НОВИНИ

22.10.2017
21.10.2017
20.10.2017
19.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

7532 – число диявола

12 Березня 2011

Верховні «регіонали» за допомогою Світового банку та Євросоюзу знищують систему державних закупівель, ховаючи від очей виборців грошовий потік у розмірі 172 мільярди гривень.

Саме в ці дні розгорнулась одна з найпотужніших лобістських війн нашого часу. Уряд вніс до парламенту законопроект №7532, який має докорінно змінити систему держзакупівель таким чином, щоб пересічний українець не мав жодного шансу дізнатись про багатомільярдні оборудки високо посадовців. Це не перебільшення, або згущення фарб. Це чорним по білому написано в документі, який найближчим часом з подачі уряду та під тиском Банкової мають розглянути слухняні народні депутати.

Урядовий законопроект насичений новелами, які докорінно змінюють існуючу систему держзакупівель. Але перед аналізом цих змін потрібно зафіксувати – що таке державні закупівлі. Це придбання державними установами та підприємствами послуг та товарів за кошти держбюджету, або власні кошти держпідприємств. Між цими грошима є відмінність. Перші – це безпосередньо гроші платників податків, другі – це кошти підприємств, які мають працювати на поповнення доходної частини держбюджету, тобто опосередковано на збагачення всіх українців. Проте чиновники вважають кошти держпідприємств так би мовити «приватними». Мовляв, це не гроші платників податків, а кошти саме підприємства. Тому директори можуть витрачати їх на свій розсуд. Яскравий приклад такого витрачання продемонструвало одне з держпідприємств в сфері Мінюсту, яке минулого літа купило «мерседес» за мільйон. А через скандал, піднятий в мас-медіа, міністр Олександр Лавринович був змушений наказати підлеглим здихатись над коштовної іномарки.

Саме через держпідприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків (наприклад, «Нафтогаз», «Укрнафта», «Дніпроенерго»), проходить левова доля всіх «держзакупівельних» коштів. За даними Держкомстату, у 2010 році на них припало 132 млрд грн. з 172 мільярдів, які пройшли через державні тендери. Мова йде про дві третини всіх держзакупівель. Тому саме до новел, які змінюють закон про держзакупівлі в частині держпідприємств, і має бути прикута головна увага. І саме в цьому напрямку законопроектом 7532 пропонуються найбільш одіозна новела.

Уряд пропонує повністю виключити з-під дії закону державні та казенні підприємства, господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків або держава має більшість в наглядовій раді товариства. А надалі регулювання їх закупівель має бути прописана окремою постановою уряду. Ця зміна прописується в частині змін до Господарського кодексу.

Народний депутат Олександр Бондарь (НУНС) вважає цю норму надзвичайно корупційноємкою: «Вони виведуть держпідприємства з під закону, а потім кожне міністерство створить собі ще по підприємству і виведуть на них ті рештки закупівель, які формально мають залишитись під дією закону».

В свою чергу голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає таку ініціативу слушною, оскільки «держпідприємства надзвичайно важко вести господарську діяльність і конкурувати з приватним сектором через складність тендерних процедур, які займають багато часу».

Нинішній закон про держзакупівлі вимагає від замовників та учасників торгів багато паперової роботи. Вона і справді перетворює тендери в суцільну муку, оскільки вимагає стоси паперів, які мають бути надіслані до Києва для публікації в «Віснику державних закупівель» та погоджень Міністерства економіки, вповноваженого органу в сфері держзакупівель. І будь-яка некоректна печатка, або її відсутність можуть на місяці затягнути проведення закупівлі, яка може бути вкрай необхідна вже зараз. Наприклад, не можна переривати харчування солдатів, бо навіть страшно подумати як буде шукати їжу голодний боєць з автоматом.

Тож автори 7532 вирішили піти назустріч тендерникам і в цьому питанні – знімається вимога опублікування майже всіх документів торгів. В тому числі знімається вимога щодо опублікування таких документів як «звіт про результати проведення процедур закупівель» та «протоколи розкриття пропозицій». Саме в цих документах публікуються дані про учасників конкурсу (переможця та переможених), та їх цінові пропозиції. Саме ці документи дають можливість громадськості та журналістам перевіряти чи не приймали участь у тендері дві фірми, які належать одній людині, та чи дійсно ціна переможця краща від ціни переможених. Саме тому оприлюднення цих даних вкрай важливо. І тут мова йде вже не просто про контроль з боку громадськості, а й щодо відкритості тендерних потоків (нагадаємо, 172 млрд грн. за минулий рік) для контролюючих органів.

«Як тільки після в публікації в «Віснику державних закупівель» надходить інформація, що у конкурсі приймає участь лише одна компанія, ми втручаємось, – розповів керівник ГоловКРУ Петро Андрєєв. – Після цього багато керівників самі відміняють такі торги, оскільки розуміють, що якщо гроші підуть, вони понесуть кримінальну відповідальність. Так аудитори попередили укладення ДП «Обслуговування повітряного руху України» угоди генерального підряду з ЗАТ «Інком» на виконання будівель-монтажних робіт на суму 54,1 млн грн., умови якого не відповідали умовам тендерної пропозиції учасника торгів. І так по кожній області».

Тобто ГоловКРУ, вповноважене перевіряти тендерні потоки, після того як перестануть публікуватись звіти про тендери втратять можливість виявляти корупцію. Хоча саме ГоловКРУ здобувало дані про жахливий стан держзакупівель за часів уряду Юлії Тимошенко, на базі яких нині порушено кримінальні справи щодо ряду екс-чиновників. Тож ховаючи кінці в воду зараз урядовці убезпечуються від зайвої уваги контролерів зараз і можливих карних справ в майбутньому.

Отже маємо дві головні новели: закриття процедур від очей громадськості і контролюючих органів, і виведення держпідприємство просто з під дії закону. Натомість законопроект 7532 пропонує регулювати тендерні потоки підприємств окремою урядовою постановою. Але ця ініціатива буде мати наслідком лише одне – держзакупівлі повернуться до хаотичного стану річної давнини. Коли, за даними ГоловКРУ та Рахункової палати, прем’єр-міністр Тимошенко та перший віце-прем’єр Олександр Турчинов тишком видали розпоряджень про всілякі виключення та погодження неконкурентних закупівель на суму понад 30 мільярдів гривень. Як бачимо уряд Миколи Азарова вирішив наступити на ті самі граблі. Але граблі вже в кілька разів більші. Оскільки подалі від закону виводиться вже набагато більший грошовий потік всіх держпідприємств.

Під час розмови з Олександром Єфремовим «Тиждень» повідомив чільнику «регіоналів» про кілька випадків, які навіть за нинішнього законодавства на жаль вже не є виключенням з загальної картини. 1 лютого Полтавська регіональна філія держпіприємства «Центр державного земельного кадастру» за результатами «відкритих торгів» уклала угоду на оренду офісу з одним із місцевих приватних підприємств. Відразу оговоримось, що полтавська філія кадастрового підприємства – це аж ніяк не сотні людей. Проте піврічна оренда кабінетів вилилась в… 22,36 млн грн. Це не в Києві, а в Полтаві. На це пан Єфремов зміг відповісти лише те, що такі випадки мають бути «об’єктом уваги правоохоронних органів». Але, як вже йшлось вище, 7532 ховає дані про тендери навіть від цих самих правоохоронних органів. І фактично знищує саму систему держзакупівель, оскільки під дією закону залишаться хіба що мізерні потоки якихось шкіл чи лікарень щодо закупівлі їжі. Та й в цьому не можна бути впевненим, оскільки навіть управління освіти можуть створити «господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків» і вивести закупівлі на них.

Водночас в інформаційному просторі відбуваються досить дивні події. Світовий банк, Єврокомісія та представники Євросоюзу зайняли досить категоричну позицію – вони не тільки підтримують законопроект 7532, а навіть шантажують український уряд позбавленням фінансової допомоги на суму понад 600 мільйонів євро якщо цей законопроект не буде найближчим часом прийнято у вигляді закону.

Під час телефонної розмови з представником Світового банку (він побажав не афішувати своє ФІО, оскільки, за його словами, не був уповноважений на проголошення позиції від імені установи) з’ясувалось наступне: Світовий банк підтримує проект 7532 з деякими застереженнями. Однак надати перелік цих застережень співрозмовник відмовився. Мовляв, це ж переписка з урядом. Тому Світовий банк з точки зору ділової етики має просити в уряду окремий дозвіл на оприлюднення своїх зауважень. Тож позицію міжнародних структур, які завжди стояли горою за прозорість держзакупівель, а тут стали на підтримку напрочуд корупційноємкого законопроекту, довелось з’ясовувати по крупицям.

В кількох «санкціонованих» матеріалах, що з’явились в пресі, прозвучала позиція Євросоюзу: потрібно наближати наше тендерне законодавство до світових стандартів. А саме шляхом впровадження такої конкурсної процедури як «рамкова угода». Це можливість для державних замовників проводити дозакупівлі якогось товару чи послуг у фірми, яка вже виграла тендер. Також пропонується повернути під дію закону закупівлю енергетичних товарів та послуг з їх транзиту (електроенергія, опалення, газ, вода).

Ще одна, на думку ЄС, надважлива річ – зміни до положень про «термінову закупівлю». Зараз закон передбачає, що закупівля по процедурі «у одного учасника» може проводитись у «випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах». В Єврокомісії слушно вважать, що під це формулювання можна підвести будь-яке порушення. Наприклад, минулого літа київські чиновники по процедурі «закупівля у одного учасника» витратили кілька мільйонів на послуги з організації святкування Дня незалежності України. Необхідність витрачати гроші без відкритих торгів (це дає шанс купити щось за дешевшою ціною) вони мотивували надзвичайними обставинами. А саме – урядові органи запізно прийняли відповідні постанови про святкування, тому часу на тендер не залишилось.

Тож європейці пропонують змінити вимогу щодо «терміновості» на таку умову: проводити закупівлю у одного учасника в випадку «виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, які роблять неможливим дотримання строків процедури конкурсних торгів». Звичайно це на любителя, але з точки зору практики виконання законів існуюча та запропонована норми нічим суттєво не відрізняються. Святкування Дня незалежності в Україні може бути як терміновим та неочікуваним, так і особливою соціально-економічною обставиною. Тож навряд чи зміниться від заміни шила на мило корупційна складова при закупівлях у одного учасника, через які щорічно проходить від 25 до 40 відсотків всіх тендерних коштів.

«Тижню» вдалось з’ясувати з своїх джерел в міжнародних структурах, що безапеляційна підтримка 7532 з боку Світового банку викликана нібито банальною непоінформованістю про норми щодо виключення держпідприємств з під впливу закону та закриття інформації про тендери. Але від цього не змінюється кінцевий результат. Вже в березні Адміністрація президента та уряд розраховують, що законопроект буде прийнятий незважаючи на всі його недоліки. Тим більш, що в них є не просто благословення від міжнародних інституцій, а навіть вимога пришвидшити прийняття.

Спеціально для експертного середовища процитуємо «Висновок на проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» Головного науково-експертного управління Верховної Ради (повністю текст тут):

«Внаслідок виключення з Господарського кодексу норми про застосування Закону України “Про здійснення державних закупівель” до процедури закупівель комунального унітарного підприємства ця процедура стала невизначеною, що, на наш погляд, може сприяти поглибленню корупції в органах місцевого самоврядування»;

«…державні казенні підприємства, державні комерційні підприємства та господарські товариства, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, здійснюватимуть державні закупівлі не відповідно до правил, визначених базовим Закону України “Про здійснення державних закупівель”, а згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України. Такий підхід не повною мірою узгоджується з вимогою абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з якою умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом»;

«В абзаці 19) частини третьої статті 2 Закону пропонується не поширювати дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» на послуги з оренди нежитлових приміщень для розміщення бюджетних установ. Вважаємо, що така пропозиція не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів»;

«На наш погляд, розширення переліку товарів, робіт та послуг, державні закупівлі яких здійснюватимуться на підставі окремих законів, може призвести до ускладнення законодавства про державні закупівлі, послабити його цілісність, системність та узгодженість, а також ускладнити процедури державних закупівель»;

«На наш погляд, необґрунтованою видається пропозиція виключити пункт 8 частини першої ст. 8, за змістом якого до функцій Уповноваженого органу віднесено «погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до цього Закону», з огляду на суспільну значущість прозорості та законності проведення таких процедур»;

«У змінах до частини першої статті 10 Закону пропонується змінити порядок оприлюднення інформації про закупівлю та звузити перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню. Проте докладних обґрунтувань щодо доцільності запровадження такої пропозиції у поданих до проекту документах не наведено. При цьому слід зауважити, що запропонований порядок оприлюднення інформації дещо ускладнить пошук інформації щодо процедури закупівлі для її учасників, оскільки вона не буде сконцентрована на одному вебпорталі. Як наслідок, реалізація такої пропозиції дещо послабить відкритість, прозорість та доступність процедур державних закупівель»;

«Норма, згідно з якою процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин (п. 3) ч. 2 ст. 39 Закону), є нечіткою і складною для застосування з можливими негативними наслідками. При цьому незрозуміло, чи можна вважати положення “які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам” таким, що є вичерпним при застосуванні попередньої норми»;

«[щодо проведення без застосування процедур закупівель послуг та товарів для спортивних збірних України, протезно-ортопедичних товарів, навчання безробітних] Вважаємо, що така пропозиція не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів».

Це все сказали експерти Верховної Ради, які вже давно з’їли не одну собаку на аналізі законів. І це все стосується того, що так хочуть зробити керманичі уряду та Адміністрації президента за згоди Євросоюзу та Світового банку.

Вперше опубліковано в “Українському тижні”

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

22.10.2017
20.10.2017
19.10.2017
18.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ