додайте до цього ще відмову від оприлюднення даних, і спробуйте вгадати: на скільки тепер подорожчає, скажімо, будівництво «Олімпійського»? Переможців вікторини не буде: справжніх цифр не довідається уже ніхто.

Наостанок ще кілька підкилимних нюансів.

7532 хоч і був поданий від імені уряду і Миколи Азарова особисто (так прописано в титулі законопроекту) але писався на користь зовсім інших людей. Про це свідчить такий момент.

Після того, як 11 січня було провалено перший підхід до снаряду, відбулось засідання керівництва фракції Партії регіонів. Там парламентський представник президента Юрій Мірошніченко доклав масу зусиль, аби довести Єфремову&Ко необхідність якнайшвидшого прийняття 7532.

За свідченням одного з учасників засідання, нардепи-»регіонали» вислухали представника Банкової прохолодно. Там же не дурні сидять, і розуміють у якого Клюєва (погодження на закупівлю в одного учасника) і на користь кого відбирають потоки. На думку джерела, це засвідчило два важливих тренди.

По-перше. Андрій Клюєв на той момент довів свою спроможність контактувати з депутатським корпусом. Адже саме він у керівництві ПР відповідає за роботу з парламентом. А це не тільки питання «тушок», але й консолідація своєї ж фракції довкола важливих лобістських питань, включаючи й свої особисті.

По-друге, лобіювання урядового законопроекту представником Банкової і повна індиферентність Миколи Яновича особисто, який не дав жодного коментаря з цієї теми, показало «кому вигідно» – адміністрації президента.

Нагадаємо, саме звідти Литвин отримав цінну вказівку про негайне перекроювання системи держзакупівель.

І тут буде доречно згадати нинішнього очільника адміністрації президента Сергія Льовочкіна. У ніч другого туру президентських виборів він розповів про нагальні завдання нової влади. Їх було три.

Першим він назвав «десятки мільярдів річних» на митниці. Третім – «збільшення ефективності податкових органів».

А другим – саме передахування держзакупівель: «Потрібно навести порядок у сфері держзакупівель. Що витворяли в минулі роки знамениті «тендерні палати»? Потім перенесли ці схеми в Міністерство економіки, але суть не змінилась. Усе робилось за відкати, в ручному управлінні. Потрібно просто не продавати підставним компаніям державні контракти. Цей ринок ми оцінюємо в кілька десятків мільярдів гривень на рік. Потрібно не тільки закон прийняти, але зробити системні кроки по очищенню владних інститутів від людей, які зловживають службовим становищем».

Ну що ж, очистили. Тепер тих, «хто зловживає службовим становищем» із свічкою не знайдеш. Занадто темно стало в кімнаті.

І вже дійсно останнє. Саме у ці дні в Росії зареєстрували новий законопроект, який має на меті різко звузити, аж до знищення, оприлюднення даних на державному тендерному сайті.

Один чоловік стверджував, що «Україна – не Росія». Так виглядає, що помилявся. Таки Росія. Та ще й достатньо глибока.

Вперше опубліковано в «Українській правді»

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

17.10.2017
16.10.2017
14.10.2017
13.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ